
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
06 червня 2017 рокум. ПолтаваСправа №816/618/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУНП в Полтавській області) про зобов'язання виплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 12.02.2016 по 25.11.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 у справі №816/455/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, ОСОБА_1 поновлено на посаді помічника чергового ізолятора тимчасового тримання Кременчуцького відділу поліції з 12.02.2016. На виконання даних судових рішень відповідач поновив позивача на роботі, однак середній заробіток за час вимушеного прогулу не виплатив, оскільки відповідна вимога не заявлялась позивачем у межах провадження про поновлення на роботі.
Відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки судові рішення у справі №816/455/16 не містять такої вимоги.
Позивач та представник відповідача надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
А відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням наведеного, судовий розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження та без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 у справі №816/455/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання незаконним та скасування наказу та поновлення на роботі; визнано незаконним та скасовано наказ ГУНП в Полтавській області від 12.02.2016 №23 о/с в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника чергового ізолятора тимчасового тримання Кременчуцького відділу поліції з 12.02.2016 /а.с. 23-32/.
Разом з цим, вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачем не заявлено, судом відповідне питання не вирішено.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 25.11.2016 №389 о/с позивач поновлений на посаді помічника чергового ізолятора тимчасового тримання Кременчуцького відділу поліції /а.с. 43/.
Посилаючись на те, що відповідачем не проведено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.07.1991 №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Крім того, частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач у межах провадження про поновлення на роботі позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не заявляв, судом дане питання у справі №816/455/16 не вирішено.
За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
За таких обставин, право позивача на одержання середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням гарантоване Конституцією та законами України.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, останній у період з 12.02.2016 по 25.11.2016 не був працевлаштований на іншу роботу, не перебував на обліку у центрі зайнятості та не отримував допомогу у зв'язку з безробіттям.
Залученою до матеріалів справи довідкою ГУНП у Полтавській області від 11.05.2017 вих. №233/115/29/01/2017 підтверджено, що загальна сума грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.02.2016 по 24.11.2016 складає 27877,03 грн з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів /а.с. 18/.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
А відповідно до частини другої цієї ж статті, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу у період з 13.02.2016 по 24.11.2016 у розмірі 27877,03 грн з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
Грошове забезпечення при звільненні позивачу виплачено по 12.02.2016 включно. ОСОБА_1 поновлений на роботі на підставі наказу ГУНП в Полтавській області від 25.11.2016 №389 о/с, грошове забезпечення виплачене з 25.11.2016 /а.с. 18/.
Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 частково.
Позивач від сплати судового збору звільнений, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
З урахуванням наведеного, постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за період з 13.02.2016 по 12.03.2016 у розмірі 2739,63 грн (29 календарних днів х середньоденне грошове утримання у розмірі 94,47 грн) з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів належить допустити до негайного виконання.
Керуючись статтями 7-11, 41, 69-71, 86, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу у період з 13.02.2016 по 24.11.2016 у розмірі 27877,03 грн (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят сім гривень три копійки) з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за період з 13.02.2016 по 12.03.2016 у розмірі 2739,63 грн (дві тисячі сімсот тридцять дев'ять гривень шістдесят три копійки) з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів допустити до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.О. Кукоба
Судове рішення № 66951486, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 06.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/618/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: