Ухвала суду № 66875325, 25.05.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2987/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2

при секретарі: Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору факторингу недійсним,за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2016 року, -

встановила:

11 листопада 2014 року ТОВ «Кей-Колект» звернувся до суду із позовом який в подальшому було уточнено до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення солідарно з відповідачів суми боргу за кредитним договором, заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, пені.

Посилаючись на те, що 21 липня 2006 року АКІБ «УкрСиббанк» (зараз - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 1763-08 ПОУ П, за умовами якого банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 100000,0 доларів США, що на день НБУ складає 505000,0 грн., строком до 21 липня 2016 року із розрахунку 13,0 % річних, а відповідач зобов'язався сплачувати мінімальні платежі, встановлені договором, згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами (додаток №1 до Договору). В забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, пов'язаних із порушенням умов кредитного договору, згідно п. 2 кредитного договору, банк укладає в день укладення цього договору зОСОБА_4договір поруки № 1763, а також між ОСОБА_3та АКІБ «УкрСиббанк» 21 липня 2006 року був укладений договір іпотеки, відповідно доп.1.1. якого нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 була передана в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк». Відповідно до договору поруки поручитель поручився за виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань у повному обсязі, відповідно п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобовязань по кредитному договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за невиконання умов договору. 12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект», відповідно до договору факторингу №1 свої права вимоги за зобовязаннями відповідача по кредитному договору.

У зв'язку з тим, що позичальник належним чином свої обов'язки не виконує, станом на 01 грудня 2013 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором № 1763-08 ПОУ П від 21 липня 2006 року на загальну суму 88059,89 доларів США, що на день НБУ складає 1140463,64 гривень, на підставі цього позивач вимагає стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором та стягнутисуму судових витрат в розмірі 3654,0 грн.

В свою черну ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» в частині продажу (переуступки) права на Кредитний договір №1763-08 ПОУ П від 21 липня 2006 року без застосування наслідків недійсності правочину, посилаючись на те, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК №300, виданого відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №732 від 08 грудня 2011 року, ТОВ «Кей-Колект» є фінансовою установою. Відповідно до п. п. 11 п. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою. ТОВ «Кей-Колект» в Договорі факторингу №1 від 12 грудня 2011 року є фактором, тобто стороною, що надає фінансову послугу факторингу іншій стороні. Відповідно до п. 1.2. Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №297 від 09 серпня 2002 року небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку має право здійснювати операції, передбачені ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» №15-93 від 19 лютого 1993 року. Однак, відповідно до відповіді НБУ за №28-113/79319 від 31 грудня 2014 року, наданої на запит представника ОСОБА_3, вбачається, що ТОВ «Кей-Колект» не отримувало ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії на право здійснення валютних операцій.

Тому на момент укладення між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» Договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року, ТОВ «Кей-Колект» не мало повного обсягу правоздатності (щодо здійснення валютних операцій з переходом прав власності на валютні цінності), у зв'язку з чим даний договір в частині, що стосується позивача ОСОБА_3 є недійсним.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2016 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» суму заборгованості за Кредитним договором № 1763-08 ПОУ П від 21 липня 2006 рокуу розмірі 88059,89 дол. США, що за курсом НБУ на дату ухвалення рішення (1 дол. США = 25,86 грн.) становить 2277228,70 грн., а саме:

- заборгованість по основній сумі кредиту - 74093,53 дол. США, що за курсом НБУ складає 1916058,60 грн.;

- заборгованість за процентами - 13966,36 дол. США, що за курсом НБУ складає 361170,06 грн.;

- заборгованість за нарахованою комісією - 0,00 грн.;

Стягнуто з відповідачів в рівних частках на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» суму сплаченого судового збору в розмірі 3654,0 грн.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подала до суду апеляційну скаргу,у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, а у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кей-Колект» відмовити,посилаючись на порушення судом норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповіднодо ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне посуті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимогипо основному позову і відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не виконувала належним чином своїх зобовязань по кредитному договору, а тому стягнув солідарно з боржника та поручителя заборгованість по кредитному договору і відмовив у задоволенні зустрічного позову з огляду на те, що боржниця повинна виконувати свої зобовязання по договору кредитування, незалежно від особи стягувача.

Статтею 215 ЦКУкраїни визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, пятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Встановлених законом підстав для визнання недійсним правочину у даному випадку позивачка по зустрічному позову не привела.

Неповідомлення її про укладення договору факторингу про переуступку права вимоги за укладеним нею договором кредитування, не може бути підставою для визнання договору факторингу у цій частині недійсним, оскільки така підстава недійсності правочину законом не передбачена.

Крім того, як видно з повідомлення ПАТ «Укрсиббанк» про заміну кредитора у зобовязанні після відступлення банком вимог по даному кредитному договору, банківські реквізити для сплати заборгованості залишились без змін, а отже перешкод для погашення заборгованості для відповідачки не існувало, проте вона борг не погашала незалежно від особи кредитора.

Не може бути підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення суду посилання відповідачки на відсутність у Банку на момент укладення кредитного договору генеральної чи індивідуальної ліцензії на здійснення фінансових операцій з іноземною валютою. Як слушно зауважив у своєму рішенні суд першої інстанції, у іноземній валюті укладався договір кредитування, а у даному випадку йдеться про договір факторингу, щодо якого ВССУ в своїй Ухвалі від 11 березня 2015 року зазначив, що у випадку, якщо у нового кредитора немає ліценгзії НБУ на валютний рахунок, суд стягує заборгованість за курсом НБУ на момент ухвалення рішення.

У будь-якому випадку ці обставини не можуть впливати на необхідність виконання боржником своїх зобовязань по кредитному договору.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись: п. 1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_5

ОСОБА_2

ОСОБА_6