Рішення № 66866076, 30.05.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/5980/16-ц 22-ц/774/1006/К/17

Справа № 216/5980/16-ц Головуючий в і-й інстанції

Провадження №22ц/774/1006/К/17 суддя Кузнецов Р.О.

Категорія - 50 ( ІІІ ) Суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря: Борщ А.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 березня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4,

позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

В обґрунтування позову вказала, що з 29 червня 2007 року перебуває з відповідачем у шлюбі та вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після припинення шлюбних відносин у вересні 2016 року проживають разом з нею.

Батько на утримання дітей матеріальної допомоги не надає, а тому просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей на її користь у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн.

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що на початку лютого 2017 року син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає разом із ним, а тому просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно, починаючи з моменту подачі позову до досягнення дитиною повноліття у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь матері ОСОБА_3, щомісяця, починаючи з 09 грудня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні інших вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 275,60 грн.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та про задоволення його зустрічних позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. При цьому, посилається на те, що для підтвердження факту проживання старшого сина з ним, від привів ОСОБА_7 до суду, однак суддя став сваритися з приводу знаходження дитини у коридорі суду та навіть зателефонував до шкоди та зясовував питання, чому дитина не на уроках. Вважає такі дії судді порушенням таємниці нарадчої кімнати, адже суддя самовільно почав зясовувати питання, які стосувалися обставин справи. Також, зазначив, що суддя безпідставно відмовив долучити до матеріалів справу довідку з місця проживання та не задовольнив заяву про відвід.

Також, зазначає, що він не працює, є інвалідом третьої групи та отримує щомісяця пенсію у розмірі 1247,00 грн., а тому підстави для визначення аліментів у твердій грошовій сумі взагалі відсутні, а визначений судом розмір аліментів (2000,00 грн.) взагалі перевищує його місячний дохід. При цьому, він згоден сплачувати на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання їх спільного сина ОСОБА_9 у розмірі 1/4 частини доходу щомісяця.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2017 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_4, про відмову від апеляційної скарги в частині оскарження рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 березня 2017 року щодо відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та закрито апеляційне провадження в цій частині.

Таким чином, колегією суддів перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки, згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5, які, кожна окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_3 є матірю, а відповідач ОСОБА_2 батьком неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5), який проживає з матірю та перебуває на її утриманні.

Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 в розмірі 2 000 гривень щомісячно, суд керувався ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно якої батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З висновком суду щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивачки, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Так, ст. 180 СК покладає обовязок на батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналогічне розяснення щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів надане Пленумом Верховного Суду України в абз. 3 п. 17 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стягуючи аліменти у твердій грошовій сумі, суд не навів достатніх мотивів прийнятого ним рішення відповідно до норми ч. 1 ст. 184 СК України, згідно з якою аліменти в твердій грошовій сумі можуть бути визначені судом за заявою одержувача або платника аліментів у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Тобто, вибір способу сплати аліментів залежить від конкретних обставин справи, зокрема від того, чи є заробіток (дохід) платника аліментів стабільним, який характер має його дохід (натуральна чи грошова форма), який порядок сплати є найбільш зручним для одержання аліментів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи за загальним захворюванням (а.с. 22) та отримує щомісяця пенсію по інвалідності у розмірі 1247,00 грн. (а.с. 23).

Згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с. 24), у період з 01.01.2015 року по 30.09.2016 року відсутня інформація щодо доходів ОСОБА_2, що підтверджує доводи апеляційної скарги про відсутність в останнього іншого заробітку, крім пенсії.

Однак, не зважаючи на викладене, не врахувавши всі обставини справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість присудження стягнення аліментів у твердій грошові сумі, не навівши достатніх та обґрунтованих мотивів визначення щомісячного розміру аліментів у сумі 2000,00 грн. без зясування дійсних доходів відповідача та його спроможності сплачувати на користь позивача щомісячно аліменти саме у такому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, матеріальне становище відповідача й виходячи з рівності обовязку батьків утримувати дитину, конституційного права особи на прожитковий мінімум, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду першої інстанції на підставі п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, у звязку невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, та визначення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, не в твердій грошовій сумі, а в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 березня 2017 року змінити, визначивши розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, не в твердій грошовій сумі, а в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: