Вирок № 66882123, 02.06.2017, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/7/17

1-кп/706/39/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2017 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Орендарчука М.П.,

за участю секретаря Пізняк Т.В., прокурора Школьної А.В., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області кримінальне провадження за №12016250260000500 від 08 листопада 2016 року за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Монастирише Черкаської області, українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружена, має на утриманні неповнолітню дитину, не працююча, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаюча в ІНФОРМАЦІЯ_4 (Пархоменка), 1/3, Черкаської області, в силу ст. 89 КК України не судима.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, встановив:

ОСОБА_2, починаючи з середини листопада 2013 року по середину листопада 2016 року, реалізовуючи свій неправомірний задум, керуючись мотивами спрямованими на порушення недоторканості житла, що виражається у незаконному проникненні до житла, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків усупереч вимогам статті 30 Конституції України, яка гарантує недоторканність житла, з метою фактичного проживання і користування побутом в житлі, без визначених законом підстав і відповідного дозволу володільця, всупереч вимогам рішення Христинівського районного суду від 08 листопада 2013 року про виселення ОСОБА_2 із житлового будинку належного ОСОБА_1, що по вул. В. Симоненка (Пархоменка), 1/3, в м. Христинівка Черкаської області, діючи умисно, шляхом вільного доступу, неодноразово незаконно проникала в житло ОСОБА_1, тобто в житловий будинок за вказаною вище адресою, де самовільно проживала на протязі тривалого часу, користувалася побутовими речами і предметами, на зауваження господарки залишити будинок ніяк не реагувала, чим порушувала недоторканність житла ОСОБА_1

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, безастережнно визнала повністю, факт і обставини вчинення злочину підтвердила, окрім того, пояснила суду, що їй було відомо про рішення Христинівського районного суду від 08 листопада 2013 року про виселення ОСОБА_2 із житлового будинку належного ОСОБА_1, що по вул. В. Симоненка (Пархоменка), 1/3, в м. Христинівка Черкаської області, однак вона проживала у даному будинку на прохання сина ОСОБА_1, ОСОБА_3

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні дала покази, що вона була змушена звернутися до суду із позовом про виселення, оскільки обвинувачена, веде аморальний образ життя, на неодноразові її прохання, не приходити до неї додому та не проживати у її квартирі, обвинувачена не реагує. Щодо міри покарання покладається на думку суду. Окрім визнання своєї вини обвинуваченою, її вина у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується іншими добутими під час досудового розслідування доказами, які ніким із учасників судового провадження не оспорювалися. У звязку з чим суд відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України вважає за необхідне визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням показань обвинуваченої та письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченої, проти чого не заперечували учасники судового провадження. При цьому суд зясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснив їм, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, дослідивши надані учасниками процесу докази, прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Аналізуючи зібрані по справі докази, суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч.1 ст. 162 КК України незаконне проникнення до житла особи та вчинення інших дій, що порушують недоторканність житла громадян.

Переходячи до обрання міри покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу обвинуваченої, а саме суд враховує дані, які характеризують обвинувачену, спосіб її життя, обставини, що помякшують її відповідальність - це повне визнання вини, обставини, що обтяжують відповідальність скоєння злочину щодо особи похилого віку, а тому суд вважає за необхідне, з урахуванням принципу доцільності покарання, призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу. Цивільний позов не заявлено. Речові докази відсутні. Судові витрати відсутні. Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,- ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_4