Вирок № 66914001, 06.06.2017, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 382/691/16-к

Кримінальне провадження № 1-кп/355/5/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2017 р. Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лисюка О.Д.

прокурора Козленка А.В.

захисника обвинуваченого ОСОБА_1

за участю секретаря Ющенко Л.А.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Баришівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120121103200000527 від 18.10.2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, зареєстрований за адресою: вул. Щорса. 20, м. Яготин Київська область, фактично проживає : ІНФОРМАЦІЯ_5, військовозобовязаний, раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ст. 124 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що 18.10.2015 року після 24 год.( більш точний час в ході судового розгляду встановити не представилося можливим), ОСОБА_4, перебуваючи у власному будинку за адресою: вулиця Соборна, 20, м. Яготин, Київська область, з метою свого захисту та захисту своєї сімї від неправомірних дій ОСОБА_2, які виразилися в розбитті металевою трубою скла у віконному пройомі веранди, пошкодженні вхідних дверей та нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_6, діючи, умисно, з метою заподіяння ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи при цьому, що така шкода його здоров'ю явно не відповідає небезпечності посягання та обстановці захисту, тобто діючи із перевищенням меж необхідної оборони, здійснив постріл з рушниці «MP-153» впритул у ОСОБА_2, який стояв зовні на порозі у безпосередній близькості від дверей, завдавши йому вогнепальне наскрізне поранення правої нижньої кінцівки, подрібні нижньої третини правого стегна, перелом стегнової кістки з повним пошкодженням стегнової артерії, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Після чого, усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_3, який стояв неподалік будинку у подвір'ї за вказаною адресою та не вчиняв жодних дій, що погрожували би здоров'ю чи життю ОСОБА_4 або іншої особи, а також створювали б небезпеку знищення чи пошкодження його майна, маючи умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, навів на нього ствол рушниці та не прицілюючись, здійснив постріл, завдавши йому вогнепальне сковзне поранення правого стегна, травматичний шок важкого ступеня, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Злочини були скоєні за наступних обставин.

17.10.2015 року близько 23.00 год. ОСОБА_4 спільно з невстановленою досудовим слідством особою, з метою зясування особистих стосунків із ОСОБА_2 прибули до місця проживання останнього, що по вул. Мономаха,12 в м. Яготин Київської області.

Перебуваючи в приміщенні вказаного будинку, ОСОБА_4 спільно з невстановленою досудовим слідством особою, вчинили словесну сварку зі ОСОБА_2, яка переросла в бійку, в ході якої спричинено тілесні ушкодження матері ОСОБА_2 ОСОБА_7, яка захищала свого сина під час бійки.

Після того, як ОСОБА_4 спільно з невстановленою досудовим слідством особою залишили домоволодіння ОСОБА_2, останній зателефонував своєму знайомому ОСОБА_8 та повідомив про інцидент, який стався у нього в будинку. ОСОБА_8 в свою чергу зателефонував ОСОБА_9 та попрохав його приїхати для допомоги.

Оскільки ОСОБА_9 в цей час відпочивав в клубі «Максимум» в м. Яготин Київської області разом із ОСОБА_3, то він запропонував останньому поїхати разом із ним. Відкликавшись на прохання ОСОБА_9, ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ-2106 приїхали до подвіря ОСОБА_10 ( двоюрідного брата ОСОБА_2), де їх уже чекав ОСОБА_8. В цей час, із двору, тримаючи в руках металеву трубу вибіг ОСОБА_2, який, перебуваючи в збудженому стані, швидким кроком попрямував в напрямку яру, а за ним слідом пішли ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 Оскільки двір домоволодіння був освітлений, то вони всі втрьох зайшли у двір де ОСОБА_2, із трубою в руках побіг до дверей будинку, які були привідкриті, а ОСОБА_3 разом із ОСОБА_8 направилися слідом за ним. Підбігши до дверей, ОСОБА_2 почав бити трубою по дверях та вікнах, розбивши при цьому стекла та через неповно причинені двері, декілька разів вдарив дружину ОСОБА_4 ОСОБА_6, яка намагалася зачинити двері.

ОСОБА_4, який в цей час перебував в приміщенні веранди та був очевидцем подій, побіг до кімнати, де в нього перебувала зареєстрована в установленому порядку мисливська рушниця « МР 153» 12 калібру та спорядивши її набоями, через неповно причинені двері здійснив постріл у ОСОБА_2, а коли той впав на землю, здійснив постіл у ОСОБА_3 влучивши йому у праву ногу вище коліна.

Отримавши кульове поранення, ОСОБА_3 впав на землю і на четвереньках почав відповзати за подвіря де біля рогу будинку його попід руки взяв ОСОБА_8 та повів через яр. В цей час, ОСОБА_4 ще здійснив декілька пострілів.

Відповідно до висновку судово-медичних експертиз у ОСОБА_3 виявлено вогнепальне сковзне поранення правого стегна, травматичний шок важкого ступеня, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; у ОСОБА_2 виявлено вогнепальне наскрізне поранення правої нижньої кінцівки, подрібні нижньої третини правого стегна з переловом стегнової кістки з повним пошкодженням стегнової артерії, що відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 своєї вини в предявленому йому обвинуваченні не визнав пояснивши, що дійсно, 17 жовтня 2015 року після надоїдливих телефонних дзвінків від ОСОБА_2, він поїхав до останнього додому, щоб пояснити його матері неправомірну поведінку її сина.

Приїхавши до домоволодіння по вул. Мономаха,12 в м. Яготин Київської області, він застав ОСОБА_2 вдома і між ними виникла словесна сварка, яка переросла в бійку. Однак, в їхню сутичку втрутилася мати ОСОБА_2 в ході якої, заштовхала сина в сусідню кімнату і закрила двері, а тому, він розвернувся та поїхав додому.

Приїхавши додому, він ліг відпочивати. Однак близько 24-ї години, до спальної кімнати забігла його дружина ОСОБА_6, яка розбудивши його повідомила, що у напрямку їхнього двору, через яр, швидко направляються якісь люди з ліхтарями.

Вставши з ліжка побіг до вхідних дверей та почув сильний стукіт зовні. Відчинивши двері будинку побачив ОСОБА_2, який проти його волі, не пояснюючи своїх намірів почав завдавати удари металевим прутом по руці і голові. Захищаючись, він намагався виштовхати останнього з будинку та зачинити двері.

В цей час, до дверей підбігла і дружина, яка стала допомагати йому. Зрозумівши, що за дверима окрім ОСОБА_2 знаходяться ще його спільники, він побіг до однієї із кімнат, де знаходилася його мисливська зброя, за взявши її з набоями, повернувся назад.

В цей час, ОСОБА_2 вже потрапив до приміщення будинку та бив його дружину металевим прутом, яка зігнувшись , захищаючи голову рукою, стояла біля дверей і кричала про допомогу.

Побачивши таку картину, він спочатку вистрілив у привідчинені двері вгору поверх голови дружини. Після пострілу, ОСОБА_2 вибіг на вулицю, але продовжувати бити металевим прутом по вхідних дверях, які дружина намагалася зачинити.

В цей час, на подвір'ї будинку знаходилося багато незнайомців, які обступили будинок, били вікна та кричали з погрозами про катування і розправою всій сім'ї. Яка їх була кількість зазначити не може, оскільки на подвір'ї було темно.

Їхня дитина, знаходилася в цей час у спальній кімнаті. Перебуваючи в збудженому стані, відчуваючи реальну загрозу своїй сімї, він висунув рушницю з розбитого вікна та здійснив ще один попереджувальний постріл у сторону порогу будинку.

Загрозу для свого життя та життю своєї родини сприймав реально, оскільки до моменту цієї події, йому постійно телефонував ОСОБА_2 та вимагав сплатити йому кошти за роботу, яку він не виконував. У телефонних розмовах, останній постійно натякав на тісні зв'язки з особами циганської національності та раніше судимими особами, з якими відбував покарання та наполягав на негайному перерахуванні коштів на його банківську картку, погрожуючи вбивством.

Крім того, 14 жовтня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_8 приїздили до місця його роботи в місті Вишгород Київської області, де спричинили тілесні ушкодження з вимогою негайного погашення боргу. За наслідками такої події, на другий день, він звертався із заявою до прокуратури Яготинського району.

17 жовтня 2015 року, коли вони з дружиною приїхали до свого будинку то побачили спалені дрова, які придбали для опалення.

Суд оцінивши в сукупності фактичні обставини, допитавши в ході судового слідства інших учасників даної події вважає, що покази обвинуваченого ОСОБА_4 є такими, що в повній мірі не відповідають подіям, що мали місце в ту ніч.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що ввечері 17.10.2015 року він разом із своїм приятелем ОСОБА_9 перебували в клубі «Максимум» в м. Яготин Київської області. В це час до ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив про те, що в будинок до ОСОБА_2В.( якого він раніше не знав) зайшли невідомі особи, які побили останнього та членів його родини. ОСОБА_8 прохав ОСОБА_9 приїхати та допомогти розібратися. Відкликавшись на прохання ОСОБА_9 поїхати разом з ним, ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ-2106 приїхали до подвіря ОСОБА_10 ( двоюрідного брата ОСОБА_2), де їх уже чекав ОСОБА_8. Їм назустріч, тримаючи в руках металеву трубу вибіг ОСОБА_2, який, перебуваючи в збудженому стані швидким кроком попрямував в напрямку яру, а вони із ОСОБА_8 пішли слідом за ним. Піднявшись через яр на пагорб ОСОБА_2 із трубою в руках, яку він взяв в дворі свого брата, перший побіг до дверей будинку, які були при відкриті та декілька разів вдарив по них металевою трубою. Коли ОСОБА_3 підходив до будинку, то ОСОБА_2 в цей час розбив шибку на вікні веранди і в цей час пролунав постріл після якого, останній впав на землю. Через декілька секунд, ОСОБА_3 побачив чоловіка, який стояв в проході дверей та здійснив постріл в його сторону. Відчувши як оніміла нога, він упав на землю і на четвереньках почав відповзати за подвіря. Біля рогу будинку його попід руки взяв ОСОБА_8 та повів через яр. В цей час пролунало ще декілька пострілів та почулися крики ОСОБА_2 Намагання додзвонитися до швидкої допомоги для надання медичної допомоги виявилися безрезультатними, а тому, ОСОБА_8 відвів його до брата ОСОБА_2 ОСОБА_10 звіди його забрала карета швидкої допомоги. Постріл був здійснений у пахову частину. Також зазначив, що він не знав про те, що буде робити ОСОБА_2 на подвірї ОСОБА_4 Біля дверей, він бачив силует людини жіночої статі. Постріл пролунав в той час, коли ОСОБА_2 бив металевою трубою по дверях, які на той момент були прочинені. Скільки саме ударів наніс останній по дверям він точно сказати не може.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 17.10.2015 року близько 23.00 год. він, після робочого дня приїхав із м. Києва додому та пішов приймати ванну. В цей час, до приміщення його помешкання зайшли двоє чоловіків, одним з яких був ОСОБА_4, які на ґрунті особистих неприязних стосунків влаштували сварку в ході якої, невідомий йому чоловік, який був одягнутий в камуфляжну форму і балаклаву, кинув його сестру ОСОБА_11 на підлогу. Коли він вийшов із ванної кімнати, то до нього підбіг ОСОБА_4 із палицею (держаком від лопати) в руках та почав наносити удари в область голови. В ході бійки вони опинилися на кухні, куди ввійшла його мати, яка стала між ними намагаючись не допустити бійку. Відштовхнувши матір, він продовжував битися із ОСОБА_4 Водночас, мати не впускала до будинку іншого чоловіка, який здійснив постріл із травматичного пістолету. Якимось чином матері вдалося заштовхнути ОСОБА_2 в кімнату та зачинити двері. ОСОБА_4 та невідомий чоловік продовжували стояти та щось кричати, але сестра випроводила їх з будинку. Після чого вони сіли в автомобіль марки «Форд Мондео» та поїхали. Змивши з обличчя кров, ОСОБА_2 взяв у матері телефон, вставив свою сім картку, оскільки його телефон був розбитий, та поїхав на велосипеді до ОСОБА_8. На разі ОСОБА_8 працював в м. Києві разом з ним та знав про те, що ОСОБА_4 не хотів віддавати зароблені ОСОБА_2 кошти в розмірі близько 10000 грн. Розбудивши ОСОБА_8, вони разом із ним поїхали на велосипеді в сторону вокзалу щоб поповнити рахунок, а потім, перейшли залізничну колію та рушили до ОСОБА_10, розбудивши якого, розповів, що сталося та запропонував сходити до ОСОБА_4 та розібратися з ним. ОСОБА_10 просив дочекатися ранку, натомість він схватив металеву трубу довжиною близько 1м., яка лежала на подвірї та пішов з нею на вихід із двору. Йдучи, позаду себе почув голоси ОСОБА_8 та ще якогось хлопця, але хто конкретно за ним йшов він не знав. Підійшовши до подвіря ОСОБА_4, він побачив автомобіль « Ford Mondeo» , на якому той приїжджав до нього, а тому він зрозумів, що господар перебуває вдома. Зайшовши у двір, який був слабо освітлений, ОСОБА_2 підбіг до вхідних дверей та побачивши через вікно якийсь силует, вдарив трубою яку тримав у руках по дверях, які в той момент були прочинені та почав наносити удари у привідчинені двері. Чи наносив комусь тілесні ушкодження сказати не може. Також, він декілька разів вдарив трубою і по вікнах у веранді, розбивши шибку. Під час здійснення ударів почув глухий вакуумний звук та відчув біль в правій нозі. Ставши на ногу, він побачив, що нога зігнулася в іншу сторону і він упав від гострої болі. Лежачи на підлозі, ОСОБА_2 просив вколоти знеболююче, проте ОСОБА_4 підійшов до нього та наставивши дуло рушниці до правої скроні, пригрозив пристрелити. В цей час вибігла співмешканка та попросила не робити цього. Коли ОСОБА_12 пішов до виходу із двору, із будинку вийшов чоловік одягнений в камуфляжну форму, але обличчя його ОСОБА_2 не побачив. Цей чоловік почав бити його ногою по голові та запитував хто був четвертим. Повернувшись, ОСОБА_4 звернувся до чоловіка в камуфляжній формі з пропозицією закопати ОСОБА_2 однак той, за допомогою жгута перевязав йому ногу та перед самим приїздом працівників міліції закидав йому обличчя землею. Коли приїхала швидка допомога ОСОБА_2 не памятає, а прийшов до тями, коли його клали на ноші. Внаслідок даного випадку він втратив ногу та перебував на лікуванні майже місяць, отримав ІІІ групу інвалідності. Також зауважив, що гроші за виконані роботи йому платив ОСОБА_4 Він працював із травня по червень місяці 2015 року у м. Вишгород Київської області, де виконував малярні роботи. ОСОБА_8 також до цих робіт був причетний. Конфлікт із ОСОБА_4 розпочався за місяць до події, що сталася. 17.10.2015 року ОСОБА_2 телефонував до ОСОБА_4, писав СМС-повідомлення з питанням, чому він не перераховує зароблені гроші, на що останній відповідав, що ОСОБА_2 нічого не отримає. Про те, що ОСОБА_4 мав прийти 17.10.2015 року до нього додому, нічого не знав.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 телефонував ОСОБА_4 з приводу виплати грошей, на що останній пояснював, що оскільки не закриті наряди по виконаних будівельних роботах, тому про оплату говорити рано. Не зважаючи на пояснення чоловіка, ОСОБА_2 продовжував наполягати на виплаті грошей та погрожував чоловікові фізичною розправою.

17.10.2015 року їхня сімя готувалася до сну. ОСОБА_6, зайшовши в кімнату своєї дитини почула крики, які долинали із вулиці. Виглянувши у вікно, вона побачила людей, що бігли в сторону їхнього будинку. Вона розбудила чоловіка, той взяв ліхтарик, щоб вийти подивитися, що відбувається, але одразу ж забіг в будинок, а за ним, тримаючи трубу в руках, забіг ОСОБА_2, який, відштовхнувши ОСОБА_6, декілька раз вдарив її. В цей час із сусідньої кімнати вийшов чоловік та попередив ОСОБА_2, що буде стріляти. Не зважаючи на це, останній продовжував рух в його сторону, а тому, ОСОБА_4 здійснив постріл вверх над дверима. Після пострілу, ОСОБА_13 вибіг з будинку продовжуючи завдавати удари трубою по дверях та вікну. Підійшовши до вікна, чоловік вистрілив, після чого стало тихо. ОСОБА_6 побачила, як він вийшов на вулицю і в цей час почула звук схожий на удар, від якого ОСОБА_4 присів та сказав, щоб викликали швидку допомогу. Оскільки телефон швидкої допомоги не відповідав, то вона зателефонувала братові чоловіка ОСОБА_14 з проханням допомогти викликати швидку та міліцію. Побачила, що на порозі лежав ОСОБА_2, який в грубій нецензурній формі погрожував їхній сімї фізичною розправою. ОСОБА_14 приїхав через невеликий проміжок часу та надав першу допомогу ОСОБА_2 наклавши йому джгут на ногу. Через деякий час приїхала швидка допомога, яка забрала ОСОБА_2, а ще через деякий час приїхали працівники міліції.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 показав, що жовтні місяці 2015 року близько 06.00 год. ранку до нього в будинок постукав працівник міліції та попросив підійти до сусіднього домоволодіння, так як там відбулася стрільба. Коли він підійшов до двору, то побачив, що хвіртка була відкрита, вікна у веранді побиті, а зліва від дверей, була калюжа крові. Працівники міліції запросили його пройти до будинку, в якому приблизно в одному метрі від дверей знаходилася мисливська рушниця. Де знаходилися гільзи від рушниці він не помітив.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 пояснив, що 17.10.2015 року близько 09-ї години він приїхав до своєї матері, щоб підготувати хату до зими (позабивати плівкою вікна та ін.). Оскільки інструменту в матері не було, то він приходив по інструмент до брата. Близько 01.00 год. ночі йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що до нього прийшли невідомі, які побили його та вікна, а він натомість застосував мисливську рушницю для захисту. Після дзвінка, він одягнувся та побіг до брата, по дорозі зателефонувавши у міліції та до швидкої допомоги. Чи телефонувала йому дружина брата він не памятає. Після того як він зайшов у двір, то побачив, що поза площадкою лежав ОСОБА_2 з перевязаною хустиною ногою. Взявши із автомобіля джгут, перетягнув останньому ногу. В цей час, він побачив маячки швидкої біля яру. Коли він прибіг до того місця, то побачив, що медпрацівники надають медичну допомогу пораненому чоловікові. Він знову зателефонував до швидкої та повідомив про іншого пораненого. Приїхала друга швидка та забрала ОСОБА_2 Після відїзду швидкої допомоги приїхали працівники міліції, з якими він зайшов до хати де побачив, що у веранді із правого боку де були побиті вікна, лежала металева труба. Стверджує, що до ОСОБА_2 ніколи фізичного насильства не застосовував

Свідок ОСОБА_16, у своєму поясненні повідомила, що 17.10.2015 року увечері, до них забіг брат її чоловіка ОСОБА_2 та повідомив, що ОСОБА_4 побив його матір та сестру. Вона побачила, що ОСОБА_2 був дуже збуджений, а тому, запропонувала йому заспокоїтися, а сама пішла ставити каву. Коли повернулася, то його вже не було. Чи ще хтось окрім ОСОБА_2 заходив до них, вона не памятає, з ким він пішов вона не бачила, але зазначила, що хлопці пішли в напряму будинку ОСОБА_4 Через деякий час, вона з чоловіком почула постріли. Чоловік хотів побігти на постріли, але вона його не пустила. Через деякий проміжок часу до їхнього подвіря ОСОБА_8 затягнув пораненого ОСОБА_3, який спочатку був при свідомості. Незадовго приїхала швидка допомога, яка забрала пораненого. Також ОСОБА_16 додала, що знала про конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на ґрунті невиплачених грошей

ОСОБА_13 будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка дав наступні покази, що в той вечір (дати не памятає) разом із сімєю готувався до сну. В цей час до будинку забіг брат ОСОБА_2, та повідомив, що ОСОБА_4 здійснив постріл у стелю та побив їхню матір та сестру. Дружина пішла готувати каву. Дмитро повідомив, що хоче піти до кривдника та розібратися із ним. Для цього він попросив у нього металеву трубу, але ОСОБА_13 нічого не дав, більше того поховав від нього лопати та вила. Дмитро пішов сам, а через хвилин десять, він почув два чи три постріли та крик: «Хлопці, заберіть мене». До нього у його двір притягнули ОСОБА_3, який перебував у шоковому стані. Незадовго приїхала швидка, медпрацівники зробили укол та забрали ОСОБА_3 в лікарню.

Допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_17 показав, що в той вечір, 17.10.2015 року, він відпочивав вдома та почув стукіт у вікно. Вийшовши, побачив чоловіка у цивільній формі, про якого знає, що він, як справжній офіцер воює у зоні АТО. Цей чоловік попросив бути свідком подій, що сталися у дворі ОСОБА_4, про які він розповів. Після цього ОСОБА_17 одягнувся та пішов разом із чоловіком у двір ОСОБА_4 де побачив працівників міліції, які знаходилися у дворі та у будинку. Через деякий час працівники міліції показали йому патрони, які знаходилися у дворі та веранді. Скільки конкретно він бачив гільз сказати не може. Одна гільза лежала ближче до хати. Біля веранди була пляма бурого кольору схожа на кров. Гільзи були складені в пакет, рушниця знаходилася у веранді. Він підписав протокол, який дав йому чоловік у цивільній формі. У дворі ОСОБА_4 був неодноразово. Знає його як врівноваженого та доброзичливого сусіда.

Окрім показів потерпілих, свідків винність ОСОБА_4 підтверджується зібраними органом досудового розслідування та перевірених в судовому засіданні матеріалів даного кримінального провадження.

-ОСОБА_12 дослідженого в судовому засідання запису із CD-диску аудіо запису телефонних дзвінків , здійснених на лінію « 102», 18.10.2015 року о 00 год.40 хв. до чергової частини ОСОБА_18 відділення поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_14 про те, що 18.10.2015 року близько 1-ї год. на подвіря ОСОБА_4 за адресою м. Яготин вул. Соборна,№ 20 прийшло чотири особи: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та чоловік на імя Максим, які за допомогою металевої труби розбили вікна та пошкодили двері будинку, при цьому вимагаючи 4000 грн., які начебто ОСОБА_4 винен ОСОБА_2 В ході виниклого конфлікту ОСОБА_4 застосував мисливську рушницю МР 153, 12 калібру здійснивши три постріли. В результаті пострілів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень.

За вказаним повідомленням, були внесені відомості до ЄРДР за № 12015110320000527 від 18.10.2015 року.

-Відповідно до протоколу огляду місця події від 18.10.2015 року із ілюстративними таблицями до нього ( т.1 а.с.6-46 ), обєктом огляду є домоволодіння , розташоване за адресою м. Яготин Київської області вул. Соборна,20. В ході огляду виявлено пошкоджене вікно, розбита шибка. Також у дворі під деревом виявлена стріляна гільза 12-го калібру з написом « ТАХО», « Syper » Картеч та споряджений патрон 12 калібру до гладко ствольної мисливської зброї з написом « ТАХО», «Буран».

Біля порогу будинку на землі виявлено пляму бурого кольору, схожу на кров.

У веранді у шафі виявлена одноствольна самозарядна гладко ствольна мисливська рушниця « МР-153» № 0615326404,12 калібру, а за диваном, стріляну гільзу 12-го калібру з написом « ТАХО», « Syper» , Картеч.

Також в ході огляду, на холодильнику виявлено картонну коробку , в якій знаходився револьвер « SAFARI РФ 420», який придатний до стрільби патронами 4 мм.

В ході огляду подвіря, біля хвіртки виявлено стріляну гільзу з написом « ТАХО», « Буран», 12-го калібру.

Таким чином, як вбачається із вищенаведених доказів, ОСОБА_4 було здійснено 3 постріли, що підтверджує правдивість слів потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_19 та спростовую покази обвинуваченого в тій частині, що перший постріл він здійснив у привідчинені двері поверх голови своєї дружини, а другий, попереджувальний, із вікна будинку в сторону порогу.

Суд вважає, що ОСОБА_4, як досвідчений мисливець, без будь-яких попереджень застосування зброї, цілеспрямовано, з близької відстані здійснив два постріли: безпосередньо, перший в ОСОБА_2, а другий в ОСОБА_3, який стояв осторонь неподалік від будинку. Про цілеспрямованість пострілів з близької відстані, вказує рапорт о/у СКР ОСОБА_18 від 19.10.2015 року про те, що в ніч з 18.10.на 19.10.2015 року у ОСОБА_18 ЦРЛ лікар-хірург Глиняний видав йому пиж-контейнер, який знаходився у тілі ОСОБА_3М.( т.1 а.с.50).

Окрім того, досліджені судом дані докази, спростовують твердження обвинуваченого про велику кількість осіб, які перебували в момент здійснення ним попереджувальних пострілів у дворі та здійснювали дії, які він реально сприймав як загрозу своєму життю та життю своєї родини.

-Відповідно до довідки чергового анестезіолога ОСОБА_18 ЦРЛ, ОСОБА_2 був доставлений у реанімаційне відділення ОСОБА_18 ЦРЛ з діагнозом відкритий багатоуламковий перелом н/з правої стегнової кістки, правого колінного суглобу, поверхнева вогнепальна наскрізна рана в/з лівого стегна ( т.1 а.с.49).

-Як вбачається із протоколу № 174 медичного огляду для встановлення факту вживання на стан спяніння, проведеного черговим лікарем ОСОБА_20 , обвинувачений ОСОБА_4 на момент проведення огляду перебував в стані алкогольного спяніння.( т.1 а.с. 47).

-Відповідно до висновку експерта № 4-01/1967 від 13.01.2016 року (т.1 а.с.56-66), наданий на дослідження предмет схожий на револьвер, який вилучений в домоволодінні ОСОБА_4 вогнепальною зброєю не являється, а є револьвером моделі «SAFARI РФ 420 » калібру 4 мм. Flobert, №Х 30876, придатний для стрільби патронами Флобера кільцевого запалення калібру 4 мм.для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень та майданчиків ( тирів, стрільбищ). Револьвер виготовлений промисловим способом.

Предмет схожий на рушницю є мисливською одноствольною самозарядною гладкоствольною вогнепальною зброєю мисливською гладкоствольною рушницею « МР-153» № НОМЕР_1, 12 калібру. Дана рушниця виготовлена промисловим способом.

-Відповідно до Довідки № 1838/109/1010/20/08.16 від 11.04.2016 року, згідно обліку власників зброї в дозвільній системі Яготинського ВП ГУ НП в Київській області, мисливська гладкоствольна рушниця « МР-153» № НОМЕР_1, 12 калібру, зареєстрована за ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителем ІНФОРМАЦІЯ_6 ( т.2 а.с.120)

Надані на дослідження предмети, які знаходяться у СП № 1528516 та СП № 152817 являються:

-три предмети схожі на гільзи є частинами боєприпасами стріляними гільзами 12-го калібру;

-шість предметів схожі на патрони є боєприпасами до мисливської вогнепальної зброї 12-го калібру- мисливськими патронами 12-го калібру;

-два предмета схожі на патрони боєприпасами не являються, а є патронами 12-го калібру спорядженими гумовими кулями. Надані на дослідження 8 патронів та три гільзи 12-го калібру споряджені: два патрони гумовою кулею, два патрони картеччю діаметром 8 мм., чотири патрони - шротом діаметром 3 мм.

Із протоколу огляду від 13 квітня 2016 року вбачається, що аналізом роздруківок телефонних зєднань за добу 17-18 жовтня 2015 року встановлено, що ОСОБА_4 у 13:00 та у 19:27 телефонував своєму братові ОСОБА_14, у 22.18 та у 22:23 телефонував до ОСОБА_2,

-ОСОБА_2 у 22:18 ( два рази) та у 22:36 ( два рази) телефонував до ОСОБА_4

-Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 23.01.2016 року ( т.1 а.с.118-122) за участю ОСОБА_2 та проведення слідчого експерименту від 23.01.2016 року ( т.1 а.с.123-127), за участю ОСОБА_3 останні із усіма подробицями розповіли про обставини скоєного злочину.

-Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 25.02.2016 року ( т.1 а.с.161-166) за участю потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останні підтвердили свої пояснення, які вони давали будучи допитаними як потерпілі, так і під час проведення з ними відтворення 23.01.2015року.

Оскільки покази потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в своїй сукупності узгоджуються як з показами допитаних в суді свідків, так і з матеріалами справи, то суд вважає, що пояснення потерпілих є логічними, послідовними та такими, які відповідають фактичним обставинам справи.

-Як вбачається із висновку експерта № 17/д від 09.13.2016 року у громадянина ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: вогнепальне сквозне поранення правого стегна, травматичний шок важкого ступеня.

Виявлені ушкодження утворилися від компактної дії декількох вогнепальних снарядів, які володіли високою кінетичною енергією та які могли утворитися з близької відстані з мисливської рушниці ( т.1 а.с.153-155).

-Відповідно до висновку експерта № 127 від 05.11.2015 року у ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження: перелом головки і основи проксимальної фаланги 1-го пальця лівої ступні, садно волосяної частини голови, садно та синець обличчя, синець 1-го пальця лівої ступні, які характерні для дії твердого предмету, або при ударі об такий і за давністю можуть відповідати терміну 18.10.2015 року.

Перелом головки і основи проксимальної фаланги 1-го пальця лівої ступні відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою розладу здоровя понад 21 добу.

Садно волосяної частини голови, садно та синець обличчя, синець 1-го пальця лівої ступні відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Потерпілому було завдано не менше чотирьох ударів, або контактів.

Аналізуючи обставини отримання даних тілесних ушкоджень, суд не виключає, що дані тілесні ушкодження ( або якесь із них), могли утворитися як під час бійки в будинку ОСОБА_2 за адресою м. Яготин вул. Мономаха,12 так і в будинку ОСОБА_4 за адресою м. Яготин вул. Соборна,20 де ОСОБА_2 металевим прутом наносив удари у привідчинені двері за якими міг перебувати і обвинувачений ОСОБА_4

-Відповідно до висновку експерта № 128 від 21.10.2015 року у ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: садно лівого запясткового суглобу, яке характерне для дії тупого твердого предмету, або при ударі об такий, за давністю може відповідати терміну 18.10.2015 року та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Потерпілій було завдано не менш одного удару або контакту.

Не виключно вірогідність утворення даного ушкодження при падінні з висоти власного зросту ( т. а.с.197-198).

Аналіз даного висновку спростовує твердження обвинуваченого в тій частині, що коли він вийшов із рушницею, то побачив, як ОСОБА_2 бє його дружину металевим прутом, а та, захищаючи свою голову, виштовхувала ОСОБА_2 з веранди.

- Відповідно до висновку експерта № 16/д від 09.03.2016 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження : вогнепальне наскрізне поранення правої нижньої кінцівки, подрібні нижньої третини правого стегна з переломом стенової кістки з повним пошкодженням стегнової артерії.

Виявлені ушкодження утворились від компактної дії декількох вогнепальних снарядів, які володіли високою кінетичною енергією, які могли утворитися 18.10.2015 року при пострілі в притул з мисливської рушниці ( т.2 а.с. 8-11).

Даний висновок спростовує твердження ОСОБА_4 про здійснення ним попереджувальних пострілів, оскільки експерт беззаперечно стверджує про здійснення пострілу з рушниці впритул до потерпілого ОСОБА_2

-Як вбачається із довідки головного лікаря ЦРЛ ОСОБА_18 районної державної адміністрації № 1538 від 26.11.2015 року ( т.2 а.с. 101), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7, знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні ОСОБА_18 ЦРЛ з 18.10.2015 року по 16.11.15року;

ОСОБА_2,21.03.1991року народження, знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному та хірургічному відділенні ОСОБА_18 ЦРЛ з 18.10.2015 року по 16.11.15року;

Відповідно дост.94 КПКсуд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №1-31/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та постанови законного і справедливого рішення у справі.

В судових дебатах, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про визнання доказу, а саме протокол огляду житлового приміщення та території домоволодіння ОСОБА_4 від 18.10.2015 року, проведеного за згоди власника, недопустимим посилаючись на порушення органом досудового розслідування ст.237 КПК України.

Суд вважає, що твердження захисника про те, що проникнення до житла особиза згодою не звільняє слідчого, прокурора від обов'язку звернутися до суду з клопотанням про проведення обшуку чи огляду приміщення, не ґрунтується на законі, оскільки положення викладені у ст. 233 КПК України, дають підстави вважати, що за добровільною згодою особи можна проникнути до її житла, і таке проникнення не тягне за собою обов'язку слідчого чи прокурора звертатися до суду з клопотанням про надання дозволу на обшук чи огляд житла.

