Ухвала суду № 66920791, 22.05.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/666/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2017 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

19.05.2017 року позивач подав до суду клопотання про уточнення заяви про забезпечення позову, згідно якої просив вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 5903866, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грушевського, 68/32 відповідача ОСОБА_2, що знаходиться у його приватній спільній сумісній власності та грошові кошти в межах суми позову. Заяву про забезпечення позову мотивував тим, що відповідач позовні вимоги не визнає, у зв»язку з чим позивач має підстави побоюватися, що відповідач немає наміру взагалі повертати позивачеві гроші і з метою уникнення від відповідальності може розпорядитися майном та грошима, що знаходиться в нього на праві власності та відчужити його на користь інших осіб для ухилення від виконання взятого на себе зобов»язання, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому. На підтвердження ухилення відповідача від виконання зобов»язання, звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 веде розкішний спосіб життя, що підтверджується фотосвітлинами з інтернету, також помічається постійно за кермом в різних авто преміум класу та до всього являється засновником, директором товариства «Реновейт», з доволі немалим статутним капіталом. Проте незважаючи на те, що боргове зобов»язання повинно було бути виконане три роки тому, та немалі статки відповідача, можна зробити висновок, що відповідач не тільки не визнає борг, а в подальшому може різними способами ухилятися від виконання зобов»язання.

Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.

Заява про забезпечення позову має відповідати вимогам визначеним ст.ст.151-152 ЦПК України. В заяві про забезпечення позову має бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв»язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд бере до уваги обставини зазначені у позовній заяві , а саме те, що кошти позивачем у борг відповідачу надавалися 10.10.2007 року, розписку про отримання зазначених коштів відповідач надав 31.01.2014 року із зобов"язанням повернути кошти до 07.02.2014 року, а письмові вимоги щодо повернення коштів направлялися на адресу відповідача відповідно 12.12.2016 року та 20.01.2017 року, позовна ж заява подана до суду лише 24.01.2017 року.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, права та інтереси яких можуть бути порушені.Зокрема, згідно долученої до клопотання про уточнення заяви про забезпечення позову Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 78342372, квартира за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, 38/32, в т. ч. на яку позивач просить накласти арешт з метою забезпечення позову знаходиться у спільній сумісній власності, однак даних щодо частки відповідача у спільному майні немає.

Крім того, заявник просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову, проте, в порушення вимог, п.3 ч. 2ст. 151 ЦПК України в якому зазначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено інші відомості, потрібні для забезпечення позову, заявником не вказано, на яких рахунках та в яких банківських установах перебувають грошові кошти відповідача, чи осіб, в яких знаходяться грошові кошти.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та те, що заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3ст. 151 ЦПК України, а саме, заявником не наведено обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, приходжу до висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову, роз'яснивши йому, що він не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь який час протягом розгляду справи в суді.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 293, 294 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.А. Придачук