Ухвала суду № 66901958, 22.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 травня 2017 року м. Київ К/800/6165/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2015

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016

у справі № 815/2894/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2017 касаційну скаргу ДПІ на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016 залишено без руху як таку, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судових рішень є необґрунтованим; касаційна скарга підписана представником відповідача, який не підтвердив належним чином свої повноваження. Цією ж ухвалою було зазначено, що звертаючись 27.02.2017 до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, ДПІ посилається на те, що первісно подана до Вищого адміністративного суду України касаційна скарга була повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2016 № К/800/9356/16 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 цього Кодексу через невиконання вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору (ухвала від 06.04.2016). ДПІ повторно звернулась до Вищого адміністративного суду України с касаційною скаргою, проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.02.2017 № К/800/23647/16 касаційна скарга повернута на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 цього Кодексу через невиконання вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору (ухвала від 05.09.2016). При цьому відповідач зазначає, що відсутність фінансування видатків на сплату судового збору об'єктивно виключило можливість сплатити судовий збір під час подання попередніх касаційних скарг, а право на наступне звернення із касаційною скаргою було використано лише після того, як на рахунки ДПІ надійшли кошти в достатній кількості для сплати судового збору. Разом з тим, відповідач доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України у 2016 році (кошторис; довідки територіального органу ДКС України щодо фактичного стану фінансування видатків на сплату судового збору; виписки з казначейського рахунку ДПІ по коду економічної класифікації 2800 тощо), так само як і у 2017 році, не надає.

В межах встановленого строку, наданого для виправлення недоліків при поданні касаційної скарги, відповідач надав копію довіреності на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, обґрунтоване тим, що до вересня 2016 року рахунки відповідача знаходилися під арештом, що об'єктивно виключило можливість сплатити судовий збір під час подання первісної касаційної скарги, не надаючи докази на підтвердження вказаних доводів.

Також ДПІ зазначає, що на початок 2017 року діяв тимчасовий кошторис на 2017 рік, а тому бюджетні асигнування на сплату судового збору по коду економічної класифікації 2800 виділялися несвоєчастно та частково, надаючи на підтвердження цих доводів копію тимчасового кошторису на 2017 рік, який затверджений 16.01.2017.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

В п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, тощо не є об'єктивною причиною, яка унеможливлює звернення до суду у строк, визначений законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись частинами 4, 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016 у справі № 815/2894/15.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева