Ухвала суду № 66904068, 23.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

23 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Лященко Н.П.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Косівський районний суд Івано-Франківської області рішенням від 30 березня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») задовольнив частково: стягнув з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у сумі 1 млн 356 тис. 342 грн 24 коп., у решті позовних вимог відмовив.

Апеляційний суд Івано-Франківської області 22 серпня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» задовольнив частково: стягнув з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором, розраховану станом на 21 січня 2013 року, яка складалась із: 169 тис. 691 дол. США 26 центів тіла кредиту, 109 тис. 360 дол. США 59 центів процентів за користування кредитом і 24 тис. 687 грн 02 коп. пені, в задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 01 лютого 2017 року рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2016 року залишила без змін.

28 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року з передбачених пунктами 1 і 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судами касаційної інстанції статей 256, 257, 264, частини п'ятої статті 261, статті 266, частини четвертої статті 267, частини третьої статті 551, частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах цих норм матеріального права.

Обґрунтовуючи підставу подання заяви про перегляд вказаного судового рішення, передбачену пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня та 10 грудня 2014 року, в яких, на його думку, по-іншому застосовано вказані норми матеріального права.

На підтвердження підстави перегляду вищезазначеного судового рішення суду касаційної інстанції, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на постанови Верховного Суду України від 09 та 30 листопада 2016 року.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України, необхідно відмовити з огляду на таке.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 01 лютого 2017 року, про перегляд якої порушує питання заявник, суд касаційної інстанції залишив без змін рішення апеляційного суду й погодився з його висновками про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентами та пенею, яка утворилась через невиконання ним умов кредитного договору та підлягає стягненню з нього в судовому порядку.

При цьому суд зазначив, що розрахунок процентів за кредитом відповідає умовам договору, виконаний арифметично правильно, без застосування банком збільшеної процентної ставки. Крім того, оскільки сторони цього договору досягли згоди про збільшення позовної давності за всіма вимогами і така домовленість відповідає нормам чинного законодавства, то розрахунок розміру пені та штрафу проводиться за кожною вимогою в межах збільшеної позовної давності, установленої сторонами в договорі, з урахуванням періодичності платежів, визначених договором.

У наданих заявником для порівняння ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня та 10 грудня 2014 року скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справ на новий розгляд до судів першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справ.

Отже, порівняння наведених судових рішень із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

У постановах Верховного Суду України, на які також посилається заявник, містяться такі висновки:

- пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844142/ed_2015_05_14/pravo1/T030435.html?pravo=1> змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов (постанова від 09 листопада 2016 року);

- вирішуючи питання щодо правомірності зміни банком процентної ставки за користуванням кредитом, вказав що боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. При цьому установивши сукупність обставин, які є підставою для задоволення вимог кредитора саме шляхом звернення стягнення на іпотечне або заставлене майно, суд, ухвалюючи відповідне судове рішення, повинен відповідно до статті 217 ЦПК України вирішити питання про зупинення стягнення на час дії Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а не відмовляти в позові (постанова від 30 листопада 2016 року).

Отже, судове рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не суперечить викладеним у зазначених постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України в частині перегляду судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України, необхідно відмовити.

Заявник також порушує питання про перегляд судового рішення з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права.

Подана заява в цій частині підлягає поверненню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного провадження.

Оскільки ОСОБА_4 подав заяву про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року, якою залишено без змін рішення суду апеляційної інстанції і яка не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то ця заява в частині перегляду зазначеної ухвали з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, підлягає поверненню заявнику.

Керуючись частиною третьою статті 354, частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_4 в частині перегляду Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України, відмовити.

Заяву ОСОБА_4 в частині перегляду Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, повернути заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.І. Охрімчук

Н.П. Лященко

В.М. Сімоненко