Рішення № 66904091, 26.05.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/488/2017

130/545/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2017 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого - судді Верніка В.М.

при секретарі - Українець П.І.,

із участю : - позивача ОСОБА_1,

- представника відповідача Полігаса В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 14.03.2017 року звернулася до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом, вказавши, що 10.09.2012 року вона та відповідач ОСОБА_4 почали проживати однією сім'єю в орендованій квартирі у м.Вінниці до листопада 2015 року та вести спільне господарство. Повідомила, що від даного шлюбу мають спільного сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та перебуває на її утриманні. Пояснила, що відповідач понад рік не бачився з сином, не цікавиться її інтересами, ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати дитину, що виявляється у тому, що останній відмовляється добровільно надавати кошти на утримання сина, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Зазначила, що вона з 17.01.2017 року працює педагогом-організатором у НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназія" м.Жмеринки, проте заробітної плати на утримання дитини та забезпечення достатніх умов проживання не вистачає. Відповідач офіційно працює, отримує заробітну платню і тому має реальну змогу сплачувати аліменти на утримання дитини та на її утримання до досягнення сином трьох років. Просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову до досягнення дитини повноліття та на її утримання в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку до досягнення сином, ОСОБА_5 трирічного віку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги. Пояснила, що вона отримує державну допомогу при народженні дитини у розмірі 860 грн. та працює педагогом-організатором НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназія", де отримує заробітну плату в розмірі 3200 грн., однак цих коштів не вистачає на утримання сина, зважаючи на те, що дитина скоро піде у садочок та будуть потрібні додаткові кошти. Повідомила, що вона із відповідачем проживала в громадянському шлюбі без його реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану. Зазначила, що нею не заперечується переказ відповідачем коштів на утримання дитини, яке відбувалося не кожен місяць та жодної домовленості з даного приводу між ними не було. Вказала, що особисто вона та дитина мають задовільний стан здоров'я, інших утриманців, окрім дитини, в тому числі батьків непрацездатного віку, вона не має. Зауважила, що їй невідомо щодо наявності чи відсутності у відповідача інших осіб, яким він зобов'язаний надавати утримання. Просила задоволити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Полігас В.М. заявлені до відповідача позовні вимоги визнав частково, загалом не заперечуючи щодо сплати відповідачем аліментів на утримання дитини у заявленому розмірі 1/4 частини доходу. Щодо сплати аліментів на утримання матері дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, заперечив, посилаючись на те, що відповідач з позивачем не перебували у зареєстрованому шлюбі, тобто остання не була його дружиною, а тому вона не може вимагати стягнення аліментів на її утримання у розумінні положень ч.4 ст.84 СК України, за змістом якої передбачено право на утримання вагітної дружини, а також дружини, з якоє проживає дитина, Пояснив, що відповідач наразі не має можливості надавати матеріальну допомогу матері його дитини, тому що його заробітна плата є незначною для власного проживання та забезпечення його необхідними засобами для існування, а ОСОБА_1 офіційно працює та отримує аналогічну заробітну плату. Зазначив, що відповідач має задовільний стан здоров'я, працює головним спеціалістом прозорого офісу Жмеринської міської ради та інших утриманців, окрім їх з позивачем неповнолітнього сина, він не має.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши представлені докази, суд доходить наступного.

Згідно ч.2 ст.3 Конвенції "Про права дитини" держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до вимог ст.180, 181, 183 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі; частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у останнього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до вимог ч.2,4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч.2 ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої-четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.

В судовому засіданні установлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого, та досягнення яким трирічного віку на власне утримання позивач просить стягнути аліменти з відповідача, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.5).

Згідно довідок Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради від 23.05.2017 року за вих. №1678/09-11/05 (а.с.28-29) позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради як одержувач державної допомоги при народженні дитини та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, де отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні першої дитини, розмір якої з листопада 2016 року по квітень 2017 року склав 5160 грн. та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, розмір якої з листопада 2016 року по лютий 2017 року склав 2410,75 грн.

Згідно довідки Управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області №503 від 23.05.2017 року (а.с.30) позивач ОСОБА_1 працює на посаді педагога-організатора в НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназія", середньомісячний заробіток останньої складає 3605,20 грн.

Відповідно до копії квитанцій №TS210407 від 16.03.2017 року, №TS212446 від 03.04.2017 року, №TS202642 від 14.04.2017 року, №TS209381 від 28.04.2017 року (а.с.31-32) відповідачем здійснювався переказ коштів позивачу відповідно в сумі 1600 грн. (300 грн., 500 грн., 500 грн., 300 грн.) на утримання їхнього неповнолітнього сина, що в судовому засіданні визнала позивач.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені суду із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не заперечуються.

Суд враховує безумовне визнання позову представником відповідача в частині заявлених до стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитиної в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), яке є справедливим та достатнім з огладу на встановлений в судовому засіданні розмір заробітної плати позивача та при винесенні рішення також враховує попередньо добровільно сплачені відповідачем на користь позивача за вказаними зобов'язаннями кошти в сумі 1600 гривень.

При цьому, суд не приймає до уваги заперечень представника відповідача надавати утримання матері його неповнолітньої дитини, оскільки його доводи щодо неперебування сторін у справі в зареєстрованому шлюбі та присудження даного виду аліментів саме офіційній дружині, не спростовують відповідних обов'язків, так як такі зобов'язання відповідно до вимог ч.2 ст.91 СК України становлять обов'язок надання відповідачем утримання жінці, яка не перебуває у шлюбі та з нею проживає їхня дитина. Також такий обов'язок визначено незалежно ані від того чи працює матір дитини, ані від матеріального становища. При цьому судом визнається можливим надання відповідачем матеріальної допомоги позивачу у заявленому розмірі 1/4 частини його доходу, оскільки сукупно із оспорюваною часткою його заробітку в розмірі 1/4 частини на утимання неповнолітньої дитини обидва види аліментів не перевищуватимуть встановленого законом обмеження їх відрахування не більше 1/2 частини заробтної плати, а тому цей позов і в цій частині вимог підлягає до задоволення.

Проте, суд визначає безпідставною вимогу позивача щодо вказівки про застереження оспорюваних аліментів на утримання дружини в розмірі, зокрема, не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки застосування такого обмеження можливе тільки щодо аліментів на утримання неповнолітньої дитини у частці доходу платника, та не поширюється на стягнення аліментів на утримання жружини, у зв'язку з чим позовні вимоги у даній частині позову задоволенню не підлягають.

Пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 1280 грн. судового збору, від попередньої оплати якого в даній категорії справ звільнено позивача, з розрахунку суми початкової ставки щодо заявлених двох вимог майнового характеру.

Враховуючи викладене, керуючись ст.5, 8, 10, 60, 209, 210, 212-214, 367 ЦПК України, ст.84, 91, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_1, працівника Центру надання адміністративних послуг Жмеринської міської ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 14.03.2017 року до досягнення сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6, та аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.03.2017 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7, з урахуванням наразі добровільно сплачених за вказаними зобов'язаннями коштів в сумі 1600 гривень, а також на користь держави 1280 гривень судових витрат із сплати судового збору (рахунок отримувача 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, пункт 1.1.2).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах одного місяця, а саме з 14.03.2017 року по 14.04.2017 року.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Вернік В.М.