Рішення № 66893478, 31.05.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Клименко А. М.

Справа № 644/1045/17

Провадження № 4-с/644/17/17

31.05.2017

Справа № 644/1045/17

4-с/644/17/17

Рішення

Іменем України

31 травня 2016 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Клименка А.М.,

при секретарі Литвиненко А.Л.,

з участю:

державного виконавця Гришина В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та постанови державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2, боржник ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії, бездіяльність та постанови, прийняті державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 і просив: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Гришина В.О., в провадженні якого знаходились виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 659552 грн. 40 коп. та 182500 грн., щодо невиконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2009 року по цивільній справі № 2-2304/2009 та заочного рішення Орджонікідзеського районного суду м. Харкова від 10 червня 2011 року по цивільній справі № 2029/2-260/11; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Гришина В.О. щодо пропущення строку на надіслання стягувачу ОСОБА_1 двох постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 грудня 2016 року; визнати неправомірними та скасувати постанову державного виконавця від 27 грудня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві за виконавчими провадженнями № 48490835, № 48490688; зобовязати державного виконавця фактично виконати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2009 року по цивільній справі № 2-2304/2009 та заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 червня 2011 року по цивільній справі № 2029/2-260/11.

Також ОСОБА_1 просив стягнути з Орджонікідзевського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області на його користь понесені ним та документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі 5120 грн.

Особа, що звернулася зі скаргою, в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про отримання рекомендованого листа суду із судовою повісткою, звернулася до суду з заявою про розгляд скарги за її відсутності (а.с. 38).

Державний виконавець Орджонікідзевського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував посилаючись на те, що копії оскаржених постанов від 27 грудня 2016 року для направлення стягувачу ОСОБА_1 були ним передані до канцелярії відділу виконавчої служби своєчасно і відповідальності за строки направлення копій прийнятих ним постанов сторонам виконавчого провадження він не несе, оскільки цим займаються співробітники канцелярії відділу виконавчої служби.

В частині здійснення виконавчих дій за виконавчими провадженнями № 48490835, № 48490688 пояснив, що ним були вчинені усі можливі дії щодо розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення за виконавчими документами, але такого майна або майнових прав боржника встановлено не було, в зв'язку з чим виконавчі листи були повернуті стягувачу без виконання. Також державний виконавець вважав, що та обставина, що боржник ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «Переробник», ще не свідчить про те, що йому належить якась частка у статутному фонді цього товариства.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать конверти із судовими повістками, які були направлені за адресою, вказаною у виконавчому документі, та повернуті суду через не запит, причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладання розгляду справи від нього до суду не надходило.

Вислухавши державного виконавця, вивчивши матеріали скарги, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова № 2-2304/2009 від 03 липня 2009 року з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 було стягнуто 659552 грн. 40 коп. та судові витрати по 650 грн. з кожного (а.с. 4).

07 жовтня 2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова був виданий виконавчий лист на виконання рішення суду від 03 липня 2009 року (а.с. 6).

Того ж дня, а саме 07 жовтня 2009 року, представник стягувача звернувся до Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду від 03 липня 2009 року і зазначеним виконавчим листом (а.с. 5).

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова № 2029/2-620/11 від 10 червня 2011 року з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 було стягнуто 182500 грн. та судові витрати по 606 грн. 66 коп. з кожного (а.с. 7, 8).

15 липня 2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова був виданий виконавчий лист на виконання рішення суду від 10 червня 2011 року (а.с. 10).

25 липня 2011 року представник стягувача звернувся до Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду від 10 червня 2011 року та зазначеним виконавчим листом (а.с. 9).

Постановою державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС м. Харкова ГТУЮ ОСОБА_2 серії ВП № 48490835 від 27 грудня 2016 року виконавчий лист № 2-2304, виданий 07 жовтня 2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 660202 грн. 40 коп., було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІ (а.с. 11).

Постановою державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС м. Харкова ГТУЮ ОСОБА_2 серії ВП № 48490688 від 27 грудня 2016 року виконавчий лист № 2029/2-620, виданий 10 червня 2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 182500 грн., було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІ (а.с. 12).

Копії постанов державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС м. Харкова ГТУЮ ОСОБА_2 серії ВП № 48490835 і серії ВП № 48490688 від 27 грудня 2016 року були направлені стягувачу ОСОБА_1 19 січня 2017 року, отримані ним 30 січня 2017 року, а зі скаргою заявник звернувся до суду 09 лютого 2017 року, надіславши її на адресу суду поштою (а.с. 29, 30), в зв'язку з чим суд вважає, що встановлений законом десятиденний строк на оскарження зазначених постанов, дій та бездіяльності державного виконавця заявником не пропущений.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, який діяв на час предявлення стягувачем виконавчих листів до виконання, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частина 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV містить невичерпаний перелік прав державного виконавця під час здійснення ним виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІ від 02 червня 2016 року, який діяв на час прийняття державним виконавцем постанов про повернення виконавчих документів стягувачу, виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІ копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються курєром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІ встановлено, що документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

З роздруківки Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» вбачається, що конверт із штрихкодовим ідентифікатором № 6100705750285, в якому знаходилися постанови державного виконавця про повернення виконавчих листів стягувачу, надійшов до поштового відділення 19 січня 2017 року (а.с. 14).

Приймаючи до уваги, що постанови про повернення виконавчих листів стягувачу були прийняті державним виконавцем 27 грудня 2016 року, а надійшли до поштового відділення лише 19 січня 2017 року, суд приходить до висновку про порушення державним виконавцем вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІ.

Пояснення державного виконавця про своєчасну передачу ним зазначених постанов до канцелярії Орджонікідзевського ВДВС суд до уваги не приймає, оскільки це ствердження державним виконавцем в судовому засіданні жодними доказами не підтверджено.

Також суд не приймає до уваги посилання державного виконавця на відсутність в нього обов'язку щодо надіслання документів виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, оскільки цей його обов'язок напряму встановлений положеннями абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що боржник ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи Приватного акціонерного товариства «Переробник», код ЄДРПОУ 30847189, розмір статутного капіталу якого становить 22305953 грн. (а.с. 15, 16).

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІ державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Судовим розглядом встановлено, що при примусовому виконанні вищезазначених судових рішень державним виконавцем не були здійснені усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку майна боржника ОСОБА_3 Надані заявником докази свідчать про можливу наявність у боржника частки у спільному майні статутному фонді ПрАТ «Переробник», кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якого він є, а тому висновок державного виконавця про повернення виконавчих документів стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, є вочевидь передчасним, а прийняті ним постанови про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними і такими, що підлягають скасуванню.

Суд не вбачає підстав для зобов'язання саме державного виконавця Гришина В.О. виконати вищезазначені рішення суду фактично, оскільки примусове виконання судового рішення триватиме певний час, протягом якого державний виконавець, в провадженні якого перебуватимуть зазначені виконавчі провадження, може змінитися, і їх результатом, у відповідності до положень ст. ст. 37-39 Закону України «Про виконавче провадження», може стати не тільки фактичне виконання судових рішень. Суд вважає за можливе в цій частині задовольнити скаргу ОСОБА_1 частково, зобовязавши державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області вчинити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії щодо примусового виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2009 року по цивільній справі № 2-2304/2009 та заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 червня 2011 року по цивільній справі № 2029/2-260/11.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з Орджонікідзевського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області підлягають стягненню на користь заявника ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 5120 грн. Ці витрати заявника підтверджені Договором про надання правової допомоги № 01-30/01-17 від 30 січня 2017 року (а.с. 21), калькуляцією-рахунком до цього договору (а.с. 23), актом приймання-передачі послуг з правової допомоги (а.с. 26), копією квитанції про сплату грошових коштів (а.с. 27).

Відповідно до ст. ст. 10, 15, 88, 209, 212, 215, 386, 387 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд -

ВИРІШИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2, боржник ОСОБА_3, - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 при здійсненні виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 659552 грн. 40 коп. та 182500 грн. щодо невиконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2009 року по цивільній справі № 2-2304/2009 та заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 червня 2011 року по цивільній справі № 2029/2-260/11.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 щодо пропущення строку на надіслання стягувачу ОСОБА_1 постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 грудня 2016 року у виконавчих провадженнях №№ 48490835, 48490688.

Визнати неправомірними і скасувати постанови державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 від 27 грудня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях № 48490835, № 48490688.

Зобовязати державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області вчинити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії щодо примусового виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2009 року по цивільній справі № 2-2304/2009 та заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 червня 2011 року по цивільній справі № 2029/2-260/11.

В задоволені решти вимог скарги ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Орджонікідзевського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5120 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через районний суд.

Суддя: