Рішення № 6690235, 16.11.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

 Справа № 2-2996/0 9

2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 листопада  2009 р.                      м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:     головуючого – судді Заруцької Г.М.

            при секретарі  Марченко Т.В..

    за участі:     позивачів         ОСОБА_1, ОСОБА_2

           представника відповідача ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_3

                                     3-я особа         ОСОБА_4                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 діюча від свого імені та від  імені малолітньої дитини ОСОБА_5, ОСОБА_2  до ДП ВК «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивачі, ОСОБА_1 діюча від свого імені та від  імені малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, звернулися до Красноармійського міськрайонного суду з позовом до ДП ВК «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

 Обґрунтовуючи свої вимоги позивачі вказали, що 13 серпня 2007 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, водій відповідача, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автошляху у місті Красноармійську біля садово-виноградарського товариства «Железнодорожник» скоїв наїзд на ОСОБА_6. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_6 помер.

ОСОБА_6 був чоловіком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_2.

Після наїзду ОСОБА_4 залишив місце дорожньо транспортної пригоди, не викликав швидку допомогу, не надав потерпілому ніякої допомоги.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 249/437 від 24.09.2007 року у померлого були встановлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з крововиливом в м’які покрови голови, затилочних областях,  переломами кісток черепа у вигляді тріщини; закрита тупа травма грудної клітки з багатооскольчатими переломами правої ключиці, переломи ребер. ОСОБА_6 був доставлений до Красноармійської ЦРЛ, де 13–го серпня 2007 року о 21 годині 45 хвилин від отриманих ушкоджень помер.

Позивачка, ОСОБА_1,  втратила чоловіка.

ОСОБА_7 ОСОБА_5 втратила батька.

ОСОБА_2 втратила єдину дитину – сина.

Внаслідок загибелі чоловіка, батька та єдиного сина їм – дружині, малолітній дочці та матері  заподіяна матеріальна та моральна шкода, яку згідно статей 1172 та 1187 ЦК України повинен відшкодувати відповідач ДП «ВК «Краснолиманська», якому належало джерело підвищеної небезпеки – автомобіль НОМЕР_1, і яким керував його працівник – ОСОБА_4 – третя особа по справі.

Матеріальну шкоду, витрати на поховання загиблого, відшкодовано третьою особою по справі – ОСОБА_4

Внаслідок загибелі ОСОБА_6 їй, ОСОБА_1, його дружині; малолітній дочці ОСОБА_5 та матері ОСОБА_2 заподіяна суттєва моральна шкода, яка полягає в наступному:

Вона, ОСОБА_1 прожила з чоловіком вісім років. У них завжди були дуже добрі і теплі стосунки. Після передчасної загибелі при трагічних обставинах чоловіка, батька і сина вона, дочка та мати загиблого пережили сильний стрес і вже тривалий час (майже два роки) зазнають дуже суттєвих душевних страждань із приводу непоправної втрати дорогої і улюбленої їм людини. У матері, ОСОБА_2, він був єдиним сином, сином уважним, чуйним, люблячим, у їх малолітньої дочки він був турботливим батьком, якого дитині вже ніхто не замінить ніколи. Вона постійно думає про чоловіка, про те, що залишилася на самоті, у зв’язку з чим вона позбавилася сну та спокою. Вона не може спокійно спостерігати як переживає втрату батька їх малолітня дочка, яка до цього часу не може оговтатися від його смерті, не може повірити, що вже ніколи його не побачить, не відчує його батьківського тепла, ласки, підтримки.

З втратою чоловіка у неї, ОСОБА_1, змінився і звичний для неї стан життя. Заробітна плата загиблого була значним фінансовим забезпеченням їх сім’ї. Для потреб сім’ї вона  отримала кредит у банку, терміном до 21.05.2011 року, який вимушена сплачувати тепер самостійно після смерті чоловіка. У 2006 році вона вступила до Слов’янського державного педагогічного університету, щоб отримати вищу освіту – на контрактній основі. Після смерті чоловіка у неї  були значні матеріальні труднощі.  

Вона не має батьків, і чоловік був для неї самою близькою людиною, що з його втратою ускладнює її моральне становище. Більше того, з часом моральні страждання не притуплюються, а навпаки. У неї немає інтересу до життя, вона не спить ночами, згадує минуле, турбується за майбутнє дочки, за її психічний стан, і взагалі за життя в майбутньому. Чим кращі були стосунки з чоловіком, тим важче на даний час переносити втрату близької людини. Вона не уявляє, як в подальшому жити без чоловіка, самотньо без людини, яка була неї другом, підтримкою у сім’ї.

Дочка від перенесеного стресу стала замкнутою. При спогадах про похорони знервується. На протязі 40 днів після смерті батька у дочки вбачався сильний педикульоз.

Папа був добрий, всіляко приділяв увагу дитині, завжди проводив з нею вільний час, займався її вихованням. По цей час дочка боїться про нього розмовляти. Вона не може їй пояснити, що вона вже ніколи не побачить свого батька. ОСОБА_7 ніколи в житті не буде відчувати любов, ласку та турботу батька, у зв’язку з чим її моральні страждання будуть відчуватися довічно.

В результаті загибелі єдиного сина значно погіршився стан здоров’я його матері – ОСОБА_2.

Вона, ОСОБА_2 - мати загиблого вимушена була звертатися за медичною допомогою в лікарню. На нервовій основі вона навіть деякий час не могла самостійно ходити. Зараз вона також приймає ліки. Після смерті сина у неї значно погіршився зір. Вона  потребує операції, але оскільки ускладнилось становище з  серцем, після втрати сина, вона не пройшла операцію і тепер у неї відбувається відслоювання сітчатки. Що може привести до повного втрати зору. Зі смертю сина вона взагалі втратила саме найдорожче, що було у неї в житті – свою єдину дитину, а втрата матір’ю своєї дитини це таке горе, яке неможливо взагалі пережити, і яке спричиняє їй моральні страждання кожного дня до кінця життя.  

Заподіяну моральну шкоду вони оцінюють  у розмірі по 200000 грн. кожному, яку позивачі просять стягнути з відповідача у справі.

У судовому засіданні позивачі на позові наполягають і просять його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, оскільки він вважає, що не  має  зі сторони їх підприємства  винних дій, а також відсутній  причинний зв’язок між шкодою та  протиправною поведінкою заподіювача. Крім того, відносно постанови  слідчого кримінальна справа відносно ОСОБА_4 була закрита, в зв’язку з відсутністю підстав для кримінальної відповідальності. Тому у позові представник відповідача просить позивачам відмовити.

3-я особа  ОСОБА_4  просить прийняти рішення на розсуд суду. В тої же час в судовому засіданні  він підтвердив, що дійсно дорожньо-транспортна пригода мала місце, при якої він здійснив наїзд на ОСОБА_6 З місця пригоди він уїхав, оскільки дуже був переляканий скоєним.  Матеріальну шкоду позивачам у справі він, що зміг, погасив.    

Заслухавши сторони, з’ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що автомобіль НОМЕР_1 належав на праві власності відповідачу у справі,  що підтверджується інвентарної карткою на а.с. 37 та  документами про списання та ліквідацію основного засобу, вказаного автомобілю, на а.с. 32-36.

ОСОБА_4 перебував у трудових відношеннях з відповідачем у справі з  18 серпня 2005 року по  03 грудня 2007 року, який працював водієм вищевказаного автомобілю, що підтверджується наказами на а.с. 52-53.

З постанови про відмову від кримінальної відповідальності вбачається, що 13 серпня 2007 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, водій відповідача, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автошляху у місті Красноармійську біля садово-виноградарського товариства «Железнодорожник» скоїв наїзд на ОСОБА_6. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть загиблого на а.с. 8.

Після наїзду ОСОБА_4 залишив місце дорожньо транспортної пригоди, не викликав швидку допомогу, не надав потерпілому ніякої допомоги.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 249/437 від 24.09.2007 року у померлого були встановлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з крововиливом в м’які покрови голови, затилочних областях,  переломами кісток черепа у вигляді тріщини; закрита тупа травма грудної клітки з багатооскольчатими переломами правої ключиці, переломи ребер. ОСОБА_6 був доставлений до Красноармійської ЦРЛ, де 13–го серпня 2007 року о 21 годині 45 хвилин від отриманих ушкоджень помер, що підтверджується матеріалом кримінальної справи, яка долучається до матеріалів цивільної справи.

Так, згідно п.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно п.1 ст. 1172 юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов’язків.

Відносно відшкодування моральної шкоди, завданої позивачам у справі, суд вважає за необхідне  вирішувати це питання застосовуючи правила ст. 1187 ЦК України, тобто шкода, завдана джерелом  підвищеної небезпеки, відшкодується особою на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду та ін.), що володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює  підвищену небезпеку. Таким чином, відповідач несе моральну відповідальність перед позивачам у справі.

Позивачка, ОСОБА_1, була дружиною загиблого, що підтверджується  свідоцтвом про одруження на а.с.  09. Від шлюбу з  ОСОБА_6 у позивачки у справі  08 лютого 2000 року  народилася дочка  ОСОБА_8 (а.с. 9-а). ОСОБА_2 є матір’ю загиблого (а.с. 21).

Внаслідок загибелі ОСОБА_6 позивачці, ОСОБА_1, його дружині; малолітній дочці ОСОБА_5 та матері ОСОБА_2 заподіяна суттєва моральна шкода, яка полягає в наступному:

Позивачка, ОСОБА_1 прожила з чоловіком вісім років. У них завжди були дуже добрі і теплі стосунки. Після передчасної загибелі при трагічних обставинах чоловіка, батька і сина ОСОБА_1, дочка та мати загиблого пережили сильний стрес і вже тривалий час (майже два роки) зазнають дуже суттєвих душевних страждань із приводу непоправної втрати дорогої і улюбленої їм людини. У матері, ОСОБА_2, загиблий був єдиним сином, сином уважним, чуйним, люблячим, у малолітньої дочки він був турботливим батьком, якого дитині вже ніхто не замінить ніколи. ОСОБА_1 постійно думає про чоловіка, про те, що залишилася на самоті, у зв’язку з чим вона позбавилася сну та спокою. ОСОБА_1 не може спокійно спостерігати як переживає втрату батька їх малолітня дочка, яка до цього часу не може оговтатися від його смерті, не може повірити, що вже ніколи його не побачить, не відчує його батьківського тепла, ласки, підтримки.

З втратою чоловіка у позивачки, ОСОБА_1, змінився і звичний для неї стан життя. Заробітна плата загиблого була значним фінансовим забезпеченням їх сім’ї.  У ОСОБА_1 заробітна плата складає 897,63 грн., що значно менше, тобто у три разі, заробітної плати загиблого (а.с. 10).  Для потреб сім’ї ОСОБА_1 отримала кредит у банку, терміном до 21.05.2011 року, який вимушена сплачувати тепер самостійно після смерті чоловіка, що підтверджується довідкою на а.с. 14, тобто при заробітної платі 897,63 грн., позивачка  щомісячно сплачує кредит у сумі 549,32 грн.  У 2006 році позивачка  вступила до Слов’янського державного педагогічного університету, щоб отримати вищу освіту – на контрактній основі, що підтверджується  договором на а.с.11-13. Після смерті чоловіка ОСОБА_1 зобов’язана ці витрати  нести сама.

Зі слів позивачки, вона не має батьків, і чоловік був для неї самою близькою людиною, що з його втратою ускладнює її моральне становище. Більше того, з часом моральні страждання не притуплюються, а навпаки. У позивачки немає інтересу до життя, вона не спить ночами, згадує минуле, турбується за майбутнє дочки, за психічний стан дитини, і взагалі за життя в майбутньому. Чим кращі були стосунки з чоловіком, тим важче на даний час переносити втрату близької людини. Позивачка не уявляє, як в подальшому жити без чоловіка, самотньо без людини, яка була другом, підтримкою у сім’ї.

Дочка від перенесеного стресу стала замкнутою. При спогадах про похорони знервується. На протязі 40 днів після смерті батька у дочки вбачався сильний педикульоз.

Папа був добрий, всіляко приділяв увагу дитині, завжди проводив з нею вільний час, займався її вихованням. По цей час дочка боїться про батька розмовляти. Позивачка не може пояснити дитини, що вона вже ніколи не побачить свого батька. ОСОБА_7 ніколи в житті не буде відчувати любов, ласку та турботу батька, у зв’язку з чим її моральні страждання будуть відчуватися довічно.

В результаті загибелі єдиного сина значно погіршився стан здоров’я його матері – ОСОБА_2.

ОСОБА_2 - мати загиблого вимушена була звертатися за медичною допомогою в лікарню. На нервовій основі вона навіть деякий час не могла самостійно ходити. Зараз вона також приймає ліки. Після смерті сина у ОСОБА_2 значно погіршився зір,  потребується операції, але оскільки ускладнилось становище з  серцем, після втрати сина,  вона не пройшла операцію і тепер у неї відбувається відслоювання сітчатки. Що може привести до повного втрати зору, що підтверджується медичними документами на а.с. 22-27. Зі смертю сина ОСОБА_2 взагалі втратила саме найдорожче, що було у неї в житті – свою єдину дитину, а втрата матір’ю своєї дитини це таке горе, яке неможливо взагалі пережити, і яке спричиняє їй моральні страждання кожного дня до кінця життя.  

При  вирішенні питання про  стягнення з відповідача моральної шкоди, суд  вважає необхідним враховувати не хто винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоді, а  хто загинув при цьому, яку втрату понесли рідня загиблого, яки моральні страждання перенесли позивачі у справі.

Виходячи зі ст. 23 ЦК України суд вважає необхідним  при визначенні розміру відшкодування враховувати вимоги розумності і справедливості та заподіяну моральну шкоду суд  оцінює у розмірі по 100000 грн. кожному з позивачів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України необхідно з відповідача на користь держави стягнути судові витрати: 8,50 грн. судового збору за моральну шкоду і 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23,1167,1187 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України  № 4  від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 діюча від свого імені та від  імені малолітньої дитини ОСОБА_5, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» з р/р 26003301241 МФО 394233, код  ЄДРПОУ 31599557 в Філії-Красноармійське відділення № НОМЕР_2 «Державний Ощадний банк України»  моральну шкоду  на користь:

-   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2   100000 грн. (сто тисяч гривень);

-   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка діє від імені малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1   100000 грн. (сто  тисяч гривень);

-   ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3   100000 грн. (сто тисяч гривень).

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави: судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 грн.    

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

                                Суддя: