Постанова № 66862311, 29.05.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2017справа № 905/161/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю; ОСОБА_6, за довіреністю; ОСОБА_7, за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Артемсіль", м. Бахмут, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від28.03.2017 (підписано 03.04.2017)у справі№ 905/161/17 (суддя О.В. Кротінова)за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Львів доДержавного підприємства "Артемсіль", м. Бахмут, Донецька область простягнення 64 590,00грн.В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Львів (Позивач) із позовом до Державного підприємства "Артемсіль", м. Бахмут, Донецька область (Відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 64 590,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.03.2017 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, що призвело, на думку скаржника, до прийняття незаконного рішення по справі.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано було відмовлено у зменшенні розміру стягуваного з відповідача штрафу,

Представник позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надали пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2016 відповідачем зі станції Сіль Донецької залізниці на станцію Глинна-Наварія Львівської залізниці відвантажено на адресу ТОВ "АПП Львівське" (вантажоодержувач) за залізничною накладною № 51370500 у вагоні №65305088 вантаж сіль технічна (сіль камяна) масою нетто 69000 кг.

Відповідно до накладної, завантаження вагону здійснювалось засобами відправника. Як свідчить розділ 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах, у русі, Мах 150т, заводський № 227.

Отже, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

При проходженні вагону через станцію Здолбунів Львівської залізниці, позивачем проведено перевірку маси вантажу, під час якої було встановлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №1373 від 10.10.2016.

За результатами контрольної перевірки станцією Здолбунів Львівської залізниці був складений комерційний акт СА №000100/52 від 10.10.2016, відповідно до якого за результатами комісійного переважування вагону № 65305088 на 150т. зал.вазі клеймо 2016р. виявилось, що при переваженні вага брутто складає 93300 кг, тара з документа - 21560 кг, нетто - 71740 кг, що складає різницю проти документа в сторону збільшення на 2740 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що вантажопідйомність вагона 69т, тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 2740 кг; при повторному переважуванні вагона переваження більше документа та вантажопідйомності на 2740 кг підтвердилось, що загрожує безпеці руху поїздів згідно ПТЕ р.15 п.15.27; вагон прибув технічно справний; вагон затриманий, надане оперативне повідомлення; комісійне переважування вагона проводила приймальник поїздів ОСОБА_8, в присутності заступника начальника ст.Здолбунів Льв. ОСОБА_9, ВОХР ОСОБА_10, бригадира ПКО ОСОБА_11

Відомості щодо перевантаження спірного вагону на 2740 кг містить також виписка з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах ф. ГУ-78.

Згідно технічного паспорту вагонних ваг станції Здолбунів Львівської залізниці заводський номер 4923, присвоєний залізницею - 51, відміткою у паспорті підтверджено, що остання держповірка ваг здійснена 20.05.2016, огляд-перевірка 19.08.2016.

Крім того, акт оцінки технічного стану ваг вагонних механічних РС-150ВЦ зав. №4923, інв. №046007, встановлених на ст.Здолбунів (ВП "ДН-3"), містить висновок про те, що на основі проведеного обстеження та результатів вимірів подальша експлуатація ваг вагонних механічних РС-150ВЦ зав. №4923, інв. №046007, може бути дозволена терміном на 3 роки, а також вказано провести наступне експертне обстеження до 08.09.2018.

Надлишок вантажу був відправлений за досильною накладною №38943676 у вагоні № 63337430, спірний вагон був відправлений на станцію призначення за накладною № 51370500.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Так, на станції призначення був заповнений розділ "Є" комерційного акту СА 000100/52/2 від 10.10.2016, відповідно до якого вантаж видано згідно комерційного акту СА 000100/52/2. Вказаний розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами уповноважених осіб.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічний припис містить ст. 909 Цивільного кодексу України.

Як зазначено в ст. 6 Статуту залізниць України (далі Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 24.11.2000 р. за № 863/5084 (далі Правила №863/5084 від 24.11.2000 р.), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюється вантажовідправником. Маса вантажу згідно зі ст. 37 Статуту та п.5 "Правила приймання вантажів до перевезення", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 24.11.2000 р. За № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до ст. 24 Статуту, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Підставою для накладення на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно з ст. 122 Статуту.

У відповідності до ст. ст. 118, 122 Статуту штраф за неправильно зазначену масу вантажу складає пятикратний розмір провізної плати.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобовязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Позивачем за невірно зазначену у залізничній накладній № 48262570 масу вантажу у вагоні № 67194431 нарахований штраф відповідачу в розмірі 35 055,00 грн.

Відповідно до Розяснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 в редакції від 29.09.2008 № 04-5/225 у застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після предявлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, судова колегія зазначає наступне.

Можливість зменшення розміру штрафних санкцій передбачена ст. 233 ГК України, в якій вказано, що суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому слід врахувати, у тому числі, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 Господарського процесуального Кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Однак, підстави для застосування вказаних норм у даному випадку відсутні, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 Вступу Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 (далі Правила), виконання Правил забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху. Відповідно до п. 15.27 Правил забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.

Тобто, невиконання вимог вказаних Правил, зокрема, завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.

Отже, при вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати не лише майнові інтереси відповідача, але й інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які, в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку, тому апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.

Щодо тверджень відповідача про ненадання схоронної розписки на надлишок вантажу, то п. 28 Правил видачі вантажів також передбачено, що про видачу одержувачу надлишків вантажу зазначається в комерційному акті. Якщо протягом 30 діб належність надлишкового вантажу не буде встановлено, то вантаж передається відповідній організації в порядку, передбаченому Правилами реалізації вантажів.

У даному випадку матеріалами справи підтверджено наявність випадку надлишку вантажу, його перевантаження в інший вагон, направлення його на станцію призначення та одержання його відповідачем згідно складеного комерційного акту.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2017 року у справі № 905/161/17 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Артемсіль", м. Бахмут, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2017 року у справі № 905/161/17 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийО.В. Стойка

Судді:Н.В. Будко

ОСОБА_3