Постанова № 66901984, 25.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м. Київ К/800/6756/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

при секретарі Кальненко О.І.,

за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» - Квашніна М.О., представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» - Гриценка В.В., представника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» - Софіщенка В.А., представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Шевченка Ю.А., представників уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» - Кобця О.В. та Долича О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, треті особи - Національний банк України, Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», ОСОБА_9, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю., треті особи - Національний банк України, Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», ОСОБА_9, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просило:

- визнати протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо встановлення додаткових підстав нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда»;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб утриматися від вчинення дій, направлених на встановлення нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» та утриматися від повідомлення будь-яких осіб про нікчемність вказаного договору.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2016 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. від 12.10.2016 року № 108.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб утриматися від вчинення дій, направлених на встановлення нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», та утриматися від повідомлення будь-яких осіб про нікчемність договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» було задоволено. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2016 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» - відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та залишити в силі постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2016 року.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волковим О.Ю. подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вони просить залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» без задоволення. а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.05.2016 року Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» укладено договір факторингу № 1905.

Згідно із пунктами 2.1, 1.3, 4.1, 5.1.4 договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеному Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» зобов'язалося передати грошові кошти у розпорядження Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» за плату (винагорода банку), а банк зобов'язався відступати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» право вимоги, визначене у реєстрі(-ах) прав вимоги. Разом із правом вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» перейшли усі інші права та обов'язки банку як кредитора за кредитними договорами.

Під «правом вимоги» у договорі розуміються усі права банку за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав (наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому (майбутня вимога).

Право вимоги переходить від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» із моменту підписання між сторонами відповідного реєстру прав вимоги.

На виконання умов договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905 Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» 19.05.20116 року підписано реєстр прав вимоги № 1, а 20.05.2016 року - реєстр прав вимоги № 2.

Із моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги банк зобов'язаний не пред'являти претензій та не подавати позовів до боржників щодо права вимоги.

На підставі постанови Правління Національного банку від 23.05.2016 року № 14/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно із даним рішенням, розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» із ринку шляхом запровадженням у ньому тимчасової адміністрації на один місяць, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано їй усі повноваження тимчасового адміністратора банку, визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на один місяць із 23.05.2016 року до 22.06.2016 року включно.

13 червня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 991, згідно з яким продовжено строки тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» із 23.06.2016 рок до 22.07.2016 року включно. Відповідно до даного рішення, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у банку із 23.06.2016 року до 22.07.2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку від 12.07.2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 року № 1213 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно із яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» із 13.07.2016 року по 12.07.2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано усі повноваження ліквідатора банку провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Ю.П. із 13.07.2016 року по 12.07.2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 року № 1702 із 05.09.2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на Волкова О.Ю.

Наказом уповноваженої особи Фонду від 30.05.2016 року № 37 затверджено результати перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в акті № 1 комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» договору № 1905 у відповідності до положень пунктів 2, 3, 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.01.2017 року, у справі № 826/8273/16 визнані протиправними дії та рішення уповноваженої особи Фонду щодо встановлення нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905 укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» та скасовано вище вказаний наказ від 30.05.2016 року № 37.

Судом при вирішенні справи № 826/8273/16 було встановлено відсутність передбачених пунктами 2, 3, 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав вважати договір факторингу від 19.05.2016 року № 1905 укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», нікчемним.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2016 року у справі № 826/8273/16 набрала законної сили.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не потребують доказування обставини відсутності передбачених пунктами 2, 3, 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»підстав вважати договір факторингу від 19.05.2016 року № 1905 укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» нікчемним.

Однак, із огляду на прийняття 13.07.2016 року уповноваженою особою Фонду Ірклієнком Ю.П. наказу № 2 про продовження перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, протягом процедури ліквідації на строк 6 місяців із дня початку ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», 12.10.2016 року уповноваженою особою Фонду прийнято оскаржуваний наказ, яким затверджено результати проведення такої перевірки, викладені в акті № 1 та акті № 5-2 комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», у відповідності до положень пунктів 1, 2, 3, 7, 8, 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зі змісту наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. від 12.10.2016 року № 108 вбачається, що в його основу покладено встановлені під час перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, обставини наявності й інших, а саме визначених пунктами 1 та 8 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстав нікчемності правочинів.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочин неплатоспроможного банку є нікчемним, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Як вбачається з пункту 2.1 договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», у порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» зобов'язалося передавати грошові кошти у розпорядження банку за плату, а банк зобов'язався відступати позивачу права вимоги.

Пунктом 3.1.1 договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передбачено, що сума фінансування, належна до сплати банку, встановлюється у кожному реєстрі прав вимоги. Відповідні суми фінансування передбачені у пунктами 2 реєстру № 1 та № 2 до договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905.

Пунктом 5.2 договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» зобов'язалося сплачувати банку суми фінансування.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» сплачені відповідні суми фінансування, що підтверджено рішенням суду у справі № 826/8273/16, та є свідченням того, що позивач виконав свої зобов'язання за договором факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» в частині оплати ціни договору. Отже, передача позивачеві права вимоги за договором факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» була передбачена сторонами договору та відбулася на платній основі.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочин неплатоспроможного банку є нікчемним, якщо банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пов'язаними з банком особами є:

1) контролери банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;

4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 6 цієї частини;

8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов'язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 9 частини 1 цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв'язків із банком. Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов'язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком не доведе протилежного.

Пунктом 1 глави 1 розділу І Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку від 12.05.2015 року № 315 передбачено, що банк визначає перелік пов'язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення.

Пунктами 1, 2 глави 2 розділу II Положення про визначення пов'язаних із банком осіб визначено, що Національний банк може визначати пов'язаною із банком особу відповідно до вимог статті 52 Закону із застосуванням зокрема ознак, зазначених у главі 3 цього розділу. Рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов'язаними з банком особами приймає Комісія з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, особа вважається пов'язаною із банком лише за умови дотримання однієї з процедур:

1) банк визначає таку особу пов'язаною із банком шляхом внесення до відповідного переліку, який затверджений правлінням банку;

2) Національний банк визначає таку особу пов'язаною із банком шляхом прийняття відповідного рішення Комісію Національного банку з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачами не було надано суду доказів дотримання вищезазначених процедур, а саме - рішення правління Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» або комісії Національного банку про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» пов'язаною із банком особою.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що комісія по перевірці правочинів на власний розсуд визначила Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» пов'язаною із банком особою не у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відсутні передбачені пунктами 1, 2, 3, 7, 8, 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстави визнання нікчемним договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда».

Оскільки, відсутні передбачені пунктами 1, 2, 3, 7, 8, 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстави визнання нікчемним договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», суд першої інстанції дійшов вірного висновку, визнавши протиправним та скасувавши наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. від 12.10.2016 року № 108.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Пунктом 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Оскільки, вимога про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб утриматися від вчинення дій, направлених на встановлення нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», та утриматися від повідомлення будь-яких осіб про нікчемність вказаного договору є такою, що прогнозує можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє, дана вимога задоволенню не підлягає.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині. При цьому за правилами пункту 4 частини 1 статті 223 цього Кодексу у випадку зміни рішення суду першої інстанції, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити.

При цьому, заперечення учасників судового процесу висловлені під час розгляду касаційної скарги у судовому засіданні, та надані суду у письмовій формі, прийняті судом до уваги, однак є такими, що вищезазначеного висновку не спростовують та на суть рішення касаційного суду не впливають.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» - задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року - скасувати.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2016 року - змінити.

Рішення в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб утриматися від вчинення дій, направлених на встановлення нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905, укладеного Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», та утриматися від повідомлення будь-яких осіб про нікчемність договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905 - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволені позовних вимог в цій частині - відмовити.

В решті постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз