Ухвала суду № 66943203, 06.06.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1131/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 57 Шимчик Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоГончар Н. І.суддівЮвшина В. І., Пономаренка В. В. при секретаріЧуйко А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача та стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача та стягнення коштів.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 06 серпня 2016 року між сторонами було укладено договір № 004956 фінансового лізингу з додатками, предметом лізингу є трактор МТЗ 82.1.26 за ціною 60 000 грн., згідно умов якого відповідач зобов'язався придбати та передати ОСОБА_6 на умовах фінансового лізингу у користування предмет лізингу, а останній зобов'язувався сплачувати лізингові та інші платежі по договору.

На виконання умов додатку № 1 до договору фінансового лізингу позивачем було сплачено кошти в сумі 47 700 грн., що підтверджується відповідною квитанцією про сплату.

В подальшому лізінгодавець на власний розсуд, в порушення умов договору неодноразово відкладав строки виконання договору. 15 серпня 2016 року позивач направив на адресу відповідача заяву з проханням розірвати договір та повернути йому сплачені грошові кошти.

31 серпня 2016 року позивач отримав відповідь , в якій відповідач відмовився повертати кошти, посилаючись на договірні умови, згідно яких позивачем кошти зараховані як адміністративний платіж, який згідно п. 12.1 ст. 12 договору при розірванні договору лізінгоодержувачем за власним бажанням не повертається.

Також, позивач зазначає, що повідомлення про розірвання договору та про повернення коштів позивач направив відповідачу 15 серпня 2016 року протягом 14 днів з дня укладення договору, але відповідач проігнорувавши вимоги Закону, не повернув кошти, чим порушив його законні права та інтереси як споживача.

Оскільки протягом встановленого строку в 30 календарних днів після розірвання договору, передбаченого договором фінансового лізингу, відповідач не повернув позивачу коштів, відповідач повинен сплатити позивачу неустойку в розмірі 1% вартості товару за кожний день затримки повернення коштів. В даному випадку сума, яку повинен сплати відповідач позивачу становить 51 039 грн.

Відповідач в добровільному порядку кошти повернути відмовляється, тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про захист своїх прав як споживач та стягнення коштів.

В грудні 2016 року ОСОБА_6 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на його користь сплачені за договором фінансового лізингу № 004956 від 06.08.216 року кошти в сумі 47 700 грн. та неустойку у розмірі 46 269 грн., а всього 93 969 грн.

Рішенням Жашківського районного суду черкаської області від 20 січня 2017 року позовну заяву задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_6 кошти в розмірі 47 700 грн., сплачені згідно договору фінансового лізингу за № 004956 від 06 серпня 2016 року та неустойку в розмірі 46 269грн., а всього 93 969 грн.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь держави судовий збір в розмірі 939 грн. 69 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» посилаючись на постановлення рішення суду із неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права і порушенням ним норм процесуального права, просило рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживачів за безпідставністю.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із матеріалів справи вбачається, що 06 серпня 2016 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» було укладено договір фінансового лізингу № 004956, предметом якого є транспортний засіб, а саме: трактор МТЗ 82.1.26.

Відповідно до п.1.7 ст. 1 договору фінансового лізингу предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачу протягом терміну, який становить не більше 30 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця; адміністративного платежу; авансового платежу; комісію за передачу предмета лізингу; у разі наявності, сплати різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених п. 9.4 ст. 9 даного договору, або різниці вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п. 9.6 ст. 9 даного договору.

В п. 18 договору фінансового лізингу місцезнаходження ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» вказано вул. Шовковична, 42-44 м. Київ. Така ж адреса зазначена як місцезнаходження відповідача в Єдиному Державному Реєстрі юридичних осіб, осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з ЄДР.

Відповідно до умов додатку № 1 до цього договору вартість лізингу становить 19 003,98 доларів США, кількість авансових платежів 50%, сума виплат авансового платежу - 9 501,99 доларів США, адміністративний платіж - 1 900, 40 доларів США, комісія за передачу ( 3%) - 570.12 доларів США, вартість предмета лізингу на дату підписання договору становить 477 000 грн. по курсу долара на дату підписання договору - 25,10 грн.

