Ухвала суду № 66954371, 07.06.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"07" червня 2017 р. Справа № 817/2467/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" березня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Українська сірникова фабрика" до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування рішення та картки відмови ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика», звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Рівненської митниці Державної фіскальної служби, про визнання протиправною та скасування рішення та картки відмови, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 204000009/2016/000047/2 від 07.11.2016 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204000009/2016/00045 від 07.11.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем неправомірно визначено митну вартість товару (червоного фосфору) на підставі другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (пп. б п. 2 ч. 1. ст. 57 Митного кодексу України). Для підтвердження митної вартості товару позивачем надавалися документи, які є достатніми для визначення митної вартості за основним методом, згідно п. 1 ч. 1. ст. 57 Митного кодексу України. Вважає, що відповідачем в оскаржуваному рішення не було наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, країну та умови поставки. Просить позов задоволити повністю.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №204000009/2016/000047/2 від 07.11.2016.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000009/2016/00045 від 07.11.2016.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю " Українська сірникова фабрика" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненська митниця ДФС судовий збір у розмірі 2756.00грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між ТОВ «Українська сірникова фабрика» та Yong Lin Chemical Co. LTD в особі Mr. Lu Bocheng, укладено торговий контракт №RP/CH-UKR/15102013 від 15.10.2013 року (надалі Контракт).

Відповідно до умов Контракту, продавець зобовязується продати, а покупець купити те, що іменується надалі «Товар» (Червоний фосфор) в строки і на умовах, які вказані в детальних додатках, які є додатками до даного договору.

Згідно з додатком №6 від 11.07.2016 року до Контракту, покупець придбав у продавця 10000 кг. червоного фосфору 98,5% для сірникового виробництва, розмір часток 80% мінімум, проходить через 200 mesh в упаковках (бочках) по 50 кг за ціною 4,300 дол. США за кілограм, а всього на суму 43 000,00 дол. США.

Положеннями п. 3 Додатку №6 від 11.07.2016 року до Контракту сторони погодили, що ціна товару встановлюється в доларах США і розуміється як CIF ОСОБА_4, Україна включаючи вартість пакування та маркування. Загальна сума поставки становить 43000,00 дол. США.

Відповідно до п.п. 4-5 Додатку №6 від 11.07.2016 року до Контракту, оплата за товар відбувається в доларах США Покупцем на умовах 100% передоплати протягом 5 днів після видачі копії коносаменту. Банківські комісії на території України, включаючи комісії за платіж оплачує покупець, а поза територією продавець. Продавець страхує товар з покриттям 110%.

ТОВ «Українська сірникова фабрика» пред'явлено Рівненській митниці ДФС товари: 10000 кг. червоного фосфору 98,5% для сірникового виробництва, розмір часток 80% мінімум, проходить через 150 mesh, які заявлено до митного оформлення на підставі митної декларації від 01.11.2016 року №204060000/2016/005513.

Декларантом товару заявлено до розмитнення товар на рівні договірної вартості, а всього 43000,00 дол. США, що дорівнює 1097163,83 грн.

Для підтвердження митної вартості товарів до Рівненської митниці ДФС разом з митною декларацією ТОВ «Українська сірникова фабрика» подано: міжнародну автомобільну накладну (CMR) №91 від 28.10.2016 року, коносамент (Bill of Lading) №957445649 від 27.09.2016 року, платіжне доручення в іноземній валюті №69 від 11.10.2016 року, рахунок-фактуру (інвойс) №YL20160711 від 07.11.2016 року, пакувальний лист б/н від 11.07.2016 року, страховий поліс PYIE201612009600E05739 від 28.09.2016 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 11.07.2016 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №RP/CN-UKR/15102013 від 15.10.2013 року, сертифікат про походження товару форми А G165100009280004 від 19.09.2016 року, лист продавця №265 від 31.10.2016 року, сертифікат аналізу б/н від 15.07.2016 року, копію митної декларації країни відправлення №223120160820167851 від 26.09.2016 року.

Під час опрацювання відповідачем наданих позивачем для здійснення митного оформлення документів встановлено, що в документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст.54 Митного кодексу України відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом на вказану вимогу, 03.11.2016 року та 07.11.2016 року додатково надано: прайс-лист б/н від 03.11.2016 року, доповнення №7 від 12.07.2016 року, лист банку №1085 від 02.11.2016 року, лист продавця б/н від 04.11.2016 року, інвойс №YL20160711 від 07.11.2016 року, переклад сертифікату аналізу, переклад експортної декларації.

За результатами розгляду наданих до митного оформлення документів, Рівненською митницею позивачу відмовлено в митному оформленні товару та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №204000009/2016/000047/2 від 07.11.2016 року, в якому митна вартість товару визначена за 3 методом в розмірі 65000,00 доларів США, тобто сума вартості за одиницю декларованого позивачем товару визначена митницею на рівні 6,5 доларів США за кілограм (позивачем визначено суму вартості за одиницю на рівні 4,3 доларів США).

Не погоджуючись з винесеним рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови у митному оформленні, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В оскаржуваному рішенні вказано, що митниця володіє інформацією щодо вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 12.10.2016 №204060000/2016/005084 6,50 дол. США/кг.

Позивачем надано копію митної декларації від 12.10.2016 року №204060000/2016/005084 з копіями документів, наданих для митного оформлення товару.

