Рішення № 66903165, 31.05.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2017 р. Справа № 925/515/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Виконавчого комітету Смілянської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 54 545,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 54 545,68 грн. повернення передоплати за непоставлений товар на підставі договору № 76 від 01.07.2017 про закупівлю товарів за кошти міського бюджету, укладений між сторонами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не направив свого представника у жодне судове засідання, заперечень проти позову суду не надіслав. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке.

Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду від 10.05.2017 та від 23.05.2017 надіслані відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

Одночасно, застосовуючи положення ГПК України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

01.07.2016 між Виконавчим комітетом Смілянської міської ради (далі - Покупець, позивач по справі) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - Продавець, відповідач по справі) було укладено договір № 76 про закупівлю товарів за кошти міського бюджету (а.с. 11) у відповідності до якого Продавець зобов'язався передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (п. 1 договору). Договір укладено щодо баків сміттєвих на 240 літрів.

Ціна договору 150 000,00 грн. (п. 3 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє на протязі бюджетного року по 31.12.2016.

За своєю правовою природою, Договір №76 від 01.07.2016. про закупівлю товарів за державні кошти є договором поставки і відповідає ст. 712 ЦК України, у відповідності до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Такі ж положення закріплені і ст. 265 Господарського Кодексу України.

За твердженням позивача, 01.07.2016 відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 1022 ( а.с. 12) сміттєвих баків в кількості 154 шт. на загальну суму 150 000,00 грн.

Позивачем було сплачено відповідачу 150 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 415 від 02.07.2016 ( а.с. 13).

За доводами позивача, після оплати відповідач передав позивачу 97 баків вартістю 974,03 грн./шт на суму 84 480,91 грн. та 1 бак вартістю 973,41 грн., а всього 98 баків на загальну суму 95 454,32 грн.

01.03.2017 між сторонами по справі було складено акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 15) підписаний представниками обох сторін, з якого вбачається, що станом на 01.03.2017 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 54 545,68 грн., на які товар не поставлено. Розрахунок позовних вимог складено вірно.

14.03.2017 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 93/01-01-53 ( а.с. 14) в якій просить відповідача поставити товар, а саме баки сміттєві (240 літрів) в кількості 54 шт. належної якості, вартістю за одиницю 974,03 грн. на загальну суму 54 545,68 грн., або сплатити вказану дебіторську заборгованість.

Відповідачем не надано відповіді на претензію, з чого і виник спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Позивач обрав своїм способом захисту повернення попередньої оплати за товар.

Відповідач не заперечив факту отримання від позивача коштів в сумі 150 000,00 грн. в якості передоплати за товар, отриманої у відповідності до вимог договору № 76 від 01.07.2016 про закупівлю товарів за кошти міського бюджету.

Строк дії договору між сторонами сплив 31.12.2016 року, зобов'язання по поставці товару відповідачем повністю не виконано.

Суд приходить до висновку, що наявність і розмір спірної заборгованості в сумі 54 545,68 грн. і правомірність підстав її стягнення в якості передоплати за оплачений, але не отриманий товар, позивачем обґрунтована, підтверджена належними і допустимими доказами, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості у вказаному розмірі підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 54 545,68 грн. залишку попередньої оплати за непоставлений товар на підставі договору №76 від 01.07.2016 про закупівлю товарів за кошти міського бюджету укладеного між сторонами по справі.

Згідно ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1600 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, Черкаська область, Смілянський район, с. Костянтинівка, пров. Першотравневий, 4) на користь виконавчого комітету Смілянської міської ради (ідентифікаційний код 04061553, Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 37) -- 54 545,68 грн. вартості не отриманого товару за договором № 76 від 01.07.2016 про закупівлю товарів за кошти міського бюджету та 1600,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 02 червня 2017 року

Суддя Н.М. Спаських