Як було встановлено в ході розгляду справи, ОСОБА_4, який є власником будинку № 20 по вул. Соборна в м. Яготин Київської області надав співробітникам поліції письмову заяву про те, що він не заперечує проти огляду його домоволодіння співробітниками міліції ОСОБА_18 Наведене свідчить про те, що проникнення до житла було здійснено на підставі ч. 1 ст. 233 КПК України, а не на підставі ч. 3 цієї ж статті. Таким чином суд вважає, що огляд домоволодіння ОСОБА_4 співробітниками ОСОБА_18 було проведено без порушення права ОСОБА_4 на недоторканість житла, а тому доводи захисника про недопустимість доказів внаслідок порушення прав і свобод людини не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Також, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_1 стверджує, що не можуть бути визнані судом як допустимі докази експертні дослідження та зроблені за їх результатами висновки, а саме висновки щодо отриманих тілесних ушкоджень потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскільки вони були підготовлені на підставі медичної документації, яка становить лікарську таємницю, тобто є захищеними відомостями в звязку з чим, для їх витребування є необхідною вимогою наявність ухвали слідчого судді.

При дослідженні матеріалів кримінального провадження № 12015110320000527 від 18.10.2015 року судом встановлено, що 24 лютого 2016 року слідчим суддею Яготинського районного суду Київської області за клопотанням прокурора Яготинського відділу Бориспільської місцевої прокуратури була постановлена ухвала ( т.1 а.с.144) відповідно до якої, прокурору Яготинського відділу Бориспільської місцевої прокуратури було надано тимчасовий доступ до документів, які знаходилися у володіння ОСОБА_18 ЦРЛ і містили інформацію про перебування на стаціонарному лікуванні потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з можливістю їх вилучення .

Таким чином, посилання сторони захисту про визнання недопустимими докази , а саме висновки судово-медичних експертиз № 16/д від 19.03.2016 року та № 17/д від 09.03.2016 року, є безпідставними.

З урахуванням вищенаведеного, оцінивши в сукупності докази, які були досліджені в ході судового розгляду суд вважає, що покази ОСОБА_4 в тій частині, що він діяв в стані необхідної оборони, оскільки існувала реальна потреба у відверненні протиправного посягання на його сімю, є не що інше, як його намагання уникнути відповідальності за ті протиправні дії, які він вчинив.

Так, відповідно до ст.36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

Згідно ч.5 даної статті, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Аналогічне положення закріплено і в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 1 « Про судову практику у справах про необхідну оборону» відповідно до якого, правомірним слід вважати застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів незалежно від того, якої тяжкості шкода заподіяна тому, хто посягає, якщо воно здійснене для захисту від нападу озброєної особи або групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

Відповідно до п.5 даної постанови, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані та інші обставини.

Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме: прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров'я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у випадку необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

У тому випадку, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

За фактичними обставинами справи конфлікт спровокувавсам ОСОБА_4, який поїхав до домоволодіння ОСОБА_2 де став ініціатором бійки із останнім в ході якої, тілесні ушкодження були заподіяні матері ОСОБА_2, яка намагалася розборонити їх.

В подальшому, коли до його двору зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і останній почав бити металевою трубою по вікнах та дверях його будинку, ОСОБА_4, з метою захисту, не скористався револьвером моделі «SAFARI РФ 420», який знаходився в коробці на холодильнику у веранді де відбувалися події, а цілеспрямовано, пішов до іншої кімнати де знаходилася його мисливська рушниця та без попередження, впритул вистрілив у ОСОБА_2

Таким чином, такі обставини дають підстави для висновку про те, що правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ст. 124 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони , є вірною.

Окрім того, на переконання суду є вірною і кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України оскільки, обвинувачений усвідомлюючи, що в застосуванні мисливської рушниці як знаряддя захисту немає необхідності, оскільки ОСОБА_2, який вчиняв протиправні дії із вогнепальним пораненням лежав на землі, а ОСОБА_3 не вчиняв жодних дій, які б загрожували здоровю чи життю ОСОБА_4 або членів його родини, а також створювали б небезпеку знищення чи пошкодження його майна, маючи умисел, спрямований на заподіянні ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, навів на нього ствол рушниці та будучи досвідченим мисливцем, не прицілюючись здійснив постріл в останнього спричинивши йому тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до п.1постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання у кожному конкретному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимогст.65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем свого проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Судом також враховується поведінка обвинуваченого в ході судового розгляду, його нещирість та намагання уникнути передбаченої законом відповідальності.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 передбаченихст. 66 КК Українив ході судового розгляду не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4, передбаченоюст. 67 КК Українисуд визнає вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного спяніння.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи конкретні обставини справи, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, умови його життя, відношення до праці, відсутність судимостей, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд вважає що виправлення обвинуваченого можливе тільки з ізоляцією його від суспільства з призначенням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей, по яким кваліфіковані його дії.

Суд враховуючи призначене обвинуваченому покарання, вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою і до набрання вироком законної сили утримувати його в державній установі « Київський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту його затримання, тобто з 06.06.2017 року.

Вирішуючи питання цивільного позову заявленого потерпілим ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_4 40799 грн.14 коп. заподіяної матеріальної та 3000 000 грн. моральної шкоди, а також цивільний позов прокурора Яготинського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах ОСОБА_18 центральної районної лікарні про стягнення понесених витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину на суму 25084 грн.16 коп. , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведених підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Як встановлено в ході розгляді вказаного кримінального провадження, внаслідок злочинних діянь обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження та як наслідком цього, ОСОБА_2 була відрізана нога і 01 лютого 2016 року йому призначена 3-я група інвалідності ( т.3 а.с.70 )

Відповідно до довідки ОСОБА_18 ЦРЛ ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 18 жовтня по 16 листопада 2015 року і на його лікування ( відповідно до чеків (т.3 а.с. 72-83) були потрачені кошти на загальну суму 40799 ( сорок тисяч сімсот девяносто девять) грн. 10 коп..

Враховуючи вимоги ст. 1177 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути вказану суму із обвинуваченого ОСОБА_4 як з особи, яка визнана винною у вчиненні інкримінованих йому злочинах.

Вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди суд виходить з наступного.

Порядок та правові підстави відшкодування моральної шкоди визначаються ст. 23 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала зокрема і у зв'язку з вчиненням злочину щодо життя та здоров'я особи.

Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права захищаються законом і є непорушними (ст. 21 Конституції України). У цьому зв'язку суд зважає на те, що факт протиправної поведінки відповідача - обвинуваченого по справі ОСОБА_4 є встановленим судом .

Виходячи із зазначених норм Конституції України та Цивільного кодексу України, суд вважає, що позивач ОСОБА_2 має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_4

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Оцінюючи характер, обсяг та ступінь моральних страждань заподіяних позивачу, наслідки таких протиправних дій, які призвели до глибоких та тривалих моральних страждань потерпілого, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000 грн.

Потерпілий ОСОБА_3 із позовною заявою про відшкодування заподіяних збитків до суду не звертався.

Відповідно до ст.1266 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, що її завдала.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги заявлені прокурором Яготинського відділу Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах ОСОБА_18 ЦРЛ на загальну суму 25084 грн.16 коп. оскільки, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із 18.10 по 16.11.2015 року перебували на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні ОСОБА_18 ЦРЛ і на їх лікування затрачені кошти на загальну суму 25084 грн.16 коп.

Вирішуючи долю речових доказів відповідно дост.100 КПК України, суд вважає за необхідне речові докази, а саме:

-гільзи 3 шт. («Тахо» Буран №5 12/70 » - 1 шт., «Супер Картечь 12/70» - 2 шт.), які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів ОСОБА_18 відділення поліції, суд вважає за необхідне знищити

-патрон «Тахо» Буран №5 12/70» - 1 шт., патрони 7 шт., рушниця мисливська МР-153, одноствольна, 12 калібру, №0615326404 , які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів ОСОБА_18 відділення поліції, суд вважає за необхідне передати до складів зберігання служби озброєння управління логістики МТЗ ГУ НП у Київській області для подальшого відшкодування вилученої зброї та боєприпасів;

-трубу металеву, яка перебуває на зберіганні в камері зберігання речових доказів ОСОБА_18 відділення поліції, суд вважає за необхідне знищити.

-спортивні штани потерпілого ОСОБА_3 які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів ОСОБА_18 відділення поліції, суд вважає за необхідне повернути потерпілому.

- CD-диск, отриманий в ході тимчасового доступу до речей і документів від оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» - приєднано до матеріалів кримінального провадження №12015110320000527

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу» проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК у разі провадження експертизи під час досудового розслідування в обвинувальному акті, який передається до суду, обов'язково зазначаються відомості щодо розміру витрат на залучення експерта.

Згідно зі ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином суд вважає за необхідне стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 1243,70 грн., а саме:

-за проведення балістичних експертиз від 13.01.2016 року № 4-01/1967 на суму 691,20 грн. ( т.1 а.с.57 ), від 11.04.2016 року №4-01/146 на суму 552,50 грн. ( т.1 а.с.187)

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ст. 124 КК України та призначити йому покарання :

-за ч.1 ст.121 КК України - 5 ( пять ) років позбавлення волі;

-за ст.124 КК України арештом строком на 3 місяці.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання 5 ( п'ять років ) позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою і до набрання вироком законної сили утримувати засудженого в державній установі « Київський слідчий ізолятор».

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з 06 червня 2017 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_4 40799 ( сорок тисяч сімсот девяносто девять) грн.10 коп. матеріальної та 3000000 грн. моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 проживає ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 проживає ІНФОРМАЦІЯ_11 40 799 ( сорок тисяч сімсот девяносто девять) грн.10 коп. матеріальної та 200000 грн. моральної шкоди, а всього стягнути 240799 ( двісті сорок тисяч сімсот девяносто девять ) грн.10 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 проживає ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_18 центральної районної лікарні ( рахунок 35428202039615 УДКСУ в Київській області, МФО 821018, код 01994422) витрати, понесені внаслідок стаціонарного лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 25084 ( двадцять пять тисяч вісімдесят чотири) грн.

Речові докази, а саме:

-гільзи 3 шт. («Тахо» Буран №5 12/70 » - 1 шт., «Супер Картечь 12/70» - 2 шт.), які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів ОСОБА_18 відділення поліції, знищити

-патрон «Тахо» Буран №5 12/70» - 1 шт., патрони 7 шт., рушниця мисливська МР-153, одноствольна, 12 калібру, №0615326404 , які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів ОСОБА_18 відділення поліції, передати до складів зберігання служби озброєння управління логістики МТЗ ГУ НП у Київській області для подальшого відшкодування вилученої зброї та боєприпасів;

-трубу металеву, яка перебуває на зберіганні в камері зберігання речових доказів ОСОБА_18 відділення поліції, знищити.

-спортивні штани потерпілого ОСОБА_3 які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів ОСОБА_18 відділення поліції, повернути потерпілому.

- CD-диск, отриманий в ході тимчасового доступу до речей і документів від оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» - залишити при матеріалах кримінального провадження №12015110320000527

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави ( банк ГУДСКУ у Київській області р/р 31113115700016, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37862784 УДК в Київській області одержувач УК у Баришівському районі/ смт. Баришівка 24060300),

витрати на залучення експертів в розмірі 1243,70 ( одна тисяча двісті сорок три ) грн.70 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 з моменту отримання копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_21