Судом першої інстанції встановлено, що за даною декларацією було задекларовано товар, придбаний ТОВ «Українська сірникова фабрика» у PCH «Stanchem» (Польща), а саме 1000 кг червоного фосфору за ціною 6,50 дол. США/кг, а всього 6500 дол. США/кг. Умови поставки FCA Березне, Рівненська область.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, при коригуванні митної вартості, відповідачем не було враховано обсяг придбаного товару (1 тона по контракту з PCH «Stanchem» та 10 тон по контракту з Yong Lin Chemical Co. LTD, умови поставки (FCA Березне, Рівненська область по контракту з PCH «Stanchem» та CIF ОСОБА_4 по контракту з Yong Lin Chemical Co. LTD), країну походження товарів (Китай) та країну продавця (Польша по контракту з PCH «Stanchem» та Китай по контракту з Yong Lin Chemical Co. LTD).

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписи ч. 1 статті 52 МК України визначають, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 статті 52 Митного кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляли митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові втирати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Приписи ч. 1 статті 53 МК України визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обовязковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Системний аналіз наведених норм, як вірно зазначив суд першої інстанції, дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Проте в рішенні Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів не зазначено який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умов поставки, фактурної вартості, країни походження, країни поставки, методи визначення митної вартості тощо.

Отже, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості, відповідач лише зазначив номер та дату митної декларації, які взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, але не навів пояснення щодо зроблених коригувань, що вказує на обґрунтованість доводів позивача.

Щодо тверджень відповідача про те, що подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією від 01.11.2016 №204060000/2016/005513 документи містять розбіжності, то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до опису товару у графі 33 МД №204060000/2016/005513 розмір частинок червоного фосфору 85,9% мін проходить через сито 200. У сертифікаті аналізу від 15.07.2016 б/н зазначено, що розмір частинок червоного фосфору 85,9% мін проходить через сито 200. До вказано сертифікату продавцем додано лист, в якому було зазначено про помилку у сертифікаті аналізу від 15.07.2016 б/н.

У поданих до митного оформлення проформі-інвойсі від 11.07.2016 №YL20160711 та Додатку від 11.07.2016 № 6 до Контракту від 15.10.2013 №RP/CH-UKR/15102013 зазначено, що розмір частинок 80% мін. проходить через сито 150.

Проте, як судом першої інстанції встановлено в ході судового розгляду - представником позивача пояснено, що цифрові значення 200 та 150 стосуються не розміру частинок, а розміру сита, яке було взято для аналізу розміру частинок, а тому вказані вище дані не суперечать між собою

Судом також враховується, що продацем виставлено рахунок на суму 43000,00 дол. США за 10000 кг червоного форфору, а у наданому позивачем прайс листі вказано, що ціна за форсфор 150 mech становить 4,3 дол. США/кг, в той час як за фосфор 200 mech ціна складає 4,5 дол. США/кг.

Що стосується доводів відповідача про суперечність платіжних документів частині 6 Контракту від 15.10.2013 №RP/CH-UKR/15102013 відповідно до якої за умови затримки оплати більше як, на 3 дні після визначених строків, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,02% від недоплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від простроченої суми, то суд не приймає їх до уваги.

Матеріалами справи підтверджується, що оплата за товар була здійснена з затримкою рахунок виставлений 27.09.2016 року, а був оплачений 11.10.2016 року. У звязку з цим, митний орган вважає, що за умовами ч. 6 Контракту від 15.10.2013 №RP/CH-UKR/15102013, Покупець повинен сплатити пеню в розмірі 0,02% від недоплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від простроченої суми.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) не є обовязковими платежами і вимога про її сплату є виключним правом продавця. Представником позивача було пояснено, що від продавця не поступало вимог про сплату штрафних санкцій.

Щодо наданої знижки на товар, то представником позивача надано документи, які підтверджують, що ціна була сформована з урахуванням тривалої співпраці між продавцем та покупцем та вираного об'єму даного товару.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач купує червоний фосфор у компанії Yong Lin Chemical Co. LTD з 2013 року по 2016 рік, за які було здійснено шість поставок.

У разі придбання товару в обсязі 5 тон, ціна становила від 5140 до 5460 дол. США, а у разі придбання 10 тон товару, ціна знижується до 4960 дол. США за тону та до 4300 дол. США/тону.

Суд також враховує, що відповідачем було визнано митну вартість 10 тон червоного фосфору, придбаного за ціною 4960 дол. США/т., що був оформлений митною декларацією 204060000/2015/003581, яка була визначена за 1 методом на рівні договірної ціни, а саме 4,96 дол. США за кг.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на повязаних із продавцем осіб для виконання зобовязань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобовязаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, судом перевірено та встановлено, що позивачем були надані всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, кількісні і вартісні показники імпортованого товару та підтверджено повноту і достовірність митної вартості товару, визначеної за умовами контракту.

Відповідачем не доведено наявність обставин та відомостей, які б зумовлювали виникнення обєктивного сумніву у задекларованій позивачем митної вартості.

Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України.

Доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем до суду не надано та не доведено, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.

З огляду на викладене вище, судова колегія вважає, що вказані відповідачем в оскаржуваному рішенні розбіжності є несуттєвими та формальними, спростовуються матеріалами справи, а, отже, не впливають на рівень заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару.

Вказане свідчить про те, що коригування митної вартості товару відповідачем за другорядним методом проведене з порушенням вимог Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

При цьому, відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та неможливість використання інформації, наданої позивачем у якості достовірної інформації заявленої декларантом митної вартості товару.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість тверджень апелянта щодо правомірності прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, вірним є рішення суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" березня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "07" червня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Українська сірникова фабрика" вул.Андріївська,112,м.Березне,Березнівський район, Рівненська область,34601

3- відповідачу/відповідачам: Рівненська митниця ДФС вул.Соборна,104,м.Рівне,33028

4-третій особі: - ,