Ухвала суду № 66872234, 01.06.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7055/17

Провадження № 1-кс/344/1932/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурорів Богачко О.О., Книш П.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42017090780000080 від 20.04.2017р.,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що 03.05.2017 року в 18 год. 13 хв. командир першої патрульної роти військової частини 1241 Національної гвардії України капітан ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а також працівником правоохоронного органу, тобто виконуючи функції представника влади, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, маючи єдиний злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе, за непритягнення до дисциплінарної відповідальності підлеглого військовослужбовця строкової військової служби стрільця 1-ї патрульної роти військової частини 1241 солдата ОСОБА_3, одержав від останнього неправомірну вигоду матеріального характеру в розмірі 1100 грн., шляхом зняття вказаної суми готівкових коштів у банкоматі ПриватБанк за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Довженка, 1, із банківської карти ПриватБанк 4149 4996 4522 1683, яка належить солдату ОСОБА_3, та яку останній передав капітану ОСОБА_1 на його вимогу.

Окрім цього, 17.05.2017 року в 16 год. 22 хв., будучи військовою службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а також працівником правоохоронного органу, тобто виконуючи функції представника влади, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, маючи єдиний злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе, діючи повторно, за непритягнення до дисциплінарної відповідальності підлеглого військовослужбовця строкової військової служби стрільця 1-ї патрульної роти військової частини 1241 солдата ОСОБА_4, одержав від останнього неправомірну вигоду матеріального характеру в розмірі 1500 грн., шляхом зняття вказаної суми готівкових коштів у банкоматі ПриватБанк за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Л. Бачинського, 4, із банківської карти ПриватБанк 4149 4978 0742 0460, яка належить солдату ОСОБА_4, та яку останній передав капітану ОСОБА_1 на його вимогу.

Також, 30.05.2017 року близько 16 год. 15 хв., будучи військовою службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а також працівником правоохоронного органу, тобто виконуючи функції представника влади, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, маючи єдиний злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе, діючи повторно, перебуваючи у приміщенні службового кабінету командира 1-ї патрульної роти військової частини 1241, що знаходиться на другому поверсі адміністративної будівлі військової частини 1241 за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161, одержав від підлеглого військовослужбовця строкової військової служби стрільця 1-ї патрульної роти військової частини 1241 солдата ОСОБА_5 неправомірну вигоду матеріального характеру в розмірі 1500 грн. за непритягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, чим вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

31 травня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як усвідомлює, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у звязку з чим може бути підданий реальному відбуттю покарання у виді позбавлення волі, оскільки у разі винесення судом обвинувального вироку за корупційний злочин, ним не може бути застосовано положення ст. 69 КК України чи ст. 75 КК України; підозрюваний знаходиться на волі та має фактичну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні являються його підлеглими, а ОСОБА_1 їхнім прямим начальником командиром роти; підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи хід досудового розслідування; капітан ОСОБА_1, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме незявлення на військову службу понад десять діб або дезертирство, так як останній проходить військову службу за контрактом, і у разі застосування до нього запобіжного заходу, не повязаного із триманням під вартою, капітан ОСОБА_1 зобовязаний продовжити проходження військової служби, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку прокурора є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурори в судовому засіданні клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому обставини, просили клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає наведені прокурором ризики не доведеними, просив врахувати характеризуючі дані підозрюваного та застосувати запобіжний захід у вигляді застави або домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурорів, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 30 травня 2017 року в 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 31 травня 2017 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: протоколом огляду місця події від 30.05.2017 року, протоколом освідування від 30.05.2017 року, допитами свідків та іншими доказами.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобовязаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, міцність соціальних звязків, його репутацію, наявність постійного місця проживання, працюючий на посаді командира першої патрульної роти військової частини 1241 Національної гвардії України, одружений та раніше не судимий.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш мяких запобіжних заходів та обґрунтування обовязків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, розмір отриманої неправомірної вигоди.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, оскільки житло,яке є постійним місцем проживання підозрюваного не належить йому на праві власності, а застава визначається судом,як альнертативний вид, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обовязків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 28 липня 2017 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 28 липня 2017 року обовязки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну;

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця увязнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у звязку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_6

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Татарінова О.А.