Рішення № 66932225, 01.06.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/977/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Чельник О. І.

РІШЕННЯ

іменем України

01.06.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Кіселика С.А., Суровицької Л.В.

за участі секретаря: Двоєнко А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма Маріампольська» на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма Маріампольська» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сплату нарахованої та несплаченої заробітної плати, індексації заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма Маріампольська» (далі по тексту СВК «Агрофірма Маріампольська») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сплату нарахованої та несплаченої заробітної плати, індексації заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він з 03 вересня 1982 року працював у СВК «Агрофірма Маріампольська» на посадіводія. 20.10.1997 його було переведено на посаду старшого робітничого цеху по переробці сільськогосподарської продукції. Вказав, що з даної посади його не звільнено по сьогоднішній день, але і до роботи відповідач його не допускає у звязку із встановленням позивачеві ІІІ групи інвалідності. СВК «Агрофірма Маріампольська» іншої посади позивачеві не пропонує. Заробітна плата не виплачується, хоча при цьому відповідач сплачує внески до Пенсійного Фонду України. Посилаючись на дані обставини просив стягнути із відповідача у звязку з порушенням ним норм трудового законодавства на його користь нараховану та невиплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції, зобовязати СВК «Агрофірма Маріампольська» винести наказ про поновлення на роботі на посаді старшого робітника по переробці сільськогосподарської продукції та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн. У грудні 2016 року позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд скасувати наказ від 29.12.2008 №77 про звільнення його з посади старшого робітника переробного цеху та поновити на даній посаді з дня незаконного звільнення. Стягнути із СВК «Агрофірма Маріампольська» на користь ОСОБА_2 нараховану та невиплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції у розмірі 9778,31 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 125411,05 грн. та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано наказ СВК «Агрофірма Маріампольська» від 29.12.2008 №77 про звільнення ОСОБА_2Г з посади старшого робітника переробного цеху, поновлено позивача на даній посаді та зобовязано відповідача винести наказ про поновлення його на роботі. Стягнуто із відповідача на користь позивача нараховану та невиплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції у розмірі 9778,31 грн., а також відшкодовано моральну шкоду у розмірі 5000,00 гр. В іншій частині позов залишено без задоволення. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції СВК «Агрофірма Маріампольська» було подано апеляційну скаргу про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку із порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, встановленихст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, зобовязанні відповідача винести наказ про поновлення його на роботі, стягненні на користь позивача нарахованої та невиплаченої заробітної плати з урахуванням індексу інфляції та відшкодуванні моральної шкоди - скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК Українипід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п.4 ч.1ст.309 ЦПК Українипідставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем при звільненні позивача порушено вимоги трудового законодавства та дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення позивача на займаній посаді і стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 нарахованої та несплаченої заробітної плати, індексації заробітної плати, а також відшкодування моральної шкоди.

Проте, з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами у справі, що позивач був прийнятий на роботу в радгосп «Маріампольський» на посаду водія ІІІ класу згідно з наказом від 03.09.1982 №132. Відповідно до протоколу від 05.04.1996 №1 радгосп «Маріампольський» реформовано в агрофірму «Маріампольська», а 20 жовтня 1997 року ОСОБА_2 переведено на посаду старшого робочого цеху по переробці сільськогосподарської продукції (а.с.139).

З 29 грудня 2008 року позивача відсторонено від виконання службових обовязків старшого робочого по переробці сільськогосподарської продукції у звязку із встановленням ОСОБА_2 ІІІ групи інвалідності, що підтверджується наказом від 29.12.2008 №77 (а.с.76). Встановлення позивачеві ІІІ групи інвалідності підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 30.11.2015 серії 12 ААА №172094, пунктом 12 якої ОСОБА_2 протипоказана важка фізична праця, нервовопсихічне навантаження, робота на висоті, біля рухомих механізмів, а також нічні зміни та відрядження (а.с.13).

Відповідно до ч.1ст.21 КЗпП України трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну злату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі - це документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови що така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров'я.

Виявлена невідповідність займаній посаді за станом здоров'я полягає в тому, що працівник за станом здоров'я не може впоратися з трудовими обов'язками (при цьому відсутня провина працівника в неналежному виконанні обов'язків), або продовження даної роботи протипоказано працівникові за станом здоров'я (відповідно до карти умов праці на робочому місці) та створює загрозу його життю й здоров'ю, або через стан здоров'я подальше виконання працівником трудових обов'язків створює небезпеку для членів трудового колективу, або громадян, яких обслуговує працівник, і це перешкоджає подальшому продовженню роботи.

Відповідно дост.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появлення на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда від 30.11.2015 року (а.с.19-29) ступінь обмеження життєдіяльності позивача перший (п.12 програми) у розділі 5 (трудова реабілітація) зазначено, що позивачеві протипоказана важка фізична праця із значним психоемоційним навантаженням, на висоті, біля рухомих механізмів, нічні зміни, відрядження. Рекомендовані види професій і спеціальності за станом здоровя вахтер, обліковець, черговий (а.с.20 зв.).

Наказом від 29 грудня 2008 року №77 позивача було відсторонено від виконання ним обовязків старшого робочого по переробці сільськогосподарської продукції, а не звільнено з посади. Вважати, що виданий 29.12.2008 СВК «Агрофірма Маріампольська» наказ №77 є наказом про звільнення з посади відсутні.

Колегія суддів дійшла до висновку, що на час звернення з даним позовом до суду позивача з посади старшого робочого по переробці сільськогосподарської продукції не звільнено в установленому законодавством порядку, а саме за п.2 ч.1 ст.40 Кзпп, тому відсутні і встановлені законом підстави для скасування спірного наказу.

Як свідчать довідки СВК «Агрофірма Маріампольська» від 06.06.2016 року та від 15.04.2016 року №123 у 2008 році позивачеві було запропоновано вакансію денного сторожа автогаражу, від якої він відмовився. Інші вакансії за його станом здоровя у господарстві відсутні (а.с.75, 78).

Згідно з довідкою СВК «Агрофірма Маріампольська» та від 15.04.2016 року №122 посада старшого робітника мукомольного цеху та олійниці повязана з рухомими механізмами, нервовим навантаженням, з роботою на висоті та перенесенням вантажів (борошна, крупи, олії) вручну (а.с.79).

Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні апеляційного суду доказів колегія суддів вважає, що позивача фактично було відсторонено від роботи, а не звільнено із займаної посади, оскільки оскаржуваний позивачем наказ від 21.12.2008 №77 вважати наказом про звільнення не можна.

Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду колегією суддів оглянуто оригінал трудової книжки серії БТ-І №0532211, виданої на ім'я позивача, та встановлено, що запис про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади відсутній. Згідно з довідкою СВК «Агрофірма Маріампольська» від 30.05.2017 року №90 трудову книжку позивачеві було видано у листопаді 2008 року за його усною заявою для оформлення пенсії по інвалідності (а.с.239). Як пояснив позивач у судовому засіданні апеляційного суду він зявився на робоче місце лише у 2011 році, оскільки увесь час з 2008 року тяжко хворів, але відповідач його до займаної посади не допустив. Трудову книжку він отримав в управлінні Пенсійного фонду України, де оформлював пенсію.

Доводи позивача про заборгованість по нарахованій, але не виплаченій йому заробітній платі, спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Як свідчать відомості по заробітній платі позивачеві нараховано відпускних у березні 2009 року у сумі 633,00 грн. (а.с.71, 128-129), у квітні місяці 2009 року у сумі 1319,70 грн. (а.с.72, 126-127) та у травні 2009 року у сумі 25,00 грн. (а.с.73, 123-124), які були позивачем отримані, про що свідчить підпис у відомостях про нарахування заробітної плати. Доказів того, що нарахована у квітні місяці 2009 року заробітна плата у сумі 1319,70 грн., яку позивач просив стягнути з урахуванням індексу інфляції, ним не отримана сторона позивача не надала. Як свідчить довідка СВК «Агрофірма Маріампольська» від 15.05.2016 нарахування заробітної плати у березні, квітні та травні 2009 року здійснено за невикористані позивачем відпустки за 2006, 2007, 2008 роки (а.с.81-82).

Що стосується нарахувань заробітної плати у серпні 2011 року та у вересні 2014 року у судовому засіданні апеляційного суду встановлено таке.

Згідно з копіями розрахункової платіжної відомості за серпень 2011 року та вересень 2014 року позивачеві була нарахована заробітна плата у розмірі 1 437,00 грн. та 2012,80 грн. відповідно (а.с.240-243). Як пояснив судовому засіданні представник відповідача отримував заробітну плату та ставив підпис у даних відомостях про отримання заробітної плати ОСОБА_3, який займає посаду виконуючого обовязки завідувача складом запасних частин. Про це також зазначено і у довідці від 30.05.2017 №89 (а.с.230).

Колегія суддів вважає, що такі нарахування заробітної плати є порушенням фінансової звітності та дисципліни підприємства, проте не є доказом нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачеві за виконану ним роботу, оскільки у судовому засіданні встановлено, що позивач з 2008 року по час розгляду справи у суді до роботи не приступав.

У звязку з наведеним позовні вимоги в частині стягнення нарахованої та несплаченої заробітної плати, індексації заробітної плати та відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу не оскаржувалось.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та дійшов невірного висновку про можливість задоволення позову в частині скасування наказу №77 від 29.12.2008 СВК «Агрофірма Маріампольська» та зобовязання відповідача про винесення наказу про поновлення ОСОБА_2 на роботі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині поновлення на роботі, сплаті нарахованої та несплаченої заробітної плати, індексації заробітної плати та відшкодування моральної шкоди ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма Маріампольська» задовольнити.

Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2017 року в частині поновлення на роботі, сплаті нарахованої та несплаченої заробітної плати, індексації заробітної плати та відшкодуванні моральної шкоди скасувати.

У позовних вимогах ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма Маріампольська» про поновлення на роботі, сплаті нарахованої та несплаченої заробітної плати, індексації заробітної плати та відшкодуванні моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.І. Чельник

Судді: С.А. Кіселик

ОСОБА_4