Рішення № 66930920, 18.04.2017, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2280/16-ц

Провадження № 2/362/173/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

18 квітня 2017 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ковбеля М.М.,

при секретарі Сілецькій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат, покладення інших можливих витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовучи свої позовні вимоги тим, що 23 січня 2015 року між ПАТ «Ідея Банк» (правонаступником якого є ТОВ «Факторингова компанія «Рантье») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №F94.642.70003, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 11451,00 гривень, зі сплатою процентної ставки, яка становить 14 відсотків річних.

На думку позивача, позичальник умови кредитного договору порушив, і тому станом на 230 березня 2016 року за кредитним договором наявна заборгованість в сумі 12 590,69 гривень, в звязку з чим позивач змушений звернутися з позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

У звязку з зазначеним, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає цивільну справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 23 січня 2015 року між ПАТ «Ідея Банк» (правонаступником якого є ТОВ «Факторингова компанія «Рантье») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №F94.642.70003, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 11451,00 гривень, зі сплатою процентної ставки, яка становить 14 відсотків річниху.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 11 451,00 гривень підтверджується меморіальним ордером №F94.642.70003 від 23 січня 2015 року.

31.12.2015 року відповідачу надсилалася досудова вимога про сплату простроченої заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30 березня 2016 року за кредитним договором №F94.642.70003 від 23 січня 2015 року наявна заборгованість в розмірі 12 590,69 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом - 9996,61 гривень, заборгованість за відсотками - 2594,08 гривень.

У відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 546, 549, 551 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням та задатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути сума, рухоме та нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з положень ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не належним чином виконує свої обовязки перед кредитором, у звязку з чим наявна заборгованість, чим позивачу завдано матеріальну шкоду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити .

Позовні вимоги в частині відшкодування витрат судового збору підлягають до задоволення, оскільки, згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 612, 623, 1054 ЦК України , ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212- 215, 218, 223, 224-233,294, ч. 4 ст.295 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» суму боргу за кредитним договором№F94.642.70003 від 23 січня 2015 року в розмірі 12 590,69 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом - 9996,61 гривень, заборгованість за відсотками - 2594,08 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ковбель М.М.