Рішення № 66903119, 31.05.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2017 р.Справа № 925/502/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добрива Черкаси"

про стягнення 2 162 781,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1 808 100,00 грн. повернення попередньої оплати, 31 208,30 грн. як 3% річних та 323 473,10 грн. інфляційних втрат на підставі укладеного між сторонами договору № 81 від 22.03.2016.

В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив. У наданому суду відзиві на позов від 31.05.2017 відповідач повідомляє про повне виконання зобов'язання перед позивачем по поставці товару за договором № 81 від 22.03.2016, однак підтверджуючі документи пропонує подати на наступне засідання.

Присутній в судовому засіданні директор ТОВ "Кузьминецьке" подав суду письмову заяву про те, що станом на час проведення засідання поставка товару по вказаному договору між сторонами не здійснена і відзив на позов відповідача не відповідає дійсності.

На підставі цього суд вважає за можливе розгляд справи проводити на підставі наявних у справі документів за відсутності представника відповідача.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

22.03.2016 між сторонами по справі укладено договір № 81 (далі по тексту - договір), за умовами якого відповідач, як продавець, зобов"язався передати (поставити) позивачу, як покупцю, товар КАС 32 на суму 1 808 100,00 грн., а позивач зобов'язався прийняти та оплати товар на умовах договору (а.с. 9).

Даний договір за своїм правовим змістом відповідає договору поставки. У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до п. 3.1. договору позивач прийняв на себе обов'язок сплатити за товар 100% передоплати у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача на підставі виставлених рахунків-фактур.

На доказ виконання даної умови договору позивач надав суду копії отриманого від відповідача рахунку-фактури № СФ-0000081 від 22.03.2016 на суму 1 808 100,00 грн. (а.с. 11) та платіжного доручення № 289 від 22.03.2016 про сплату на користь відповідача 1 808 100,00 грн. із призначенням платежу: оплата за КАС-32 зг.рах. № 81 від 22.03.2016 т.ч. ПДВ (а.с. 12). Також оплату за товар у вказаній сумі підтверджено позивачем оригіналом виписки по особовому рахунку позивача у відділенні № 146/01 АБ "Укргазбанк" (а.с. 33).

За доводами позивача відповідач поставку товару на отримані кошти не здійснив. При цьому у відповідності до п. 8.1. строк дії договору між сторонами від 22.03.2016 закінчився через шість місяців з моменту його підписання.

У відповідності до ст. 526 ЦК та 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу претензії від 14.11.2016 № 245 та № 33 від 18.04.2017 (а.с. 35,36), в яких просив повернути суму передоплати в розмірі 1 808 100,00 грн. Претензії залишенні без відповіді та задоволення, з чого і виник спір.

У відповідності до ст. 693 ЦК України позивач обрав спосіб захисту порушеного права у виді вимоги про повернення передоплати за неотриманий товар. Строк дії договору між сторонами вичерпано, відповідач товар не поставив, кошти не повернув, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 1 808 100,00 грн. основного боргу на повернення передоплати по договору № 81 від 22.03.2016.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 31 208,30 грн. та інфляційні в розмірі 323 473,10 грн. за прострочення повернення коштів, які складають суму основного боргу за позовними вимогами.

Дані вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (до яких відносяться в т.ч. договори та інші правочини).

Тобто, зміст зобов'язання визначається за предметом договору.

В даному випадку позивачем поставлено питання про повернення сплаченої передоплати, на яку позивач не отримав від відповідача товар. Тобто, повернення передоплати є наслідком невиконання зобов'язання, а не примусовим виконанням самого зобов'язання за предметом договору.

У відповідності до роз'яснення п. 5.2. постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" --- обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Отже, нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних на суму стягнення передоплати (аналогія авансу та завдатку) за договором між сторонами є неправомірним. В цій частині у позові слід відмовити.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача, як із винної особи у виникненні спору, слід примусово стягнути на користь позивача 32 441,72 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добрива Черкаси" (ідентифікаційний код 39644795, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке" (ідентифікаційний код 33837304, Вінницька область, Гайсинський район, с. Кузьминці, вул. Леніна, 11) -- 1 808 100,00 грн. повернення передоплати по договору № 81 від 22.03.2016 та 32 441,72 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 02 червня 2017 року

Суддя Н.М. Спаських