Ухвала суду № 66939632, 02.06.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 729/525/16-ц Провадження № 22-ц/795/921/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Булига Н.О. Доповідач - Тагієв С. Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіТагієва С.Р., суддів:Лакізи Г.П., Харечко Л.К.,при секретарі:ОСОБА_4,за участю:представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Агропрогрес» на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 10 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства «Агропрогрес» про визнання договорів оренди землі недійсними,

в с т а н о в и в:

Рішенням Бобровицького районного суду від 10 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі №312, укладений 20.06.2012 року між ОСОБА_6 і Приватним підприємством «Агропрогрес», предметом якого є земельна ділянка, площею 0,2568 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, кадастровий номер НОМЕР_1 і зареєстрований 04.07.2012 року у відділі Держкомзему у Бобровицькому районі під № 742068724002532.

Визнано недійсним договір оренди землі №313, укладений 20.06.2012 року між ОСОБА_6 і Приватним підприємством «Агропрогрес», предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,0040 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, кадастровий номер НОМЕР_2 і зареєстрований 04.07.2012 року у відділі Держкомзему у Бобровицькому районі під № 742068724002531.

Визнано недійсним договір оренди землі №314, укладений 20.06.2012 року між ОСОБА_6 і Приватним підприємством «Агропрогрес», предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2308 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, кадастровий номер НОМЕР_3 і зареєстрований 04.07.2012 року у відділі Держкомзему у Бобровицькому районі під № 742068724002533.

Визнано недійсним договір оренди землі №315, укладений 20.06.2012 року між ОСОБА_6 і Приватним підприємством «Агропрогрес», предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1916 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, кадастровий номер НОМЕР_4 і зареєстрований 04.07.2012 року у відділі Держкомзему у Бобровицькому районі під № 742068724002530.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства «Агропрогрес» на користь ОСОБА_6 9128 гривень 14 копійок на повернення судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі ПП "Агропрогрес" просить скасувати дане рішення Бобровицького районного суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. За доводами апеляційної скарги, рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального та процессуального права. ПП "Агропрогрес" спверджує, що суд першої інстанції, поклавши в основу свого рішення висновок почеркознавчої експертизи, порушив приписи ч.2,3 ст. 212, ч. 6 ст. 147 ЦПК України. Також, на його думку, суд не з"ясував, чи були порушені права позивача у зв"язку з непідписанням ним договору, чим порушив вимоги ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, відповідно до яких захисту підлягає лише порушене право. Відповідач звертає увагу на те, що судом першої інстанції не була вчасно направлена до апеляційного суду його апеляційна скарга на ухвалу Бобровицького районного суду від 24 травня 2016 року, подана 03 березня 2017 року, чим порушено його право на доступ до правосуддя.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_6 є власником шести земельних ділянок, розташованих на території Олександрівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області:

- площею 4,0040 га, кадастровий номер НОМЕР_2;

- площею 0,2568 га, кадастровий номер НОМЕР_1;

- площею 4,4022 га, кадастровий номер НОМЕР_4;

- площею 0,2308 га, кадастровий номер НОМЕР_3;

- площею 3,9668 га кадастровий номер НОМЕР_5;

- площею 0,2445 га кадастровий номер НОМЕР_6,

що підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_7 від 20.12.2005 року, НОМЕР_8 від 20.12.2005 року, НОМЕР_9 від 20.12.2005 року (а.с. 7-9).

Між ОСОБА_6 та ПП «Агропрогрес» були укладені:

- договір оренди землі №312 від 20.06.2012 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,2568 га, кадастровий номер НОМЕР_1;

- договір оренди землі №313, предметом якого є земельна ділянка, площею 4,0040 га, кадастровий номер НОМЕР_2;

- договір оренди землі №314 від 20.06.2012 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,2308 га, кадастровий номер НОМЕР_3;

- договір оренди землі №315 від 20.06.2012 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 3,1916 га, кадастровий номер НОМЕР_4;

- договір оренди землі від 26.05.2008 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 3,9668 га, кадастровий номер НОМЕР_5;

- договір оренди землі від 26.05.2008 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,2445 га кадастровий номер НОМЕР_6.

Договори №№ 312, 313, 314 та 315 були зареєстровані Відділом Держкомзему у Бобровицькому районі, а два договори оренди від 26.05.2008 року - Бобровицьким районним відділом Чернігівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» (а.с.91-110).

Згідно висновку експерта за результатами судової почеркознавчої експертизи №3162-3168/16-24, проведеної Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 12.01.2017 року, підписи від імені ОСОБА_6 в графі «Орендодавець» в договорах оренди землі №312 (0,2568 га), №313 (4,0040 га), № 314 (0,2308 га), №315 (3,1916 га), а також в актах приймання-передачі земельних ділянок до вказаних договорів оренди виконані рукописним способом пастою кулькової ручки без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів не ОСОБА_6, а іншою особою. А підписи від імені ОСОБА_6 в графі «Орендодавець» в договорах оренди землі від 26.05.2008 року, предметами яких є земельна ділянка, площею 3,9668 га та 0,2445 га, і в актах приймання-передачі земельних ділянок до вказаних договорів оренди виконані рукописним способом пастою кулькової ручки без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів самою ОСОБА_6 (а.с.139-153).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_6 не підписувала власноруч чотири з шести договорів оренди землі з ПП «Агропрогрес», тобто не виявила свою згоду на укладання правочину з такими умовами, тому ці договори є недійсним в силу ч.1 ст.215 ЦК України.

З таким висновком повністю погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Дані правовідносини регулюються загальним та спеціальним законом.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що за загальним правилом, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною .

Статтею 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендодавцем.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 18, 20 Закону «Про оренду землі», ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, ч.3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливими чинником, без якого неможливо укладення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 при розгляді справи № 6-127цс13.

Недійсним може бути визнано лише укладений договір (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Як встановлено за матеріалами справи, спірні договори оренди землі були укладені в письмовій формі, зареєстровані в установленому законом порядку та набули чинності, тобто є оспорюваними та за рішенням суду можуть бути визнані недійсними. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-99цс13).

Оскільки за результатами експертизи ОСОБА_6 спірні договори оренди не підписувала, тобто не виявила свою згоду на укладання відповідних правочинів з певними умовами, тому висновок суду першої інстанції про визнання договорів недійсними на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України є обґрунтованим.

Крім того, за змістом ч.ч.1,2 ст. 319, ч.ч.1,2 ст. 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зважаючи на дані вимоги закону, суд не може взятии до уваги доводи апеляційної скарги про те, що права позивача не були порушені, оскільки укладення договорів оренди без згоди позивача порушували права останнього на вільне розпорядження земельною ділянкою.

Апеляційний суд також відхиляє доводи ПП "Агропрогрес" щодо порушення його прав на розгляд апеляційної скарги від 03 березня 2017 року на ухвалу Бобровицького районного суду про відкриття провадження у даній справі від 24 травня 2016 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказану ухвалу ПП «Агропрогрес» оскаржувало тричі: 21 вересня 2016 р., 30 січня 2017 р. та 03 березня 2017 р.. Ці апеляційні скарги розглянуті апеляційним судом відповідно 30 листопада 2016 р., 06 лютого 2017 р., та 13 квітня 2017 р., якими йому відмовлено у відкритті апеляціного провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обовязки. Зловживання процесуальними правами завдає шкоди як інтересам правосуддя, так і правам осіб, які беруть участь у цивільній справі.

Виходячи із результатів системного аналізу наведених правових норм, викладених обставин справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини спору, дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку. Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агропрогрес» - відхилити.

Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 10 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: