Ухвала суду № 66867828, 30.05.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/14798/15-ц Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.

Категорія 2 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Микитюк О.Ю., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", третя особа: відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про стягнення вартості безпідставно набутого майна

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК». Посилаючи на те, що не виконано рішення суду, яким зобов'язано банк повернути йому автомобіль Volkswagen 2003 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1, що в цій частині набрало законної сили, просив стягнути вартість даного транспортного засобу.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2017 року провадження у справі зупинено до розгляду цивільної справи № 279/3991/16-ц, яка перебуває в провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, яка знаходиться у матеріалах даної цивільної справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що ухвала постановлена з грубим порушенням норм процесуального права. Зазначає, що був присутнім у судовому засіданні 27 лютого 2017 року при розгляді заяви відповідача про зупинення провадження у справі, у якому було проголошено ухвалу про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі та призначено наступне судове засідання. Поштою він отримав ухвалу протилежного змісту. Окрім того, дана справа та інша цивільна справа, до розгляду якої зупинено провадження, не є взаємопов'язаними, випливають із різних правовідносин та підставами звернення до суду стали різні обставини. Так, підставою даного позову є те, що відповідач не виконує рішення суду, яким зобов'язано останнього повернути автомобіль, а Коростенським судом розглядається справа за позовом банку до нього про звернення стягнення на предмет застави, тобто автомобіль.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції обмежився констатацією фактів наявності двох проваджень та обов'язком суду зупинити провадження у даній справі. Інших мотивів не наведено.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися із ухвалою суду першої інстанції, оскільки через обмежене тлумачення зміст та сутність п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України сприйнято неправильно.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Із матеріалів справи вбачається, що Богунським районним судом м. Житомира у даній справі розглядається позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», у якому позивач просить стягнути з відповідача вартість автомобіля, посилаючись на ускладнення виконання судового рішення про зобов'язання банку повернути даний автомобіль (а.с.36-38). У інший цивільній справі, яка знаходиться на розгляді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, розглядається позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, яким є даний автомобіль, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.128-129).

Пункт 4 ч.1 ст.201 ЦПК України передбачає обов'язковість зупинення провадження у справі в разі, коли ухвалення рішення у даній справі можливе тільки після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для розгляду даної справи, у іншій справі, що розглядається зокрема в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин поняття «неможливості розгляду» полягає у тому, що обставини, які є підставою позову в даній справі, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду в цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору в даній справі.

Предметом дослідження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави є розмір заборгованості за кредитним договором, а підставою позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про стягнення вартості автомобіля є ускладнення, що пов'язані із виконанням судового рішення про зобов'язання повернути автомобіль, а правомірність його вилучення була предметом дослідження у справі, рішення у якій в цій частині залишено без змін та набуло законної сили.

За таких обставин дана справа пов'язана з іншою справою про звернення стягнення на предмет застави лише пошуком законного шляху взаємозаліку, що нічого спільного не має з розглядом даного спору по суті, а відтак не породжує неможливості його розгляду, оскільки обставини, які повинні розглядатися іншим судом, не мають правового значення для розгляду даної справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що за обставинами, зазначеними у заяві про зупинення провадження у справі, не вбачалося правових підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, для зупинення провадження у даній справі. Не з'ясування судом першої інстанції питання як пов'язана дана справа із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлена неможливість її розгляду призвело до незаконного зупинення провадження у справі.

Відповідно до змісту статті 1 ЦПК України одним із завдань цивільного судочинства є своєчасний розгляд цивільних справ.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, тобто до безпідставного зупинення провадження у справі, а тому колегія суддів апеляційного суду, відповідно до ст.311 ЦПК України, скасовує ухвалу суду першої інстанції та направляє справу до Богунського районного суду м. Житомира для продовження її розгляду.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що після оголошення судом першої інстанції ухвали про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі суд першої інстанції змінив своє судове рішення та зупинив провадження у справі охоплюються змістом окремої ухвали, постановленої колегією суддів апеляційного суду відносно судді, що допустив порушення закону, які не стали підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді: