Ухвала суду № 66881281, 23.11.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання Шептицька С.С.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 05 серпня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 05 серпня 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки смт. Рокитне, вул. Червоноармійська, 39, Рівненської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору № б/н від 07 лютого 2011 року в сумі 38226, 00 гривень ( тридцять вісім тисяч двісті двадцять шість гривень 00 копійок) та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378, 00 гривень ( одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликається на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального права.

Вказувала, що з висновку суду першої інстанції вбачається, що зміст спірного кредитного договору зафіксовано в декількох документах, а саме: в Заяві Позичальника; Умовах надання банківських послуг; Правилах користування платіжною карткою та Тарифах, які були затверджені Наказом Банку №СП-2010-256 від 06.03.2010 року, що діяли на момент укладення договору. Однак, такі Умови, правила і Тарифи (на які посилається місцевий суд та які поклав основу ухваленого судового рішення), - не містять особистого підпису позичальника, який би підтверджував, що саме ці Умови, Правила і Тарифи діяли і їх розуміла ОСОБА_3, підписуючи заяву позичальника. Відтак вважала, що вони не являються складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Зазначала, що долучена банком «ДОВІДКА ПРО УМОВИ КРЕДИТУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ КРЕДИТКИ «УНІВЕРСАЛЬНА «GOLD», яка видана банком по договору №SAMDN340000 від 18.10.2011 року, не відповідає задекларованій банком в змісті позовної заяви процентної ставки в розмірі 30% річних та не стосується предмету доказування по даному спору.

Вказувала, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що в ксерокопії письмового примірника під назвою «Додаткова інформація» від 07.02.2011 року відсутній запис про бажаний розмір кредиту.

__________________

Справа № 571/290/16-ц Головуючий в суді І інст. ОСОБА_4

Провадження № 22-ц/787/1703/2016р. Суддя-доповідач ОСОБА_5

Крім того, долучена банком копія виписки Online, за основною карткою №5457092026456842, містить номер договору який не відповідає зазначеному в змісті позовної заяви банку кредитному договору № б/н від 07.02.2011 року, тобто не є предметом даного спору та не стосується заявлених позовних вимог.

Вказувала, що невірним, упередженими та необґрунтованим є висновок місцевого суду в частині, що ОСОБА_3, яка засвідчила своїм підписом заяву на отримання кредиту, у такий спосіб підтвердила факт та згоду з умовами кредитного договору, свої права та обовязки за цим договором, зобовязання.

Зазначала також, що не дотримання порядку дострокового повернення кредитних коштів є підставою для відмови у задоволенні позову, проте, зазначені обставини при постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховані. Висновки суду про наявність заборгованості та підстави її стягнення не відповідають вимогам закону та обставинам справи, а тому, рішення ухвалене за таких обставин є необґрунтованим та не законним.

З цих підстав просила рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 05 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Від представника Банку надійшло письмове заперечення проти позову у якому він зазначив, що апеляційну скаргу не визнає, покликання відповідача на не відповідність договору вимогам закону, не ознайомлення з умовами, порушенням порядку досудового врегулювання спору заперечує, просив апеляційну скаргу відхилити.

Представник апелянта ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник банку ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржене рішення та задовольняючи вимоги банку про стягнення заборгованості з відповідачки за кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не виконувала умови кредитного договору і має непогашену заборгованість перед банком.

Такі висновки місцевого суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно зі ст.ст. 1054, 1050, 526, 530, 599 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що 07 лютого 2011 року ОСОБА_3 для отримання кредиту заповнила і підписала анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 5), в якій зазначено, що вона ознайомилась та згідна з тим, що ця заява разом із Памяткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею і банком договір про надання банківських послуг (а.с.5 на звороті ).

Цей доказ спростовує твердження відповідача про недодержання письмової форми кредитного договору та відповідно визнання договору недійсним з цих підстав не заслуговують на увагу. Крім того, факт отримання ОСОБА_3 коштів від банку також не оспорюється, тому вимога апелянта про скасування рішення місцевого суду та відмову в позові не ґрунтується на законі.

Зобовязання за вищезазначеним договором ОСОБА_3 належним чином не виконувала, останній платіж нею здійсненний 08 травня 2013 року і станом на 18 січня 2016 року заборгованість за кредитним договором становила 38226,00 гривень, з них: 14129,70 грн. заборгованість за тілом кредиту, 20199,82 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1600 грн. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1796,48 гривень штраф (процентна складова) (а.с.3-4). Цю суму суд першої інстанції обґрунтовано і стягнув з відповідачки.

Посилання апелянта на неспівпадання номерів рахунків в позові і долучених розрахунках представник банку пояснив неодноразовими замінами клієнтом кредитних карток по закінченню їх терміну, які мали інші номери, однак ОСОБА_3 мала лише один кредитний рахунок за яким і допустила заборгованість.

Оскільки рішення місцевого суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у ньому, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317,324,325 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 05 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий:

Судді: