Рішення № 66889047, 25.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі: Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Подільського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві на рішення Подільського районного суду міста Києва від 30.11.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції місті Києві про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

Справа № 758/3123/15-ц № апеляційного провадження:№ 22-ц/796/3076/2017Головуючий у суді першої інстанції: Роман О.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати своїм батьком ОСОБА_2, про що внести зміни до актового запису про своє народження, тим самим виключивши відомості про ОСОБА_6.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішенням Виконавчого комітет Подільської районної ради народних депутатів від 13.01.1986 №32 було дозволено усиновлення позивача його власним дідом, ОСОБА_6. На підставі цього рішення були внесені зміни до актового запису про народження позивача. До смерті ОСОБА_6 вчинив нотаріальну заяву від 14.01.2002, згідно якої відмовляється від усиновлення позивача на користь його справжнього батька - ОСОБА_2.

Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги. Згідно останньої заяви від 07.11.2016 позивач просив:

- скасувати рішення Виконавчого комітет Подільської районної ради народних депутатів від 13.01.1986 №32 про усиновлення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, усиновителем ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

- анулювати актовий запис про усиновлення № 1 від 08.02.1986, складеного Подільським ЗАГС м. Києва відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- прізвище та по-батькові дитини залишити без змін, а саме: ОСОБА_1.

- в актовий запис про народження № 656 від 24.04.1982, складений ДРАГС Подільського РУЮ м. Києва внести відповідні зміни;

- скасувати відомості про батька ОСОБА_6 та відновити попередні відомості про батька.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 30.11.2016 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції місті Києві про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задоволено.

Визнано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Зобов'язано Подільський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві внести зміни до актового запису № 656 від 24.04.1982 про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, в графі про батька замість «ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2» вказати «ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Не погодилась із вказаним рішенням суду третя особа - Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану, її представником подана апеляційна. Вважають, що рішення Подільського районного суду міста Києва від 30.11.2016 підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказують на те, що згідно з нормами СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них (ч.3 ст. 238 СК України). В подальшому, згідно з п.2.16.3 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96, на підставі рішення суду про скасування вносяться виправлення в актовий запис про народження усиновленої дитини та поновлюються відомості, записані до усиновлення, про що має бути зазначено в рішенні суду. Таким чином, судом помилково застосовані норми СК України щодо оспорювання батьківства (виключення відомостей про батька) відносно усиновителя, який записаний батьком дитини, хоча спору про біологічного батька дитини не має.

При прийнятті рішення суд посилається як на доказ - заяву усиновителя ОСОБА_6 про відмову від усиновлення, проте з такими висновками суду не можна погодитись, оскільки СК України передбачена лише процедура скасування усиновлення з одночасним відновленням відомостей про батька.

В оскаржуваному рішенні суду встановлено батьківство ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який і був записаний батьком до усиновлення. При цьому в рішенні суду не вказано про зміну по батькові ОСОБА_1, як того вимагають положення ст. 147 СК України. А залишення прізвища та по-батькові усиновлювача можливе лише при скасуванні усиновлення.

На підставі викладеного, просять скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 30.11.2016 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в редакції від 06.07.2016, а саме:

§ скасувати рішення виконавчого комітету Подільської районної ради народних депутатів міста Києва № 32 від 13.04.1986;

§ анулювати актовий запис про усиновлення №1 від 08.02.1986, складеного Подільським ЗАГСом міста Києва відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 усиновителем ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2,

§ прізвище та ім'я дитини залишити без зміни (за бажанням позивача);

§ в актовий запис про народження № 656 від 24.04.1982, складений відділом ДРАЦС Подільського РУЮ у м. Києві відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відповідні зміни на підставі рішення суду про скасування усиновлення. Скасувавши в графі відомості про батька «ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2» та відновити попередні відомості про батька.

В судовому засіданні представник Подільського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Потіпака С.А. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила про задоволення заявлених ними вимог.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, в листі від 11.05.2017 просили розглянути справу у їх відсутність /а.с.234/.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням /а.с.232/. Причини неявки в судове засідання відповідач не повідомив. Тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи батьківство відповідача по відношенню до позивача, суд першої інстанції виходив із наявності нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_6 від 14.01.2002, в якій він відмовляється від усиновлення онука на користь його біологічного батька - ОСОБА_2.

Проте погодитись з такими висновками колегія суддів апеляційного суду не вважає за можливе.

Перевіряючи обставини справи апеляційним судом встановлено, що 24.04.1982 Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєстровано народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 656. Батьками записані: батько: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мати: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5. Відомості про батька внесені на підставі свідоцтва про шлюб /а.с.92/.

Рішення виконавчого комітету Подільської районної ради народних депутатів № 32 від 13.01.1986 дозволено ОСОБА_6 усиновити ОСОБА_1, 1982 року народження. З вказаного рішення вбачається, що до виконкому звернувся ОСОБА_6, який є дідом ОСОБА_1, шлюб між батьками якого розірваний і батько ОСОБА_12 надав згоду на усиновлення /а.с.8/.

На виконання цього рішення 08.02.1986 був складений актовий запис про усиновлення № 1, згідно якого ОСОБА_1 був усиновлений ОСОБА_6. Після усиновлення змінено прізвище та по-батькові дитини на ОСОБА_1, в графі відомості про батька записаний ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.93/. Відповідні зміни були внесені і в актовий запис про народження № 656 від 24.04.1982 та видане свідоцтво про народження із змінами.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Відділом ЗАГС адміністрації м. Березовський Кемеровської області, Росія 31.10.2002 /а.с.6/.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

В порядку ч.1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Положеннями ст. 130 СК України також передбачені підстави встановлення факту батьківства за рішенням суду. А саме уразі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. При цьому заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

В даній справі запис про батька позивача був вчинений на підставі свідоцтва про шлюб, що в діючому законодавстві регулюється положеннями ст. 133 СК України. А отже, підстави визначені ст.ст. 128,130 СК України, для визнання батьківства в судовому порядку відсутні.

Таким чином, судом першої інстанції не враховані положення чинного законодавства щодо підстав визнання батьківства, тобто рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права. До того ж судом не враховані уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просив про скасування рішення про усиновлення. Разом з тим, позивач не посилається на порушення норм чинного законодавства та порушення його прав при прийнятті цих рішень, а тому вказані вимоги є безпідставними.

В апеляційній скарзі представник Подільського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказує на наявність підстав для скасування усиновлення.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 238 СК України усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

Позивач в позовній заяві не вказує жодних з наведених підстав для скасування усиновлення, лише вказує про прагнення встановити справжнього батька.

Як вже вказано вище усиновлювач ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_6 від 14.01.2002, в якій він відмовляється від усиновлення онука на користь його біологічного батька - ОСОБА_2.

Разом з тим, враховуючи відсутність оригіналу цієї заяви, а також ту обставину, що на час звернення до суду усиновлювач помер і проміжок часу між цими подіями становить більше 14 років, стверджувати про наявність взаємної згоди усиновлювача і усиновленого не вбачаться можливим. А отже підстав для скасування усиновлення не вбачається. При цьому, колегія суддів також враховує положення ч. 2 ст. 124 КЗпШС, які були чинними на момент смерті усиновлювача, і які містили пряму заборону скасування усиновлення, якщо до моменту пред'явлення вимоги про скасування усиновлений досяг повноліття. Скасування усиновлення після досягнення повноліття допускалось, якщо діяння усиновленого (усиновителя) загрожують життю або здоров'ю усиновителя (усиновленому), другому з подружжя або їх дітям. Таким чином, за життя ОСОБА_6 не міг висловити згоду на скасування усиновлення, так як таке не було передбачено нормами діючого на той час законодавства.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 цього Кодексу порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргуПодільського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві - задовольнити.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 30.11.2016 - скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції місті Києві про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: