Ухвала суду № 66955008, 31.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2017 року м. Київ К/800/156/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Горбатюка С. А., Єрьоміна А. В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Севсервіс" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Севсервіс" (далі - ТОВ "Севсервіс") звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2016/610040/2 від 09 липня 2016 року;

- зобов'язати відповідача завершити контроль правильності визначення митної вартості товарів, імпортованих за специфікацією № 1 від 06 червня 2016 року до контракту № 01/06-UA від 01 червня 2016 року із урахуванням заявленої ТОВ "Севсервіс" митної вартості товарів із застосуванням основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, Одеською митницею ДФС відмовлено позивачу у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2016/00137.

Застосувавши інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений ТОВ "Севсервіс", відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2016/610040/2 від 09 липня 2016 року.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення орган доходів і зборів вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Вважаючи, що такі дії та рішення органу доходів і зборів не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товарів та застосування методів визначення митної вартості товарів, позивач звернувсь до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язати відповідача завершити контроль правильності визначення митної вартості товарів, імпортованих за специфікацією № 1 від 06 червня 2016 року до контракту № 01/06-UA від 01 червня 2016 року із урахуванням заявленої ТОВ "Севсервіс" митної вартості товарів із застосуванням основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року скасовано, та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2016/610040/2 від 09 липня 2016 року.

В решті позову - відмовлено.

У своїй касаційній скарзі орган доходів і зборів, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Представник ТОВ "Севсервіс" у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 червня 2016 року між позивачем та компанією "RIM Company Fish" S.A.R.L.", (Марокко) укладено зовнішньоекономічний контракт № 01/-6-UA щодо поставки мороженої риби та морепродуктів, у відповідності до якого позивач придбаває товар за кількістю, вартістю та умовами оплати, погодженими сторонами в специфікаціях до діючого контракту, які становлять його невід'ємну частину.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту згідно з інвойсом № 26/2016 від 06 червня 2016 року та специфікацією № 1 від 06 червня 2016 року до контракту № 01/-6-UA від 01 червня 2016 року на адресу позивача надійшов товар, а саме:

- морожена сардінелла, тушка (Sardinlla aurita) HGT, дата виробництва - 14 грудня 2015 року, термін реалізації 24 місяців, 3102 кг (141 кор.). Торгівельна марка - RIM Company Fish. Країна виробництва - MA (Марокко). Виробник - SOZACOP sarl;

- морожена сардина, тушка (Sardina Pilchardus) HGT, дата виробництва - 27 січня 2016 року, термін реалізації 24 місяців, 24904 кг (1132 кор.). Торгівельна марка - RIM Company Fish. Країна виробництва - MA (Марокко). Виробник - SOZACOP sarl.

З метою здійснення митного оформлення товару ввезеного на територію України, 08 липня 2016 року декларантом подано вантажну митну декларацію № 500060001/2016/006665, в якій митна вартість задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною договору на загальну суму 27445,88 доларів США, що в національній валюті еквівалентно 681063,97 гривень.

В підтвердження правильності визначення митної вартості позивач надав органу доходів і зборів необхідні документи для митного оформлення, зокрема: зовнішньоекономічний контракт № 01/-6-UA від 01 червня 2016 року, специфікацію № 1 від 06 червня 2016 року до контракту № 01/-6-UA від 01 червня 2016 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 26/2016 від 06 червня 2016 року, копію митної декларації країни відправлення № 0000461J від 06 червня 2016 року, коносамент (Bill of Lading) № AGA0140977 від 14 червня 2016 року, сертифікат якості від 07 червня 2016 року, сертифікат про походження товару № 74/2016 від 14 червня 2016 року, висновок про вартісні характеристики товару ДП "Держзовнішінформ" № 111/334 від 06 липня 2016 року, прайс-лист виробника б/н від 01 червня 2016 року.

Під час перевірки товаросупровідних документів контролюючим органом виявлено наступні розбіжності:

1) у сертифікаті якості, сертифікаті про походження товару, інвойсі, висновку про вартісні характеристики товару, прайс-листі, специфікації відсутні будь-які відомості про виробника товару, що унеможливлює ідентифікацію наданих до митного оформлення документів з даною поставкою;

2) у пункті 6.2 контракту № 01/-6-UA від 01 червня 2016 року передбачено, що при відправленні вантажу продавець зобов'язаний надати документи, а саме копію митної декларації, завірену підписом та печаткою продавця, однак до митного оформлення надано копію митної декларації № 0000461J від 06 червня 2016 року без підпису та печатки;

3) пунктом 2.1 зовнішньоекономічного договору № 01/-6-UA від 01 червня 2016 року обумовлено, що за умовами поставки вартість товару включає в себе вартість упаковки, фрахту та страхування, але документів, що підтверджують вартість страхування, фрахту та вартість упаковки до митного оформлення надано не було.

У зв'язку з виникненням сумнівів щодо правильності застосування декларантом першого методу органом доходів і зборів запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, а також копію митної декларації країни відправлення, завірену належним чином та її переклад.

На вимогу контролюючого органу позивачем надіслано копію митної декларації країни відправлення завірену належним чином разом з її перекладом, а також виписку з бухгалтерської документації.

Крім цього, декларантом вказано, що страхування вантажу не проводилось, що відображено у виписці з бухгалтерської документації.

Однак, під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять наступні розбіжності, зокрема:

- у графі 31 електронної митної декларації зазначено виробника товару № 1 та № 2 SOZACOP sarl, а іноземною стороною контрактоутримувачем є RIM COMPANY FISH S.A.R.L., отже стороною зовнішньоекономічного договору (продавцем) не є виробник товару, який декларується, що не відповідає відомостям зазначеним у відповідних графах електронної митної декларації та декларації митної вартості;

- у додатково поданій копії експортної декларації країни відправлення та її перекладі відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою та наведені коди товарів на рівні 10 знаків тов. № 1 та № 2 не відповідають заявленим кодам товарів згідно УКТЗЕД.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, 09 липня 2016 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2016/610040/2, яким скориговано митну вартість товару, застосувавши метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Таким чином, прийняття органом доходів і зборів оскаржуваного рішення слугувало збільшенням митних платежів, внаслідок чого скориговано митну вартість "мороженої сардінелли, (Sardinlla aurita) HGT ", з 3039,96 доларів США до 3567,30 доларів США, а митну вартість "мороженої сардини, (Sardina Pilchardus) HGT ", скориговано з 24405,92 доларів США до 28639,60 доларів США.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції прийшов до висновку про доведення відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірність своїх дій щодо застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару, ніж заявлений декларантом у вантажній митній декларації № 500060001/2016/006665 від 08 липня 2016 року.

Одеський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог виходив з того, що позивачем надано вичерпний перелік документів, які містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення митної вартості товарів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Згідно із частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналізуючи вищезазначені положення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що орган доходів і зборів має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи вбачається, що вартість задекларованого товару на загальну суму 27445,88 доларів США підтверджується інвойсом № 26/2016 від 06 червня 2016 року, прайс-листом виробника б/н від 01 червня 2016 року, декларацією країни відправлення № 0000461J від 06 червня 2016 року, а також специфікацію № 1 від 06 червня 2016 року, яка, в свою чергу, є невід'ємною частиною укладеного зовнішньоекономічного договору № 01/-6-UA від 01 червня 2016 року.

Слід зазначити, що у відповідності до поданої декларації поставка товару ввезеного на митну територію України здійснювалась на умовах CFR UA Odessa згідно із Incoterms 2010, що відповідає специфікації № 1 від 06 червня 2016 року, а також пункту 2.1 контракту № 01/-6-UA від 01 червня 2016 року

Оскільки за умовами поставки CFR (вартість і фрахт) Incoterms 2010 не передбачає обов'язок страхування товару, тому як позивачем так і RIM Company Fish S.A.R.L. як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що відображено у виписці з бухгалтерської документації.

Враховуючи вищенаведені обставини, для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту № 01/-6-UA від 01 червня 2016 року за інвойсом № 26/2016 від 06 червня 2016 року, такі складові митної вартості товару як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування, а отже митна вартість задекларованого товару була визначена за першим методом, тобто за ціною договору, в основу якої було покладено ціну, визначену інвойсом № 26/2016 від 06 червня 2016 року та специфікацією № 1 від 06 червня 2016 року до контракту № 01/-6-UA від 01 червня 2016 року.

Зі змісту оскаржуваного рішення контролюючого органу вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки документи, які подані до митного оформлення містять розбіжності, зокрема, у графі 31 електронної митної декларації зазначено виробника товару № 1 та № 2 SOZACOP sarl, а іноземною стороною контрактоутримувачем є "RIM Company Fish" S.A.R.L.", отже стороною зовнішньоекономічного договору (продавцем) не є виробник товару, який декларується, що не відповідає відомостям зазначеним у відповідних графах електронної митної декларації та декларації митної вартості. Разом з цим, у додатково поданій копії експортної декларації країни відправлення та її перекладі відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою та наведені коди товарів на рівні 10 знаків тов. № 1 та № 2 не відповідають заявленим кодам товарів згідно УКТЗЕД.

Слід зазначити, що питання правильності зазначення відомостей про виробника товару та контрактоутримувача у відповідних графах митної декларації врегульовано листом Державної митної служби України № 11/2-10.10/15938-ЕП від 13 грудня 2010 року, в якому надано роз'яснення та вказано, що з метою однозначного тлумачення поняття "виробник товарів" при внесенні до вантажної митної декларації відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, під поняттям "виробник товарів" слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення.

За таких обставин, спірний товар, який за митною декларацією поставлявся під торгівельною маркою "RIM Company Fish" S.A.R.L." правомірно визначено виробником товару.

Аналізуючи обставини справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих документах відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді С. А. Горбатюк

А. В. Єрьомін