Ухвала суду № 66892768, 31.05.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1101/17 Справа № 192/3301/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кононенко О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кононенко О.М.

суддів Кондаков Г.В., Коваленко В.Д.

секретаря судового засідання Гичка Л.Ю.

за участю прокурора Комнатного О.В.

обвинуваченої ОСОБА_2,

захисника обвинуваченої ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши 31 травня 2017 року у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро кримінальне провадження № 12013040000000171 за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_4 та прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2017 року, якою обвинувальний акт за ч. 2 ст. 289 КК України, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Дніпропетровська, громадянка України, зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_1,

повернуто прокурору, для усунення недоліків.

В апеляції:

-потерпіла ОСОБА_4,, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

В обґрунтування вказує, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та підлягає скасуванню у звязку із невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотним порушенням норм КПК України. Вказує на те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_2, фактично відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України та містить усі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону. Зазначає щодо відсутності формулювання обвинувачення, на те, що суд першої інстанції вдався до оцінки фактичних обставин кримінального провадження, що відповідно до вимог ст.ст. 314, 315 КПК України не є предметом дослідження під час підготовчого судового провадження, а підлягає встановленню під час судового розгляду шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказам.

Прокурор в апеляційній скарзі, просить також ухвалу суду першої інстанції скасувати, та призначити новий розгляд обвинувального акту у суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що вказана ухвала підлягає скасування, у звязку з допущенням судом істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, під час підготовчого засідання та ухвалення рішення про повернення обвинувального акту. Наголошує, що в обвинувальному акті викладено фактичні обставини, які були встановлені в ході досудового слідства та сформульоване обвинувачення, однак суд супереч вимогам кримінального процесуального закону у ході підготовчого судового засідання фактично вдався до оцінки фактичних обставин кримінального правопорушення, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.

Згідно обвинувального акту, органами досудового розслідування ОСОБА_2 предявлено обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої та заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

У підготовчому судовому засіданні, суд першої інстанції обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, повернув прокурору, мотивуючи тим, що наявні в обвинувальному акті недоліки, тобто відсутність формулювання обвинувачення, є порушенням не тільки вимог ст. 291 КПК України, але й права обвинуваченої на справедливий суд, передбаченого Європейською конвенцією з прав людини. Виявлені недоліки обвинувального акту виключають можливість призначення справи до судового розгляду.

Вислухавши учасників кримінального провадження, а саме потерпілу і її представника та прокурора, які підтримали доводи і вимоги кожний своєї апеляції та один одного, обвинуваченої та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляцій прокурора та потерпілої, вказавши, що з поверненням обвинувального акту судом вони згодні, наголошували на наявність також інших порушень, які судом не взяті були до уваги, а саме на не зазначення в обвинувальному акті помякшуючих покарання обставин та відсутність в реєстру процесуальних дій по проведенню експертиз, просили залишити ухвалу суду без змін, проаналізувавши доводи, які викладені в апеляційній скарзі і співставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів вважає, що принесені апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, до повноважень суду першої інстанції, віднесено прийняття рішення під час підготовчого судового засідання про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Разом з тим, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Проаналізувавши підстави для повернення обвинувального акту прокурору, які наведені в оскаржуваній ухвалі та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення є необґрунтованим і таким, що не відповідає фактичним обставинам.

Як вбачається з ухвали, суд прийшов до висновку про відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та порушенням права обвинуваченої на справедливий суд, посилаючись на наявність в обвинувальному акті вказівку про те, що ОСОБА_2 повідомлена про вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.

Однак, з таким висновком, колегія суддів не погоджується, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи і не ґрунтується на кримінальних процесуальних нормах закону та суперечить по своїй суті.

Так суд, всупереч вимогам ст. 370 КПК України, належним чином не обґрунтував і не вмотивував на підставі яких обєктивно зясованих обставин, суд дійшов такого висновку, натомість обмежившись лише декларуванням змісту норм закону, які регулюють дане питання та пославшись на значний перелік рішень Європейського суду, заявивши про порушення права на справедливий суд обвинуваченої.

Разом з тим, всупереч висновку суду, як вбачається зі змісту цього обвинувального акту в ньому вимоги закону щодо формулювання обвинувачення дотримано.

Так, відповідно до п. 5 ч. 2 статті 291 КПК України, обвинувальний акт має містити в собі, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

За цією нормою закону, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається зі змісту даного обвинувального акту, останній містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правовому кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Конкретність викладення фактичних обставин у даному кримінальному провадженні, які підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення, час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, винуватість обвинуваченої у його вчиненні, викладено у даному обвинувальному акті чітко і конкретно, що є важливим і суттєвим не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист і фабула обвинувачення в даному випадку є фактичною моделлю вчиненого кримінального правопорушення, а отже і зрозумілість обвинувачення ОСОБА_2 не викликає сумнівів, а тому даний обвинувальний акт відповідає і узгоджується з вимогами ст. 291 КПК України та положеннями п.(а) ч. 3 ст. 6 Конвенції, якою передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.

Щодо зауважень обвинуваченої та її захисника на те, що в обвинувальному акті відсутні обставини, які помякшують покарання та в реєстру матеріалів досудового розслідування не зазначено проведення автотехнічних експертиз, то як зазначив суд, це не є підставою для повернення обвинувального акту, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки дані питання не є перешкодою для призначення до розгляду справи і можуть бути предметом для зясування в інших стадіях судового провадження.

Підсумовуючи викладене, враховуючи те, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, а висновки викладені в ухвалі є необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, і є підставою для скасування такого рішення суду, а тому колегія суддів, вважає необхідним апеляційні скарги задовольнити, ухвалу суду скасувати з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_4 та прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 - задовольнити.

Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2017 року, якою обвинувальний акт за ч. 2 ст. 286 КК України, відносно ОСОБА_2, було повернуто прокурору, для усунення недоліків скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

___ ___ ____

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10