Рішення № 6690249, 18.11.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-3455/09

2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 листопада 2009 року       Красноармійський міськрайонний суд Донецької     області

у складі:     головуючого-судді     Заруцької Г.М.

    при секретарі            Марченко Т.В.

за участі: відповідача     ОСОБА_1

представника відповідача  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Красноармійську цивільну справу за позовом  Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»  до ОСОБА_1  про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»,  звернувся до Красноармійського міськрайсуду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу.

В обґрунтування свого позову позивач вказав, що 24 серпня 2008 року в с. Новоекономічне Красноармійського району Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля Sкоdа Sирег В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4 та мопеду «Дельта», що належить ОСОБА_1, під його ж керуванням (далі - «Відповідач»).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Sкоdа Sирег В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3.

Згідно з довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Красноармійська, Красноармійського району та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області  № 3473 від 02.09.2008 року, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 пп. 10.1., 12.1. Правил дорожнього руху України.

Вина відповідача також була об'єктивно встановлена Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.09.2008 року.

ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, що представляє підвищену небезпеку для оточення, тобто є джерелом підвищеної небезпеки, зобов'язаний в повному обсязі відшкодувати шкоду, спричинену з його вини майну громадянина або організації, що передбачено ст. 1187 ЦК України. Таким чином, у ОСОБА_3, як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданого збитку.

21 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 012305-02-05-15 (далі - „Договір страхування").

Страховим випадком, згідно з договором страхування, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування згідно з умовами договору страхування є висновок спеціаліста автотоварознавця (п.5.2. Договору страхування).

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця № 290808/137 від 02.09.2008 р. вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля склала 10 547,84 гривень, до вказаної суми було додано витрати страхувальника, пов'язані з отриманням довідки Державтоінспекції у розмірі 83,00 гривень та вартість проведення огляду  в сумі 250,00 гривень. Таким чином,  загальна сума страхового відшкодування становить 10 880,84 гривні.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 26.08.2008 р., страхового акту № 6653-02 від 01.10.2008 року позивачем було здійснено виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування, сума якого склала 10 880,84 грн. (десять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 84 коп.). Здійснення виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 16184 від 01.10.2008 р.

Однак, беручи до уваги обставини провини як ОСОБА_1 так і водія ОСОБА_4, регресна вимога позивача до відповідача ОСОБА_1 складає половину сплаченої суми страхового відшкодування, а саме: 5 440,42 грн. (п'ять тисяч чотириста сорок гривень 42 коп.).

На підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду. Зазначене право також передбачене статтями 993, 1191 ЦК України.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідачів, щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних затрат ЗАТ СК „ВУСО", що дорівнює 5 440,42 гривень .

Позивач зазначив, що доказами його вимог є:  посвідчення водія ОСОБА_4 (копія) та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (копія), що підтверджує право власності ОСОБА_3 на автомобіль Sкоdа Sирег В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; довідка     ВДАІ     з     обслуговування     адміністративної    території     м. Красноармійська,   Красноармійського  району  та  АТІ   при  УДАІ   ГУМВС   України   в Донецькій обл. №3473 від 02.09.2008 р. (копія), що підтверджує факт настання дорожньо-транспортної пригоди; договір добровільного страхування наземного транспорту № 012305-02-05-15 від 21.03.2008 р. (копія), що підтверджують наявність страхового захисту автомобіля Sкоdа Sирег В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; акт  автотоварознавчого дослідження №290808/137 від 02.09.2008 р. (копія), що підтверджує вартість відновлюваного ремонту автомобіля Sкоdа Sирег В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; заява ОСОБА_3 від 26.08.2008 р. (копія), що є підставою для виплати страхового відшкодування; страховий акт № 6653-02 від 01.10.2008 р. (копія), що є підставою для виплати страхового відшкодування; квитанція № 148 від 04.09.2008 р. (копія), що підтверджує оплату послуг експерта; квитанція від 03.09.2008 р. (копія), що підтверджує оплату довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Красноармійська, Красноармійського району та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області; постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.09.2008 року (копія), підтверджує факт порушення Відповідачем ОСОБА_5 правил дорожнього руху; платіжне доручення № 16184 від 01.10.2008 р. на загальну суму 10 880,84 гривень (копія), що підтверджує виплату страхового відшкодування страхувальнику в повному обсязі.

Виходячи з наведеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 , на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» виплачене страхове відшкодування в розмірі 5440,42 грн., а  також стягнути з відповідача на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» витирати на оплату судового збору в сумі 54,04 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн., всього 84,04 грн.

У судове засідання позивач надав письмову заяву, згідно якої доводи своєї позовної заяви підтримує, наполягає на її задоволенні у повному обсязі і просить справу розглядати в їх відсутність(а.с.47-48).

Відповідач та його представник позов не визнали, вказав, що з боку відповідача немає винних дій в скоєні дорожньо-транспортної пригоди, та його не наказували у адміністративному порядку.  Відповідач  і його представник вважають, що відносно ОСОБА_4 необхідно було  відкрити кримінальну справу, оскільки він, ОСОБА_1, довгий час хворів.

З-ти особи:  ОСОБА_6, ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилися, про час і дату розгляду справи треті особи судом повідомлені, що підтверджується розписками на а.с. 42, 50.

Заслухавши пояснення відповідача і його представника, з’ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з  таких підстав:

У судовому засіданні встановлено, що автомобіль  Sкоdа Sирег В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 21 березня 2008 року був застрахований в Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»  за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів - поліс №012305-02-05-15  від 21.03.08р. (а.с. 6,8-9).

