Ухвала суду № 66952582, 31.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7832/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

31 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України в особі Державної служби зайнятості (центральний апарат) в особі Чернігівського міського центру зайнятості до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України в особі Державної служби зайнятості (центральний апарат) в особі Чернігівського міського центру зайнятості (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (далі - Відповідач) у якому просив стягнути з відповідача на користь Чернігівського міського центру зайнятості кошти в розмірі 10 835,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши прокурора та представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського міського центру зайнятості з заявою про сприяння йому у працевлаштуванні.

На підставі ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» Чернігівським міським центром зайнятості ОСОБА_2 було надано статус безробітного та відповідно до наказу № НТ150512 від 12.05.2015 року призначено допомогу по безробіттю.

Згідно із наявною у матеріалах справи довідкою - розрахунком від 05.01.2016 року №06/80 ОСОБА_2 нараховано матеріальне забезпечення з допомоги по безробіттю у період з 12.05.2015 року по 10.12.2015 рік у розмірі 10 835,25 грн.(а.с.15).

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2015 року у справі № 826/8322/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 року, поновлено ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста відділу експертизи Управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України у Чернігівській області (а.с.10-14).

На виконання зазначених судових рішень, Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України прийнято наказ від 18.12.2015 №576-к, яким ОСОБА_2 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу експертизи Управління у Чернігівській області (а.с.9).

05.01.2016 року Чернігівським міським центром зайнятості на адресу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України була направлена претензія №05/81 з пропозицією добровільного відшкодування в місячний строк коштів виплачених зокрема ОСОБА_2 (а.с.23).

Листом від 12.02.2016 року №104-01/10/4-16 відповідач повідомив, що звернувся з листом до ОСОБА_2 з пропозицією добровільного відшкодування ним коштів у тижневий термін з моменту отримання листа у розмірі 10835,25 грн. (а.с.27).

Проте, станом на момент звернення до суду з даним позовом, відповідачем добровільно на сплачено допомогу по безробіттю зазначену в претензії від 05.01.2016 року №05/81, що зумовило заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України в особі Державної служби зайнятості (центральний апарат) в особі Чернігівського міського центру зайнятості звернутись до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач обґрунтовано, у межах наданих йому повноважень, спершу звернувся до відповідача з претензією, а потім з позовними вимогами до суду про стягнення з відповідача на підставі ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 10835,25 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно із пунктами 1, 5, 8, 9 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин - припинення трудового договору, зокрема відповідно до ст. 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 31 зазначеного Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом від 01.04.2015 року №159 «Щодо звільнення» ОСОБА_2 звільнено з посади головного спеціаліста відділу експертизи Управління у Чернігівській області на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2015 року у справі №826/8322/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 року, поновлено ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста відділу експертизи Управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України у Чернігівській області, на підставі чого, Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України прийнято наказ від 18.12.2015 року №576-к, яким ОСОБА_2 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу експертизи Управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України у Чернігівській області.

При цьому, в якості підстави для припинення виплати ОСОБА_2 допомоги по безробіттю було поновлення його на роботі за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Разом з тим, ч.1 ст. 34 зазначеного Закону передбачено, що Фонд серед іншого має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 року №90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» установлено, що до внесення змін до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» органи державної служби зайнятості продовжують виконувати завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до положень ч.3 ст. 6, п. 5 ч.2 ст. 17, п. 5 ч.4 ст. 50 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що дана справа належить до розгляду у порядку адміністративного судочинства, а тому доводи відповідача викладені в апеляційні скарзі про закриття провадження по справі не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції та спростовуються правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 19.01.2016 у справі №2а-4618/12/1370 (ЄДРСР №55799810).

Таким чином, враховуючи, що Чернігівським міським центру зайнятості було виплачено ОСОБА_2 допомогу по безробіттю в розмірі 10835,25 грн., зазначена сума підлягає відшкодуванню роботодавцем, яким в даному випадку є Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 206 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, під час подання апеляційної скарги відповідачем не було сплачено судовий збір, який становив 1 515,80 грн. Між тим, останнім заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 вищезазначене клопотання задоволено, відстрочено сплату судового збору в розмірі 1515,80 грн. до розгляду справи по суті та відкрито апеляційне провадження по справі.

Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України підлягає стягненню під час постановлення рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України шляхом їх безспірного списання несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1 515,80 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять гривень 80 коп.) на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.