Постанова № 6687335, 02.11.2009, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа 2-а-1377/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 листопада   2009 року                          Володарський районний суд Донецької області у складі

судді:                                                               Подліпенець Є.О.

при секретарі:                                             Болбат Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське справу адміністративного судочинства за позовом:

ОСОБА_1

Управління праці та соціального захисту населення Володарської райдержадміністрації

про визнання дій неправомірними і стягнення одноразової компенсаціїї як інваліду 3 групи,-

в с т а н о в и в:

01.09..2009 року  позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача і стягнути з відповідача на його користь, відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, недоплачену в повному обсязі одноразову  компенсацію участнику ліквідаціїї наслідків аварії на ЧАЕС як інваліду 3 групи в сумі 17960грн

Обґрунтовуючи свої вимоги в судовому засіданні, представник позивача  пояснив, що з  грудня 2008 року за висновком МСЕК позивача визнано інвалідом 3 групи  – учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і він перебував на цей час на обліку  в Володарському УПСЗН. Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ, йому передбачено  одноразову компенсацію як інваліду 3 группи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, яка була йому нарахована в 2009 році в розмірі меньшому ніж передбачено ст.48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”( 189.60 грн) але до теперішнього часу йому не виплачена.Він не згоден з нарахованою сумою виплати, тому що вона повинна бути нарахована відповідно до  діючою на момент виплати мінімальної заработної плати, яка на момент нарахування складала  605 гривень, а тому  одноразова компенсація повинна , виходячи з цієї мінімальної заробітної плати становити 17960.40гривень, яку він і просить стягнути з відповідача, тому що в добровільному порядку йому відмовлено в задоволенні  вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що одноразова компенсація як інвіаліду війни нарахована йому  в  лютому  2009 року в обсязі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №836 в розмірі  189.60 грн., відповідно до ст. 62  Закону України “ Про статус і соціальний захист  громодян , які постраждали  внаслідок Чорнобильскої куатастрофи, згідно якої  застосування Закону проводиться  в порядку , визначеному  Кабінетом Міністрів України. Виплатити згідно із ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не можуть, тому що діють в межах виділених на ці витрати державних коштів. На 1.10.2009 року  компенсація ще не виплачена .

Ці доводи зазначені також  в письмових запереченнях позивача проти позову.

Приймаючи до уваги позицію сторін, дослідив наявні в справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню  із слідуючи підстав:

Сторонами не оспорюється і це підтверджується пред”явленими документами, що позивач є інвалідом 3 групи – учасником 1 категорії ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і на момент встановлення йому інвалідності  перебував на обліку в УПСЗН Володарської райдержадміністрації з 09.12.2008 року ( виписка МСЕК від21.01.2009 року)

Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ одноразова компенсація як інваліду 3 группи виплачується у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, При цьому виплати повинні бути проведені протягом  одного місяця з дня встановлення інвалідності , а  розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати

Згідно  повідомлення  УПСЗН  Володарської райдержадміністрації встановлено, що одноразова  компенсація позивачу  як інваліду 3 группи була нарахована в лютому 2009 року 189.60 грн, але на 1.10.2009 року не виплачена.

Розраховуючи сумму виплати суд виходить з того, що на момент проведення нарахування виплати ( лютий 2009 року) мінімальна заробітна плата відповідно до  Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”  з 01.01.2009 року складала 605 грн, у зв”язку з чим одноразова компенсація  підлягає виплаті в сумі (605грн*30) грн= 18150грн , А з урахуванням того, що на  момент розгляду справи, виплата  не проведена, стягненню підлягає не  17.960,40 грн, а 18150грн з урахуванням невиплаченної  компенсації.

Доводи відповідача про те, що на підставі ст62  Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ,встановлено що порядок застосування закону  визначається Кабінетом Міністрів України, а  підлягає застосуванню відповідна Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №836 не можуть бути прийняті судом, тому що в цій Постанові встановлено конкретні розміри допомоги у визначеній сумі  , що суперечить вимогам Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ, яким встановлено розмір такої допомоги кратною відносно до розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, який неодноразово змінювався Верховною Радою.

На момент нарахування виплати (лютий 2009 року ) Законами України не встановлювались обмеження щодо застосування розмірів заробітної плати, зокрема і для реалізації положень ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ.

А тому, суд, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами , дійшов висновку, що щорічна допомога на оздоровлення повинна бути виплачена в розмірах, передбачених ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ, і з відповідача на користь позивача необхідно відшкодувати розмір недоплаченої допомоги.

Суд також не може прийняти  доводи відповідача  про те, що  виплата компенсації  в розмірі 189.60грн грн пов”язана з  існуючими фінансовими можливостями держави, яка гарантує виплату  зазанченої допомоги лише в розмірі, встановленному Постановою КМ України, тому що позивач втратив здоров”я внаслідок подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, діючи в інтересах України, виконуючи обов”язок держави, згідно ст.16 Конституції України. А тому, держава повинна відповісти перед людиною за свою діяльність. А аргумент про відсутність коштів не може бути прийнятий судом, тому що, згідно з практикою Європейського Суду з  прав людини, рішення у справі Бурдов проти Росії №59498/00 пар.35, яка може бути застосована судом як джерело права, згідно Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини (23.02.2006 року №3474-ІV ст.17-18) органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Таким чином, судом встановлено, що згідно ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”позивачу невиплачена одноразова компенсація  як інваліду 3 групи , яка повинна була становити 30 мінімальних заробітних плат і повинна була бути виплачена протягом 1  місяця з дня встановлення особі інвалідності, що  відповідачем зроблено не було, а тому  дії відповідача в цій части дійсно є незаконними , а тому позов слід задовольнити і стягнути  на користь позивача  невиплачену  одноразову компенсацію при встановленні інвалідності 3 группи , яка пов”язана з  ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст.48  Закону України України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ

в розмірі  30 мінімальних заробітних плат, що становить 18150 грн.

Керуючись ст.ст.159-163 КАС України, Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ, Законом України від 05.10.2006 року №231-V „Про внесення змін до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ”, до  Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 № 835-7-VI Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини від 23.02.2006 року №3474-ІV, Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії №59498/00 пар.35, Конституцією України,-

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації Донецької області про визнання незаконними дій і стягнення неотриманої одноразової компенсації як інваліду 3групи задовольнити .

Визнати незаконними дії Управління праці та  соціального захисту населення Володарської райдержадміністрації Донецької області  щодо невиплати  ОСОБА_1  протягом місяця з дня встановлення 3 группи інвалідності одноразової компенсації   як участнику  ліквідації  наслідків авраії  на Чорнобильскій АЕС,який став інвалідом  внаслідок  Чорнобильскої катастрофи в розмірі  30 мінімальних заробітних плат відповідно ст48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”28.02.1991 року №796-ХІІ.

Стягнути з  Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації Донецької області (р/р 35212046001002, МФО 834016 УДК в Донецькій облаті, ОКПО 03197247) на користь ОСОБА_1  участника  ліквідації наслідків аварії  на ЧАЕС який став інвалідом 3 групи  внаслідок Чорнобильської катастрофи,  несплачену одноразову компенсацію в розмірі 30(тридцяти) мінімальних заробітних плат в суммі  18150( вісімнадцять тисяч сто п”ятьдесят ) гривень, згідно ст.48  Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”28.02.1991 року №796-ХІІ.

Повний текст постанови виготовлений 06.11.2009 року.  

На постанову може бути подана  заява про апеляційне оскарження  до  Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту рішення .

Апеляція може бути подана протягом 20 днів з дня подачи заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                          Є.О. Подліпенець