На виконання умов договору 06 серпня 20916 року ОСОБА_6 сплатив 47 700 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.595707785.2 від 06.08.2016 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 статті 807 ЦК України передбачено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Пунктом 1.2 договору визначено, що вартість предмета лізингу на момент укладення даного договору зазначається у даному договорі, розмір авансового платежу вказується у договорі та в додатку № 1, який є невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 1.3 договору, лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 1.7 договору, предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 30 робочих днів з моменту сплати адміністративного платежу, авансового платежу, комісії за передачу предмета лізингу, у разі наявності, сплати різниці.

Згідно з п. 8.1 договору, сторони погоджуються, що лізингові платежі і інші платежі згідно договору відображають справедливу вартість предмета лізингу.

В пункті 8.2 договору визначено вартість предмета лізингу на момент укладення договору, що становить 7 780 доларів США. Згідно обмінного курсу долара США до української гривні, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу на дату укладання цього договору становить 194 500 грн.

Авансовий платіж складає частину від вартості предмета лізингу в розмірі 50 відсотків від його вартості, зазначеному у даному договорі та специфікації (п.9.2 договору).

Згідно з пунктом 10.2 договору, розмір щомісячних лізингових платежів розраховується за відповідною формулою, наведеною в цьому пункті з урахуванням вартості предмета лізингу помноженої на коефіцієнт і т.д.

На момент укладання договору сторонами визначено розмір щомісячного платежу, який становить 121.12 доларів США, згідно обмінного курсу доларів США до української гривні відповідно становить 3 028 грн.(п.10.3 договору).

Крім того, вказаним пунктом договору передбачено, що у випадку залишення вартості предмета лізингу на рівні, який було визначено на момент підписання даного договору, та до передачі предмета лізингу лізингоодержувачу сторони зобов'язані підписати додаток № 3 до даного договору, що встановлює графік сплати лізингових платежів або план відшкодування.

Відповідно до п. 12.1. лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі, що передбачені в п. 1.7 та 4.1 та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний договір за власним бажанням, адміністративний платіж в такому випадку поверненню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено, що і не спростовує апелянт в своїй апеляційній скарзі, що предмет лізингу не був переданий позивачу.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України "Про фінансовий лізинг".

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, фінансовий лізинг віднесено до фінансових послуг, які надаються фізичним особам як споживачам, а тому в частині надання цих послуг діяльність відповідача підпадає під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» інформація, яка надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги, без нав'язування її придбання, а згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, останній має право на достовірну і доступну інформацію.

Це свідчить про неправильне , поверхневе, оманливе тлумачення позивачу менеджером товариства інформації щодо отримання предмета лізингу, надання недостовірної інформації та про неправильне розуміння позивачем умов договору та його виконання. Позивач мав сплатити авансовий платіж, а виявилося, що він заплатив за адміністративні послуги. Обумовлена вартість трактора до підписання договору не відповідає вартості зазначеній в договорі. Договір містить недостовірну інформацію з приводу місцезнаходження відповідача у момент укладання договору, в договорі зазначена юридична адреса товариства, а договір укладався за іншою адресою.

Відповідно до ст. 647 ЦК України договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходження юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір , якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч. 3. 4 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації продукції поза торговельним або офісним приміщенням споживач має право розірвати договір за умови повідомлення про це продавця ( виконавця) протягом 14 днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельним або офісними приміщеннями чи прийняття продукції або першої поставки такої продукції, з умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж. У разі реалізації продукції поза торгівельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Отже , відповідач мав повернути позивачу кошти до 14 вересня 2016 року.

Згідно п. 2 ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що водить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли позивач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до п. 1 ст. 11 закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачений законом та договором лізингу випадках.

Відповідно до п. 1 ст. 203 ЦПК України правочин не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9 , правочин не може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлена наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд вказуючи на нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що договір фінансового лізингу № 004956 від 06 серпня 2016 року суперечить ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемним.

Відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець ( виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі 1 відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Колегія суддів погоджується із розрахунками, які були здійсненні судом першої інстанції при визначенні 1 відсотка неустойки за 97 днів, які підлягають стягненню з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь позивача.

Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження апелянта про те , що судом першої інстанції безпідставно застосовано Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки воно суперечить нормам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» - відхилити.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача та стягнення коштів - залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь держави судовий збір в сумі 1033 гривні 65 копійок, зарахувавши його на спеціальний рахунок Держбюджету.

Ухвала набирає законної сили одразу після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :