Ухвала суду № 66947731, 06.06.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2/331/911/2017

№ 331/2810/17

У Х В А Л А

ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2017 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя заяву Державного підприємства «Сєтам» про скасування заходів забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В

Впровадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» в особі Запорізького відділення ПАТ «ОТП Банк», ДП «Сєтам», Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про поділ майна подружжя, визнання права власності на частку у майні, виключення майна з акту опису та зняття арешту.

В зазначеній справі ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2017 року вжито заходів забезпечення позову за заявою позивача за зустрічним позовом.

У травні 2017 року Державне підприємство «Сєтам» звернулося до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, що застосовані ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі № 331/2810/17 в частині зупинення реалізації Державним підприємством «Сєтам» продажу (реалізації) спірного арештованого майна: приміщення № 27 по вул. Лермонтова, буд. № 14 в м. Запоріжжі, приміщення № 1 по майдану Профспілок, буд. № 2 в м. Запоріжжі, які є обєктом права спільної сумісної власності подружжя та зареєстровані за ОСОБА_1М В обгрунтування заяви зазначено, що даним заходом було порушено принцип розумності та адекватності вимог заявника, при цьому державний виконавець не може здійснювати виконавче провадження, внаслідок чого порушується принцип, встановлений ст. 129-1 Конституції України (обовязковість судових рішень).

В судове засідання сторони по справі та треті особи не з»явилися, хоча всі про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. Причина неявки суду не відома. Будь-яких заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від учасників процесу до суду не надходило.

Згідно ч.5 ст. 154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Вивчивши доводи заяви про скасування заходів забезпечення позову, матеріали справи, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя на розгляді знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

27 квітня 2017 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , із залученням до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову : ПАТ«ОТП Банк» в особі Запорізького відділення ПАТ « ОТП Банк», ДП « Сєтам», Дніпровський ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області, в якому просить суд: поділити майно, набуте під час шлюбу, а саме: приміщення №27 по вул.. Лермонтова, буд. № 14 в м. Запоріжжі ; приміщення №5 по вул.. Патріотичній, буд. № 66 в м. Запоріжжі ; приміщення № 1 по майдану Профспілок, буд. № 2 в м. Запоріжжі, які є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя та зареєстровані за ОСОБА_1 ; визнати право власності на 1/2 частини вищевказаних приміщень; виключити з акту опису та арешту, складеного 26.01.2015 р. та скасувати арешт з вищевказаних приміщень ( а.с.18-20).

Ухвалою судді від 28 квітня 2017 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи : публічне акціонерне товариство « ОТП Банк» в особі Запорізького відділення ПАТ « ОТП Банк», ДП « Сєтам», Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про поділ майна подружжя, визнання права власності на частку у майні, виключення майна з акту опису та зняття арешту об»єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя ( а.с.42-43).

Крім того, одночасно із зверненням з зустрічною позовною заявою до суду, позивач надав суду належним чином оформлену заяву про забезпечення позову, в якій просить суд в якості забезпечення позову: зупинити реалізацію Державним підприємством «СЕТАМ» (ЄДРПОУ 399585500) продаж (реалізацію) спірного арештованого майна: приміщення №27 по вул.. Лермонтова, буд. № 14 в м. Запоріжжі, приміщення № 1 по майдану Профспілок, буд. № 2 в м. Запоріжжі, які є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя та зареєстровані за ОСОБА_1; заборонити Дніпровському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію нерухомого майна за зведеним виконавчим провадженням № 441592044, за яким є боржником ОСОБА_1, а саме: приміщення №27 по вул.. Лермонтова, буд. № 14 в м. Запоріжжі ; приміщення №5 по вул.. Патріотичній, буд. № 66 в м. Запоріжжі ; приміщення № 1 по майдану Профспілок, буд. № 2 в м. Запоріжжі, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, до розгляду цієї справи по суті ( а.с.46).

Позивачем за зустрічним позовом вказано, що незабезпечення позову, запропонованим шляхом призведе до того, що може бути реалізоване належне на праві власності ОСОБА_1 майно, а саме приміщення №27 по вул.. Лермонтова, буд. № 14 в м. Запоріжжі ; приміщення №5 по вул.. Патріотичній, буд. № 66 в м. Запоріжжі ; приміщення № 1 по майдану Профспілок, буд. № 2 в м. Запоріжжі, яке є спільною сумісною власністю подружжя, що в свою чергу порушить її права, як члена подружжя, частка якого у майні боржника є рівною.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2017 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову задоволено: зупинено реалізацію Державним підприємством «Сєтам» продаж (реалізацію) спірного арештованого майна: приміщення № 27 по вул. Лермонтова, буд. № 14 в м. Запоріжжі, приміщення № 1 по майдану Профспілок, буд. № 2 в м. Запоріжжі, які є обєктом права спільної сумісної власності подружжя та зареєстровані за ОСОБА_1; заборонено Дніпровському відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію нерухомого майна за зведеним виконавчим провадженням № 441592044, за яким є боржником ОСОБА_1, а саме: приміщення № 27 по вул. Лермонтова, буд. № 14 в м. Запоріжжі; приміщення № 5 по вул. Патріотичній, буд. № 66 в м. Запоріжжі; приміщення № 1 по майдану Профспілок, буд. № 2 в м. Запоріжжі, що належить на праві власності ОСОБА_1 до розгляду цієї справи ( а.с.47-49)

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту та майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або і інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Суд відзначає, що відповідно до статей15,16 ЦК України, статей1,2-4,14,215 ЦПК Україникожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітисяяк передумова для виникнення або обовязковий елемент конкретного субєктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою субєктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Статтею 124 Конституції Українивизначено принцип обовязковості судових рішень, який з огляду на положення статей14,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьоїстатті 151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

З урахуванням особливостей мети забезпечення позову заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Така ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи (стаття 153 ЦПК України).

Забезпечення позову по сутіце обмеження субєктивних прав, свобод та інтересів відповідача або повязаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-2552цс16 у постанові від 18 січня 2017 року, яка є обовязковою для усіх субєктів правозастосування судів України.

У відповідності дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людинивстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі"Пантелеєнко проти України"зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі"Дорани проти Ірландії"Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи"Каіч та інші проти Хорватії"(рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішеннявід 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 3.06.2016 р. « Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» встановлено, що відкривши провадження у справі про визнання права власності та/або зняття арешту з майна, суддя відповідно до пункту 5 частини першої статті 152 ЦПК в порядку забезпечення позову за відповідною заявою може зупинити продаж арештованого майна.

Як вбачається з доданих до зустрічної позовної заяви документів за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1), зареєстровано право власності на приміщення №27 по вул.. Лермонтова, буд. № 14 в м. Запоріжжі (дата набуття права власності 01 серпня 2001 року); приміщення №5 по вул.. Патріотичній, буд. № 66 в м. Запоріжжі (дата набуття права власності 26 січня 2008 року); приміщення № 1 по майдану Профспілок, буд. № 2 в м. Запоріжжі (дата набуття права власності 28 січня 2008 року), тобто зазначені спірні обєкти нерухомого майна набуті останнім в період шлюбу з позивачем за зустрічним позовом.

Таким чином, судом при ухваленні оскаржуваної ухвали враховано, що дійсно предметом спору є відповідне нерухоме майно, на яке позивач за зустрічним позовом просила накласти арешт, та між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки спірне нерухоме майно може бути реалізовано з публічних торгів.

З урахування викладених вимог законодавства, обсягу позовних вимог та наведених підстав, суд з метою охорони наявного у позивача законного інтересу на дотримання її прав при проведенні продажу належного їй майна та ефективного захисту від можливої передачі майна, яка відповідно до її доводів здійснюється із порушенням вимог законодавства, застосував зазначені в ухвалі від 28 квітня 2017 року заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову у вищезазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в цивільному процесі.

Згідно ч. 4 ст. 154 ЦПК України особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Відповідно до розяснень, викладених в п.10постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 « Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Суд зазначає, що прилюдні торги, аукціони є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну. Законодавством передбачені певні правила проведення прилюдних торгів, аукціонів а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів, аукціонів, по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів, аукціонів, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів, аукціонів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вжитті судом заходи забезпечення позову в даній справі є запобіжним заходом проти порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки, у випадку скасування вжитих судом заходів забезпечення позову ДП «СЕТАМ» матиме право на проведення прилюдних торгів продаж спірного майна, що в подальшому призведе до реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за переможцем торгів, а у разі задоволення позовних вимог позивача за зустрічним позовом, остання вимушена буде звертатися до суду за захистом своїх прав з позовом про витребування майна із володіння переможця торгів, який в силу приписівстатті 388 ЦК Українибуде добросовісним набувачем.

Зазначені вище обставини дають підстави припускати, що скасування вжитих судом заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду по цій справі.

Враховуючи викладене та обставини, що зумовили накладення арешту на зазначене нерухоме майно з метою виконання можливого рішення у вищевказаній цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_2, не відпали та не змінились, суд приходить до висновку, що підстави для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову відсутні, а отже в задоволенні заяви ДП «СЕТАМ» слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-154 ЦПК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 3.06.2016 р. « Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Державного підприємства «Сєтам» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» в особі Запорізького відділення ПАТ «ОТП Банк», ДП «Сєтам», Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про поділ майна подружжя, визнання права власності на частку у майні, виключення майна з акту опису та зняття арешту - відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

06.06.2017