Постанова № 66862625, 25.05.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. справа№ 910/22175/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Руденко М.А.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - не з'явився

відповідача - Курило О.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

на рішення Господарського суду м. Києва від 06.03.2017 р.

у справі № 910/22175/16 (суддя - Пригунова А.Б.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

про стягнення 50 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 50 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.03.2017 р. у справі № 910/22175/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 06.03.2017 р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого напівпричепа "SCHMITZ, SKO 24", державний номер НОМЕР_1, а тому відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", він набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Таким чином, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля Mersedes-Benz, Atego 1318, державний номер НОМЕР_2, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Гарантія", позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.04.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 р. було відкладено розгляд справи до 25.05.2017 р. та зобов'язано Комінтернівський ВП ГУ НП в Одеській області у строк до 25.05.2017 р. надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів, зареєстрованих в журналі ЄО за № 4088 від 05.06.2015 р., по факту ДТП, що сталася 01.04.2015 р. на дорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ за участю ОСОБА_3.

22.05.2017 р. на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 р. через канцелярію суду надійшли матеріали ЄО за № 4088 від 05.06.2015 р. за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_3

В засідання суду, призначене на 25.05.2017 р., представник позивача не з`явився, однак надав пояснення по суті спору у судовому засіданні 20.04.2017 р.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

27.12.2013 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та Публічним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" укладено генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту № 001-а/14корп-05, за яким застраховано майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем "SCHMITZ SKO 24", державний номер АI2017XX.

Термін дії вказаного договору встановлено з 30.07.2014 р. до 29.07.2015 р.

01.04.2015 р. на трасі М-14 місто Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, 35 км., 500 м., відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mersedes-Benz, Atego 1318, державний номер НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК" Агротрейд" та перебувало під керуванням ОСОБА_3, а також автомобіля вантажного "Scania P380", державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом "SCHMITZ, SKO 24", державний номер НОМЕР_1, власником якого є Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" під керуванням ОСОБА_5.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено застрахований Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" напівпричіп "SCHMITZ, SKO 24", державний номер НОМЕР_1.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа "SCHMITZ, SKO 24", державний номер НОМЕР_1, відповідно до акту виконаних робіт № SK-502701 від 30.06.2015 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" складає 54 935,71 грн.

Згідно зі страховим актом № 1.003.15.04723/VESKO25388 від 04.12.2015 р. сума страхового відшкодування власнику напівпричепа "SCHMITZ, SKO 24", державний номер НОМЕР_1, складає 52 335,71 грн.

Платіжним дорученням № 211 150 від 07.12.2015 р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" перерахувало на користь Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" страхове відшкодування у розмірі 52 335,71 грн.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу - автомобіля Mersedes-Benz, Atego 1318, державний номер НОМЕР_2, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Гарантія" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2680032.

Ліміт відповідальності страховика за вказаний полісом за шкоду, завдану майну, встановлено у розмірі 50 000,00 грн та франшиза - 1000,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не здійснив виплату страхового відшкодування в порядку регресу, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у сумі 50 000,00 грн.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як передбачено п. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також, згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Таким чином, до позивача в межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Отже, саме винна особа, або особа, відповідальна за збиток, повинна компенсувати сплачене страхове відшкодування новому кредитору, тобто позивачу.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження вини ОСОБА_3, зокрема, відсутнє рішення (постанова) місцевого суду щодо вини останнього у вчиненні ДТП.

З метою повного та всебічного розгляду справи Київським апеляційним господарським судом було витребувано у Комінтернівському ВП ГУ НП в Одеській області копії матеріалів, зареєстрованих в журналі ЄО за № 4088 від 05.06.2015 р., по факту ДТП, що сталася 01.04.2015 р. на дорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ за участю ОСОБА_3.

Дослідивши вказані копії матеріалів, судова колегія встановила, що в них також відсутнє рішення місцевого суду щодо встановлення вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП.

Стосовно доводів скаржника про те, що доказом вини ОСОБА_3 є висновок старшого слідчого СВ Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області Хомякова А.О. від 15.06.2015 р. про обгрунтованість не внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами, зареєстрованими в журналі ЄО за № 4088 від 05.06.2015 р., колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ч. 4 ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, статтею 124 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181, частина перша статті 182, статті 183,184,189, 192,194, 195).

Таким чином, органи Національної поліції не уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Як передбачено ч. 4. ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Однак, всупереч вимогам ст. ст. 38, 221, 222 КУпАП, ст. 284 КПК України, старшим слідчим СВ Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області Хомяковим А.О. 15.06.2015 р. було прийнято висновок про обгрунтованість не внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому він робить висновок про закінчення строків притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Враховуючи те, що дорожньо-транспортна пригода сталася 01.04.2015 р., а висновок прийнятий слідчим 15.06.2015 р., тому строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачені ч. 2 та ч. 4 ст. 38 КУпАП, не закінчилися.

Отже, висновок старшого слідчого СВ Комінтернівського PB ГУМВС України в Одеській області Хомякова А.О. від 15.06.2015 р. про обгрунтованість не внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами, зареєстрованими в журналі ЄО за № 4088 від 05.06.2015 р., не може бути прийнятий судовою колегією як належний доказ, що підтверджує вину ОСОБА_3 у вчиненні зазначеної ДТП.

Також у вказаних матеріалах не йдеться про встановлення поліцією вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення стосовно даної ДТП.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.03.2017 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 06.03.2017 р. у справі № 910/22175/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/22175/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді М.А. Руденко

В.В. Андрієнко