24 серпня 2008 року в с. Новоекономічне Красноармійського району Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля Sкоdа Sирег В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 (а.с. 6), під керуванням ОСОБА_4 та мопеду «Дельта», що належить ОСОБА_1, під його ж керуванням, що вбачається з пояснень відповідача у судовому засіданні та з  поясненнь  на а.с. 8 у справі про відмову в порушенні кримінальної справи.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Sкоdа Sирег В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3.

Згідно з довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Красноармійська, Красноармійського району та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області  № 3473 від 02.09.2008 року, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 пп. 10.1., 12.1. Правил дорожнього руху України.

Вина відповідача також була об'єктивно встановлена Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.10.2008 року, з якої   вбачається що відповідач порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, згідно якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою  зміною напрямку руху водій повинен  переконатися, що це буде  безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим  учасникам руху».

З цей же постанови вбачається, що  ОСОБА_4  визнана винною в скоєні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки нею порушений п. 12.1. Правил дорожнього руху України, який  зобов’язує  водія транспортного засобу «Під час вибору в установлених  межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати  дорожню  обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного   засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та без певно керувати ним» (а.с. 51).

Крім того, постановою  Димитровського міського суду Донецької області від  26 вересня 2008 року ОСОБА_4  визнана винною за ст. 124 КУпАП та вона піддана  адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави  відповідно до ст. 122 ч. 1 КУпАП у сумі 68 грн.

ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, що представляє підвищену небезпеку для оточення, тобто є джерелом підвищеної небезпеки, зобов'язаний в повному обсязі відшкодувати шкоду, спричинену з його вини майну громадянина або організації, що передбачено ст. 1187 ЦК України. Таким чином, у ОСОБА_3, як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданого збитку.

Суд не може прийняти до уваги ствердження відповідача відносно того, що в його діях немає винних дій при скоєні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки на час розгляду справи в матеріалах справи  на а.с. 51 знаходиться постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 07 жовтня 2009 року, в якій вказано, що  в діях відповідача є порушення п.10.1 ПДД України.

Допитаний  у судовому засіданні свідок  ОСОБА_7 пояснила, що вона бачила як було скоєна дорожньо-транспортна пригода 24 серпня 2009 року у 19 годині  і бачила, як автомобіль під керуванням ОСОБА_3  підрізав  мопед відповідача, як став повертати наліво.

В тої же час суд не може прийняти до уваги пояснення вказаного свідка, оскільки  на час проведення перевірки матеріалів по вказаної дорожньо-транспортної пригоди були складені усі документи і постановою  від 07 жовтня 2009 року встановлені винні дії з боку обох водіїв, тобто відповідача і ОСОБА_4 (а.с. 51).

Згідно ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування , у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

П.1 ч. І ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

21 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 012305-02-05-15  (а.с. 8-11)

Страховим випадком, згідно з договором страхування, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування згідно з умовами договору страхування є висновок спеціаліста автотоварознавця (п.5.2. Договору страхування).

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця № 290808/137 від 02.09.2008 р. вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля склала 10 547,84 гривень, до вказаної суми було додано витрати страхувальника, пов'язані з отриманням довідки Державтоінспекції у розмірі 83,00 гривень та вартість проведення в сумі 250,00 гривень. Таким чином загальна сума страхового відшкодування становить 10 880,84 гривні. (а.с. 12-28).

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 26.08.2008 р., страхового акту № 6653-02 від 01.10.2008 року позивачем було здійснено виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування, сума якого склала 10 880,84 грн. (а.с. 10-11). Здійснення виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 16184 від 01.10.2008 року (а.с. 28)

Однак, беручи до уваги обставини провини, як ОСОБА_1 так і водія ОСОБА_4, регресна вимога позивача до відповідача ОСОБА_1 складає половину сплаченої суми страхового відшкодування, а саме: 5 440,42 грн. (а.с. 2-5).

На підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду. Зазначене право також передбачене статтями 993, 1191 ЦК України.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача, щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних затрат ЗАТ СК „ВУСО", що дорівнює 5 440,42 гривень.

В тої же час, суд вважає за  необхідне прийняти до уваги  тяжкий стан, який склався у  відповідача по справі, як-то:  відповідач от отриманих пошкоджень знаходився на лікуванні  у Димитровської міської лікарні (а.с. 54-56), склад сім’ї відповідача п’ять членів сім’ї  і тільки двоє  отримують заробітну платню  (а.с. 57,58), тобто на кожного члена сім’ї  сума доходу складає розмір менший мінімального заробітку, встановленого законодавством України (а.с. 59-63). Допитаній у судовому засіданні свідок  ОСОБА_8 підтвердила, що її чоловік  після отриманих тілесних ушкоджень довгий час хворів,  ними було витрачено багато коштів на лікування, ОСОБА_4 ніколи не приходила, не попросила пробачення за скоєне  нею. Чоловік до теперішнього часу хворіє і потребує лікування.

Виходячи з вищенаведеного, суд враховуючи матеріальний стан відповідача, згідно ч. 4 ст. 1193 ЦК України,  вважає можливим зменшити розмір суми, яка підлягає стягненню з відповідача у справі,  і стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судові витрати:  судовій збір – 54 грн. 40 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення – 30 грн. (а.с. 1-1»а»).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 993,1166,1187,1188,1193 ЦК України, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2  на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на п/р 26506150676452  в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 334011 ЄДРПОУ 31650052 матеріальну шкоду за пошкодження застрахованого транспортного засобу в сумі 4000 грн. 00 коп.,  судовій збір – 54 грн. 40 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення – 30 грн., в всього 4084 грн. 40 коп.  (чотири тисячі вісімдесят чотири    грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя: