Ухвала суду № 66873778, 31.05.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/5967/17

Провадження № 1-кс/520/1222/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., за участю слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заявника ОСОБА_2 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання заявника ОСОБА_2, про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що арештовані речі не є речовими доказами по кримінальному провадженні, так як не відповідають вимогам ст. 98 КПК України, а тому в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.

Заявник до судового засідання не зявився, просив клопотання про скасування арешту майна розглядати за її відсутності.

Слідчий в судовому засіданні не заперечував проти клопотання про скасування арешту майна, повідомивши, що ОСОБА_2 є свідком по кримінальному провадженні, арештоване майно не є предметом злочину, знаряддям вчинення кримінального правопорушення та не визнано речовими доказами. В цілому, жодного відношення до кримінального провадження вказане майно не має.

Дослідивши вказане клопотання, заслухавши думку слідчого, слідчий суддяприходить донаступного.

Стаття 41 Конституції Українизакріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особамаєправомирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобовязує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «ОСОБА_9 проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, арештовані речі не є предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення та речовими доказами в рамках кримінального провадження не визнані. Крім того, слідчий в судовому засіданні підтвердив, що речі, з клопотанням про скасування арешту яких звертається слідчий, жодного відношення до кримінального провадження не мають.

Таким чином, з урахуванням норм національного законодавства, міжнародних договорів та практики ЄСПЛ, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність скасування арешту майна.

На підставі встановленого, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання заявника ОСОБА_2, про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2017 року на:

- ноутбук фірми «Самсунг» чорного кольору з серійним номером ZYZM93PB100101A; ноутбук фірми «НР» чорного кольору з серійним номером CNF0153TLY із зарядним пристроєм; картку Приват банку 5168 7427 0886 9242; картку Приват банку 5168 7572 5329 2728; картка Приват банку 5168 7423 5026 9225; картку Приват банку 5168 7572 8564 0308; картку Приват банку 5169 3305 0123 0822; картку Приват банку 5168 7423 3707 0357; картка Приват банку 5584 2422 1151 6787; міні-картку Приват банку 4149 4371 1229 6536; картку Ощад банку 5167 4900 9396 7553; картку Its flowers cafe 2015 0105 0000 6707; картку памяті ємністю 2 Гб із написом Micro SD чорного кольору з адаптором та перехідником; картку памяті ємністю 512 Мб із написом SР чорного кольору без номеру; картка памяті Olympus ємністю 1 Гб із написом М 1 Gb 091287; флеш-носій із написом SР 8 Gb чорного кольору; флеш-носій із написом RIDATA сірого кольору; цифровий фотоапарат сірого кольору Casio EX-z19 із серійним номером 40021843А; цифровий фотоапарат чорного кольору Casio Exilim 7,2 Мр серійний номер якого затертий; цифровий фотоапарат Olympus сірого кольору FE-190 із серійним номером К20А96771; фотоапарат Сanon сірого кольору, модель №PC 1201; сім картку оператора мобільного звязку Life з серійним номером 2300 1520 5647 8; мобільний телефон Samsung GT-i 09060, IMEI 3594 4405 0871 505 білого кольору із номерами мобільного звязку +38-067-97-52-483, +38-063-808-68-36, в чохлі чорного кольору із написом Modeall; мобільний телефон Sony Ericson V200i, ID:PY7A1022044 зі світлою передньою панеллю та синьою задньою панеллю; мобільний телефон Ferarri, модель RM-267V, ID:P7QRM-267V з сірою передньою панеллю та червоною задньою панеллю; мобільний телефон HTC білого кольору з чорним сенсорним екраном (нерозбірний); мобільний телефон Nokia чорно-сірого кольору модель Х3-00, ID:PPIRM-540.

Зобовязати слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, повернути вищевказане майно власнику.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3

Ухвалаоскарженнюнепідлягає.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.