Рішення № 66864716, 14.09.2010, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 2-1926/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Музичук Н.Ю.

при секретарі Моргун А.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши під час відкритого судового засідання в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Рівненського відділення Львівської філії банку про захист прав споживачів, визнання незаконним п. 6.2 статті 6 Договору, зобов'язання до скасування збільшення розміру відсоткової ставки та до здійснення перерахунку відсоткової ставки за Договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в травні 2010 року уточнив позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Рівненського відділення Львівської філії банку про захист прав споживачів, визнання незаконним п. 6.2 статті 6 Договору кредиту №334Д від 27.09.2007 року між сторонами: «У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків ОСОБА_4, що знаходиться в м. Київ, 02002, м. Київ, вул.. М.Раскової,15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або ОСОБА_5 в порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий вищезазначеному даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при асоціації Українських банків»; зобов'язання відповідача до скасування рішення щодо збільшення йому ОСОБА_3 розміру відсоткової ставки з 14,8% до 21% за період з 31 липня 2008 по 20 травня 2009 року та проведення перерахунку сплати кредиту відсотків за даний період; покладення судових витрат на відповідача.

В позовній заяві зазначає, що 27 вересня 2007 року між ним (позичальник) та відповідачем ОСОБА_6 банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор) було укладено Договір кредиту №334Д (далі - Договору кредиту), згідно п.1.1. якого ОСОБА_6 банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» надав позивачеві у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 172 000,00 (сто сімдесят дві тисячі) гривень 00 коп., (надалі за текстом Кредит), на умовах, визначених цим Договором кредиту, зі сплатою 14,8 процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами п.2.6. цього Договору кредиту. Пунктом 1.1.1. Договору кредиту передбачено, що погашення суми кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, що є додатком №1 до даного договору. Згідно п. 2.6. Договору кредиту розмір процентної ставки переглядається Сторонами один раз на рік, про що укладається відповідна Додаткова угода між Кредитором та Позичальником.

07.07.2009 Року позивачу стало відомо, що Кредитором в односторонньому порядку без його згоди та відома із 31 серпня 2008 року збільшено річний відсоток по Договору кредиту із 14,8 до 21%. Таку дію вважає незаконною, суперечною п. 2.6 Договору, враховуючи те, що зі сторони Кредитора до нього не надходило після укладення первинного договору до 20 травня 2009 року жодних пропозицій щодо перегляду розміру відсотків за користування кредитом, і те, що додаткова Угода щодо збільшення відсотків з 14,8 до 21% відповідно до п.2.6 цього Договору також не укладалася. З метою досудового врегулювання спору він звернувся із письмовою скаргою до керівництва Банку про добровільне скасування такого рішення та надання аргументованої інформації про підстави збільшення відсотків по кредиту, на що отримав формальну відписку. Крім того, п.6.2 статті 6 Договору, що передбачає вирішення сопорів одноособово третейським суддею, з ним ніхто не погоджував, такий пункт Договору йому роз'яснено не було, а тому вважає, що даний пункт Договору обмежує та порушує його Конституційні права. Також позивач просить зарахувати надмірно сплачену суму по відсотках в рахунок погашення тіла кредиту за Договором кредиту від 27 вересня 2007 року.

Згідно наданих суду заперечень відповідача зазначено, що зміна процентної ставки з 14,8 до 21 відсотка річних відбулася, відповідно до умов кредитного Договору в п.2.6 за №334 від 27.09.2007 року. При ініціюванні зміни процентної ставки відповідач керувався положеннями останнього абзацу п.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого про зміну відсоткової ставки за кредитом відповідачем було належним чином повідомлено позивача письмово протягом 7 календарних днів з дати її зміни в порядку, визначеному п.7.2 кредитгного Договору шляхом надіслання на адресу позивача рекомендованого повідомлення з цього приводу, датою отримання такого повідомлення буде вважатись дата його особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача /поштова карточка додається/. Повідомлення було зроблено належним чином, оскільки здійснене у письмовій формі та надіслане рекомендованим листом. П. 2.6.3 Договору передбачена можливість відмови позичальника від підвищення відсоткової ставки за користування наданим кредитом, в такому випадку позивач зобов'язаний був протягом 5 робочих днів повернути кредитору існуючу заборгованість за кредитом. Крім того, позивач з моменту отримання ним листа про підвищення відсоткової ставки протягом 2008 року сплачував щомісячні платежі в повному обсязі з урахуванням зміни процентної ставки по кредиту 21%, а отже вчинив дію відповідно до запропонованих йому змін, чим висловив свою згоду на зміну умов договору кредиту та схвалив зміну процентної ставки в порядку ст.207 ч.1 ЦК України. Таким чином, зміна процентної ставки відбулася у встановленому порядку, дії відповідача не є неправомірними, а позовні вимоги до задоволення не підлягають.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, уточнили особу відповідача. Додатково пояснили, що відповідачем ОСОБА_6 банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було порушено вимоги встановленні в п.2.6 Договору кредиту, де передбачено перегляд розміру процентної ставки один раз на рік, тобто такі дії можливі після 27 вересня 2008 року та при умові укладення додаткової угоди між сторонами. Отримання будь-якого повідомлення відповідача про зміну відсоткової ставки заперечують, крім того відповідачем не було надано доказів проекту додаткової угоди про зміну відсоткової ставки, яка мала бути запропонована відповідачем, яку позивач міг підписати, або відмовитись в порядку 2.6.3 Договору. При погашенні кредиту в квитанціях Банку відсоткова ставка не вказується, позивач сплачував борг по кредит в підвищеному розмірі з метою прискорення погашення, що не суперечить умовам договору. Таким чином із 31.07.2008 року і до підписання позивачем додаткової угоди 20.05.2009 року відповідачем неправомірно застосовувалась збільшена відсоткова ставка. Просять вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що зміна процентної ставки з 14,8 процентів до 21 процента річних відбулася 31.07.2008 року відповідно до умов п.2.6 Договору кредиту № 334Д від 27.09.2007 року, про що позивач повідомлений, що підтверджено доказами. Вважає, що, позивач ОСОБА_3 виконує Договір кредиту на нових умовах, сплачує кредит по новій ставці 21% і отримує письмові квитанції від банку при сплаті кожної суми за кредит, то в такий спосіб вчинив письмовий правочин по зміні процентної ставки і схвалив зміну процентної ставки. У зв'язку із вищезазначеним, просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи пришов до висновку, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, 27 вересня 2007 року між позивачем ОСОБА_3 (Позичальник) та відповідачем ОСОБА_6 банком^ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор) було укладено Договір кредиту №334Д, згідно п.1.1. якого ОСОБА_6 банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» надав позивачеві у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 172 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп., на умовах, визначених цим Договором кредиту, зі сплатою 14,8 процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду.

ОСОБА_3 в порядку визначеному Договором кредиту сплачував наданий йому кредит, в тому числі і проценти. В липні 2009 року позивач ОСОБА_3 дізнався, що відсоткова ставка по кредиту була збільшена без згоди та відома позивача в односторонньому порядку відповідачем ОСОБА_6 банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» з 14,8% до 21% річних із 31 липня 2008 року.

Відповідно до п.2.6. Договору кредиту №344Д від 27 вересня 2007 року, розмір процентної ставки переглядається Сторонами раз на рік, про що укладається відповідна Додаткова угода між Кредитором та Позичальником.

Відповідно до п.7.1. Договору кредиту №344Д від 27 вересня 2007 року, усі додатки, зміни та/або доповнення до цього Договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками Сторін, з обов'язковим посиланням на цей Договір.

Разом з тим, відповідно до п.7.2. Договору кредиту, вимоги якого відповідачем також порушенні, усі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами Сторін, а датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.

Дослідивши надані суду сторонами докази та пояснення представника відповідача, встановлено, що 30.07.2008 року, до закінчення 27.09.2008 року річного терміну Договору кредиту, позивачу направлене одностороннє повідомлення без дати та реєстраційного номеру про підвищення розміру процентної ставки за вищезазначеним Договором кредиту до 21% річних з 31.07.2008 року, яке вручене особисто позивачу 05.08.2008 року, згідно поштової розписки про вручення, проте проект договору про зміни до Договору кредиту, в порушення вищенаведених п.п. 2.6, 7.1 Договору, не був направлений за місцем проживання чи запропонований в інший спосіб позивачу. Даний факт був підтверджений представником відповідача в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_3 08 липня 2009 року надіслав письмове звернення до відповідача ОСОБА_6 банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» з метою зв'язування підстав зміни процентної ставки до кредиту, на що обґрунтованої відповіді відповідач не надав.

В своєму запереченні відповідач ОСОБА_6 банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» посилається на те, що позивач ОСОБА_3 знав про зміну розміру процентної ставки, оскільки виконував Договір кредиту на нових умовах, із збільшеною процентною ставкою, проте такі доводи не підтверджені достовірними доказами, а позивач їх заперечує, як безпідставні, оскільки у платіжних квитанціях Банку розмір процентної ставки, яка встановлена на момент сплати і підлягає до сплати, окремо не зазначалась.

Відповідно до ст. 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» №2121-111 від 07.12.2000 року відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного Банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнтів банку. Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами, за винятком випадків, встановлених законодавством.

За наведених обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 в частині зобов'язання відповідача до скасування збільшення ОСОБА_3 розміру відсоткової ставки з 14,8% до 21% за період з 31 липня 2008 по 20 травня 2009 року та проведення перерахунку сплати кредиту відсотків за даний період; вважаються доведеними доказами, обґрунтованими у відповідності до положень чинного законодавства.

Вимога в частині визнання незаконним п. 6.2 статті 6 Договору кредиту №334Д від 27.09.2007 року між сторонами: «У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків ОСОБА_4, що знаходиться в м. Київ, 02002, м. Київ, вул.. М.Раскової,15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або ОСОБА_5 в порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий вищезазначеному даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при асоціації Українських банків» за відсутністю на це згоди відповідача вважається не доведеною належними допустимими доказами в справі.

Право громадян на судовий захист гарантоване ст. 55 Конституції України.

На підставі ст. 16 ЦК України, ст. З ЦПК України, кожна особа має право на судовий захист та в порядку встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За наведених обставин, право позивача на судовий захист, у зв'язку із наявністю п. 6.2. ст. 6 Договору кредиту №334Д від 27.09.2007 року не може бути порушене.

За змістом наведеної позовної вимоги щодо двохстороннього договору фактично вбачається вимога про зміну такого договору кредиту №334Д від 27.09.2007 року.

У відповідності до положень ст. 652 ЦК України, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Дана вимога заперечується відповідачем.

Підстави для зміни договору за рішенням суду, передбачені ст.ст. 651,652 ЦК України стороною позивача не доведені. Таким чином, зазначена позовна вимога до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею витрати і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10,11, 57- 60, 88, 208, 209, 213-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» в особі Рівненського відділення Львівської філії банку скасувати збільшення розміру відсоткової ставки за Договором кредиту №334Д від 27 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_6 банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 за період із 31 липня 2007 року по 20 травня 2009 року та здійснити перерахунок відсоткової ставки із 21% до 14,8% річних, починаючи із 31 липня 2008 року по 20 травня 2009 року.

В задоволенні вимоги про визнання незаконним п.6.2 статті 6 Договору кредиту №334Д від 27 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_6 банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Рівненського відділення Львівської філії банку /ідентифікаційний код 00039019/ судовий збір в сумі 51,00 грн. в прибуток місцевого бюджету міста Рівне.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук