Ухвала суду № 66899381, 31.05.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗ'ЯСНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

31 травня 2017 року

Справа № 808/1087/17

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ГУ ДФС у Запорізькій області про роз’яснення рішення суду у адміністративній справі

за поданням: Головного управління ДФС у Запорізькій області,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Базис-ЛТД»

про: стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі за текстом - ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Базис – ЛТД» коштів у розмірі суми податкового боргу у загальній сумі 2 899 775,92 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.05.2017 провадження у справі №808/1087/17 за поданням ГУ ДФС у Запорізькій області до ТОВ «Базис-ЛТД» про стягнення коштів за податковим боргом було закрито.

23 травня 2017 року до суду надійшла заява представника ГУ ДФС у Запорізькій області (вх. №14656) про роз’яснення ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 04.05.2017 №808/1087/17 в частині «має місце спір про право». У вказаній заяві зокрема зазначено, що ухвала суду є дещо незрозумілою в частині, що стосується: «має місце спір про право», оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.02.2017 року №к/800/4067/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Базис-ЛТД» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.01.2017 року №808/1683/16, а також відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Базис –ЛТД» про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення у справі №808/1683/16. Також представник ГУ ДФС у своїй заяві посилається на приписи ч.5 ст. 254, ст. 255 КАС України, зазначає про те, що податкові повідомлення-рішення №0000162200 та №0000172200 є узгодженими та підлягають сплаті, а так як відповідач не сплатив узгоджену суму за податковими повідомленнями-рішеннями, тому контролюючий орган звернувся до суду з поданням про стягнення коштів з відповідача.

Представники ГУ ДФС у Запорізькій області та ТОВ «Базис-ЛТД» у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду заяви про роз’яснення рішення були повідомлені належним чином, про причини не прибуття у судове засідання суд не повідомили.

Разом з тим, від представника ТОВ «Базис-ЛТД» до суду надійшло клопотання (вх. №15431 від 31.05.2017), у якому представник просить суд розглянути справу щодо роз’яснення ухвали у письмовому провадженні буз участі представника. Також у клопотанні зазначено, що заява податкового органу про роз’яснення ухвали суду є необґрунтованою, оскільки наразі триває спір про протиправність або законність податкового повідомлення-рішення, на підставі якого податкова просить стягнути податковий борг.

Згідно ч. 3 ст. 170 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз’яснення рішення.

Оскільки у судове засідання не з’явились всі особи, які беруть участь у справі, згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши зміст заяви представника Головного управління ДФС у Запорізькій області про роз’яснення ували суду від 04.05.2017 у адміністративній справі №808/1087/17, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 170 КАС України визначено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно ч. 3 ст. 170 КАС України суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 183-3 суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.05.2017 провадження у справі №808/1087/17 за поданням ГУ ДФС у Запорізькій області до ТОВ «Базис-ЛТД» про стягнення коштів за податковим боргом було закрито на підставі п.2 ч.5 ст. 183-3 КАС України. При цьому в ухвалі судом наведені мотиви прийняття відповідного рішення. Так в ухвалі суду зазначено, що податкові повідомлення-рішення №0000162200 та №0000172200 від 13.05.2016 є узгодженими, проте ТОВ «Базис-ЛТД» не погоджується з вимогами подання, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.02.2017 по справі №К/800/4067/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Базис-ЛТД» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, тобто має місце спір про право. Судом в ухвалі також зазначено, що спір про право в контексті розглядуваної норми (п.2 ч.5 ст. 183-3 КАС України) має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 КАС України. Зокрема спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Аналогічна позиція Вищого адміністративного суду України викладена і інформаційному листі №149/11/13-11 від 02.02.2011. Також у п. 9 зазначеного інформаційного листа зазначено, що незгода платника податків із рішенням податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 КАС України може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також зі змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Отже, оскільки заявник наполягає на стягненні податкового боргу, а ТОВ “Базис - ЛТД” не визнає суму боргу в підтвердження чого суду надані докази оскарження до суду касаційної інстанції податкових повідомлень – рішень, якими визначено суму грошового зобов'язання заявлену до стягнення, суд приходить до висновку про існування спору між сторонами та про необхідність закриття провадження.

Отже судом при прийнятті рішення була врахована та обставина, що податкове зобов’язання є узгодженим. Однак узгодженість податкового зобов’язання є лише однією з підстав для стягнення податкового боргу і не виключає наявність спору про право в разі незгоди платника податків з рішеннями контролюючого органу, яким визначено таке податкове зобов’язання. В даному випадку така незгода знайшла свій вираз у тому числі у касаційному оскаржені рішення суду про відмову у скасуванні спірних рішень. Крім того, у разі скасування судом касаційної інстанції відповідних рішень контролюючого органу буде відсутнє узгоджене зобов’язання, що свідчить про те, що поняття «спір про право» є більш широким поняттям у порівнянні з поняттям «узгоджене податкове зобов’язання».

П.2 ч.5 ст. 183-3 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах за зверненням органів ДФС та митних органів, встановлює особливий вид провадження. Подання не є позовом, і в межах цього виду провадження не вирішується публічно-правовий спір. Отже судом в межах цього виду провадження не може бути надана оцінка обґрунтованості заперечень платника податків. Фактично, завдання суду полягає у перевірці підстав для застосування державного примусу у вигляді стягнення коштів з банківських рахунків в рахунок погашення податкового боргу та встановлення відсутності спору про право. Відтак, умовою розгляду подання є безспірність вимог, яка виключається у разі заперечення платника проти подання.

Факт відмови Вищим адміністративним судом України в задоволенні клопотання ТОВ «Базис-ЛТД» про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення у справі №808/1683/16, на який посилається у заяві про роз’яснення рішення представник ГУ ДФС у Запорізькій області, не спростовує вищенаведених висновків суду.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям. Стаття 170 КАС України не визначає критеріїв, якими можна об'єктивно установити доцільність роз'яснення судового рішення. Тому така доцільність приймається за судовим розсудом, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Системний аналіз ст. 170 КАС України свідчить про те, що роз’яснено може бути постанову або ухвалу суду у разі, якщо без такого роз’яснення її важко або неможливо виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання судового рішення внаслідок незрозумілості резолютивної частини цього рішення. У разі незгоди із мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судове рішення до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому ст. 186 КАС України.

Суд вважає, що резолютивна частина ухвали суду від 04.05.2017 у справі №808/1087/17 є зрозумілою та такою, що у повному обсязі визначає обсяг прав та обов’язків сторін у цій справі.

Наведене виключає необхідність у роз’ясненні рішення суду за зазначеною заявою представника позивача.

Отже, перевіривши обґрунтованість мотивів, викладених представником ГУ ДФС у Запорізькій області у заяві від 23.05.2017 про роз’яснення ухвали суду від 04.05.2017, суд дійшов висновку, що підстави для роз’яснення судового рішення, передбачені ст. 170 КАС України, відсутні.

Таким чином, керуючись ст.ст. 159,160, 165, 170 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області у роз’ясненні ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року у справі №808/1087/17 за заявою вх. №14656 від 23 травня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (у разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує – протягом п’яти днів з дня отримання ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова