Постанова № 66954071, 30.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 р. Справа № 634/820/16-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мельнікової Л.В.

суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 селищної ради Сахновщинського району Харківської області на постанову Сахновщинського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 селищної ради Сахновщинського району Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення, -

В с т а н о в и л а:

15 вересня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, яким просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача ОСОБА_1 селищної ради Харківської області (далі ОСОБА_1 селищна рада) № 139-VII від 15 березня 2016 року про заборону руху транспортних засобів по вул. Центральній та майдані ОСОБА_3 в смт. Сахновщина, посилаючись на те, що оскаржуване рішення відповідача не кореспондується з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України через неврахування відповідачем при прийнятті рішення всіх обставин, що мають значення для його прийняття та порушення процедури його прийняття.

Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений.

Судове рішення вмотивоване тим, що орган місцевого самоврядування має право на обмеження або припинення руху транспортних засобів за наявності для цього підстав, однак відповідачем не доведено їх наявності.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 селищна рада, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати постанову Сахновщинського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2

Скаржник зазначає, що, задовольнивши позовні вимоги позивача, суд не встановив порушення будь-яких прав, свобод та інтересів ОСОБА_2 В обґрунтування свого рішення про задоволення позову суд навів перелік документів, що були досліджені судом, які за своєю суттю не підтверджують правомірність рішення суду, а навпаки його спростовують.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника та пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень п. 1, 2 ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) підлягає зміні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Утвердження правової держави відповідно до приписів ст. 1, другого речення ч. 3 ст. 8, ст. 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту <...>.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті субєктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 55 Конституції України, ст.ст. 2, 6 КАС України.

Отже, обовязковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення субєктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_4 є власником магазину (ветаптека, літ. «Б» викопіювання із стереотопографічної зйомки смт. Сахновщина), що розташований у смт. Сахновщина по вулиці Леніна (нині вулиця Центральна), № 8-«а» /а.с. 8-9 т. 2/.

Як убачається із Схеми регулювання дорожнього руху по вулиці Леніна (нині вулиця Центральна), площі Леніна (нині майдан ОСОБА_3) та провулку Леніна в смт. Сахновщина /а.с. 80 т. 1/, на місцях позначок: 4, 5, 6, 7, 8 встановлені дорожні знаки «Рух заборонено», на місці позначки 3 «Вїзд заборонено», а позначки 11 «Поворот праворуч заборонено».

Колегія суддів зазначає, що судам першої та апеляційної інстанції відповідач не надав беззаперечних доказів, які б спростували твердження позивача про те, що оскаржуване рішення відповідача фактично перешкоджає здійсненню діяльності в вищезазначеній ветаптеці, оскільки ускладнює автомобільний доступ до приміщення аптеки як постачальників веттоварів, так і споживачів.

Судом також установлено, що 05 лютого 2016 року на адресу селищного голови смт. Сахновщина ОСОБА_1 районною державною адміністрацією (далі ОСОБА_1 РДА) скеровано звернення гр. ОСОБА_3 щодо заборони проїзду автомобільного транспорту на площі Леніна у смт. Сахновщина, оскільки це місце відпочинку /а.с. 68 т. 1/.

У відповідь про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_3 до ОСОБА_1 РДА відповідачем направлено рішення ОСОБА_1 селищної ради № 1149-VI від 06 червня 2013 року про заборону руху транспортних засобів /а.с. 69 т. 1/.

Частиною 2 ст. 27 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» установлено, що організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 6 цього Закону до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.

Статтею 20 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» визначені основні права органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів. Зокрема, органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право встановлювати за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху тимчасові обмеження на рух транспортних засобів при проведенні ремонтних та інших робіт на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів; обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:

1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;

2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);

4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Рішенням VI сесії ОСОБА_1 селищної ради VII скликання від 15 березня 2016 року № 139-VII заборонений рух транспортних засобів по вул. Леніна в смт. Сахновщина. Виконкому селищної ради наказано прийняти до відома дане рішення та провести роботи по закриттю руху транспортних засобів в центральній частині селища. Секретарю селищної ради опублікувати в засобах масової інформації результати поіменного голосування депутатами селищної ради по питанню заборони руху автомобільного транспорту в центральній частині селища Сахновщина /а.с. 32 т. 1/.

Прийняте рішення обґрунтоване обговоренням питання про впорядкування руху автомобільного транспорту в центральній частині селища Сахновщина з підстав надходження чисельних звернень та скарг громадян селища щодо закриття проїзду автомобільного транспорту по вулиці Центральній та майдані ОСОБА_3, Законом України «Про врегулювання містобудівної діяльності», Генеральним планом селища Сахновщина, згідно якого вулиця Центральна та майдан ОСОБА_3 зазначені як пішохідні, рішенням Ш сесії селищної ради IV скликання від 02 серпня 2002 року із змінами та доповненнями, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», ст.ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 1 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 1160-IV в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що регуляторний акт це < > прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; регуляторний орган це < > орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що оскаржуване позивачем рішення є регуляторним актом, оскільки регулює суспільні відносини, що містять норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Принципи державної регуляторної політики встановлені ст. 4 Закону № 1160-IV, ними є: доцільність, адекватність, ефективність, збалансованість, передбачуваність, прозорість та врахування громадської думки.

Стосовно кожного проекту регуляторного акта до його оприлюднення з метою одержання зауважень та пропозицій його розробником готується аналіз регуляторного впливу (ст. 8 Закону № 1160-IV).

Згідно ст. 9 вказаного Закону кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений ст. 13 цього Закону.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений ст. 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту.

У відповідності із ст. 12 Закону № 1160-IV регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Згідно ст. 13 зазначеного Закону план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднення шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акту та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

У відповідності зі ст. 31 Закону № 1160-IV сільські, селищні, міські ради з метою реалізації покладених на них цим законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики можуть створювати у своєму складі постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики або можуть покладати ці повноваження на одну х існуючих постійних комісій відповідної ради (відповідальна постійна комісія).

Згідно ст. 34 вказаного Закону кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської ради подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків по відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4, 8 цього Закону.

Висновки відповідальної постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу.

Висновки відповідальної постійної комісії передаються для вивчення до постійної комісії, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проекту регуляторного акта.

Стаття 36 Закону № 1160-IV встановлює, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

відсутній аналіз регуляторного впливу;

проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Погоджуючись із загальним висновком суду про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, колегія суддів зазначає, що судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано доказів щодо виконання вимог ст.ст. 8, 9 Закону № 1160-IV.

Як убачається з протоколу № 3 від 14 березня 2016 року Комісією з питань планування бюджету (фінансів), благоустрою, будівництва та комунального майна селищної ради депутатами селищної ради розглядались лише результати консультативного опитування мешканців.

Відповідно до п.п. 44 п. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення виключно а пленарних засіданнях питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Колегія суддів зауважує, що рішенням VI сесії ОСОБА_1 селищної ради VII скликання від 15 березня 2016 року № 139-VII не вносилися зміни до Правил благоустрою території територіальної громади ОСОБА_1 селищної ради Харківської області.

За загальним правилом організація дорожнього руху - це створення умов за допомогою інженерно-технічних засобів і організаційних заходів для достатньо швидкого, безпечного та зручного руху транспортних засобів і пішоходів. Сюди входить: планування перехресть і доріг, спорудження острівців безпеки, обладнання зупинок громадського транспорту, установка дорожніх знаків, світлофорів, розробка графіків руху громадського транспорту, різні обмеження в русі тощо.

В свою чергу, приписами ч. 1 ст. 6 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що організація дорожнього руху на території < > району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів належить до компетенції < > районних державних адміністрацій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 селищної ради та про необхідність зміни судового рішення з підстав та мотивів задоволення адміністративного позову: у звязку з помилковим застосуванням судом норм матеріального права до встановлених обставин по справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність доповнення судового рішення визначенням про стягнення з ОСОБА_1 селищної ради на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 1 378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Судовий збір у розмірі 704,00 грн., сплачений відповідачем 11 квітня 2017 року по квитанції № 78 /а.с. 165 т. 1/ підлягає зарахуванню до Державного бюджету України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 35, 41, 94, 184, 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1, 2 ч. 1 ст. 201, ст.ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 селищної ради Сахновщинського району Харківської області - залишити без задоволення.

Постанову Сахновщинського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року змінити з підстав та мотивів задоволення позову.

Доповнити постанову Сахновщинського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року визначенням про стягнення з ОСОБА_1 селищної ради Сахновщинського району Харківської області (код 04398301) на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень.

В іншій частині постанову Сахновщинського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 червня 2017 року.