Ухвала суду № 66906450, 31.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

"31" травня 2017 р.

справа №804/5383/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 р. у справі №804/5383/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправними та скасування податкових вимог, -

встановив:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано час упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

23.05.2017 року на виконання ухвали від 06 квітня 2017 року до апеляційного суду надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування клопотання відповідач, зокрема, зазначив, що відповідно до тимчасового розпису асигнувань державного бюджету на 2017 рік у бюджеті під час першого подання апеляційної скарги у справі №804/5383/16 не були передбачені кошти для сплати судового збору за вчинення процесуальних дій. При першому поданні апеляційної скарги відповідач звертався до суду з клопотанням від 27.02.2017 року про подовження строку для сплати судового збору, але відповідно до ухвали суду від 03.03.2017 року відповідачу не було подовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги по справі №804/5383/16 та апеляційну скаргу повернуто відповідачу. На думку відповідача, відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору при першому зверненні з апеляційною скаргою свідчить про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження під час повторного оскарження в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену постанову ухвалено без участі сторін у письмовому провадженні 13.12.2016 року.

Апеляційну скаргу від 29.03.2017 року подано відповідачем до суду першої інстанції 30.03.2017р., тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.186 КАС України, що не заперечується відповідачем.

В рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з

прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п.46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п.47 рішення).

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права.

На думку суду, неналежна організація фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожною майновому стану сторони у справі, а отже не є підставою для відстрочення сплати чи звільнення від сплати судового збору, як це передбачено ст.88 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, у тому числі органами фіскальної служби.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов’язків, передбачених законами України.

Таким чином, неналежна організація фінансування суб'єкта владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону - КАС України в частині надання документу про сплату судового збору, не може бути ні підставою для відстрочення сплати чи звільнення від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень, ні поважною підставою пропуску ним строку апеляційного оскарження. Поновлення строку апеляційного оскарження в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення.

Отже, поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження відповідач не навів.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.189 КАС України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Приймаючи до уваги, що відповідач не навів поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі №804/5383/16 за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року.

Оскільки відповідачем було сплачено 4438,77 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.189 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі №804/5383/16 за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

Суддя О.М. Панченко