Ухвала суду № 66911378, 01.06.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/293/17 01.06.2017 01.06.2017 01.06.2017

Провадження №22-ц/784/1351/17

справа № 486/293/17

провадження № 22ц/784/1351/2017 Головуючий у першій інстанції: Франчук О.Д.

категорія 50 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

01 червня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Лівшенко О.С.,

за участі: представника позивачки ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 квітня 2017 року

за позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а:

В березні 2017 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів.

Позивачка зазначала, що в листопаді 2014 року було зареєстровано шлюб з відповідачем. У шлюбі народилась донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач. Донька проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.

Посилаючись на те, що відповідач не надає належної матеріальної допомоги, оскільки сплачує аліменти на утримання дитини від першого шлюбу, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на дочку в розмірі 1/4 частини усіх його доходів, та аліменти на неї в розмірі 1/6 частини усіх його доходів до досягнення дитиною трьох років.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 квітня 2017 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8, 1/6 частину усіх його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 березня 2017 року до її повноліття. Також на утримання позивачки 1/8 частину усіх його доходів, до досягнення дитиною трьох років, щомісячно, починаючи з 13 березня 2017 року. Крім того, суд розподілив судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування судом обставин по справі, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із змісту вимог ст.ст. 84, 180-181 СК України вбачається, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини, до досягнення дитиною трьох років. Крім того, аліменти на неповнолітню дитину можуть бути призначені судом з батька, який не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є батьком малолітньої доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач працює, має постійний заробіток, однак матеріальну допомогу на утримання дитини та дружини в належному розмірі не надає.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 вже має аліментні зобов'язання за рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 листопада 2011 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів на дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини його доходів, а також додаткових витрат на доньку, що пов'язані з її хворобою в розмірі 1/14 частини його доходів.

В зв'язку з чим, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач зобов'язаний утримувати свою доньку та має можливість сплачувати аліменти на дружину в розмірі 1/8 частини усіх його доходів, до досягнення дитиною трьох років.

Доводи апеляційної скарги про те, що аліменти з відповідача мають бути присуджені в розмірі заявлених позовних вимог, є необґрунтованими, оскільки позивачкою не доведено отримання відповідачем значного доходу, який би давав можливість стягувати аліменти в такому розмірі.

До того ж, як зазначалось вище, відповідач має зобов'язання по сплаті аліментів в розмірі 1/4 та 1/14 частини його доходів на підставі судового рішення 2011 року.

Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Між тим, враховуючи відрахування по сплаті аліментів за рішенням 2011 року (1/4 + 1/14), а також присуджений по даній справі розмір аліментів - 1/6 та 1/8, загальний розмір усіх відрахувань заробітної плати відповідача складе біля 55%.

Отже, призначення аліментів ще в більшому розмірі може значно перевищити максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, що суперечить вимогам статті 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального чи процесуального права, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 квітня 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий І.В.Лівінський

Судді О.О. Данилова

Н.О. Шаманська