Окрема думка судді № 66859102, 25.05.2017, Апеляційний суд Черкаської області

О К Р Е М А Д У М К А

25 травня 2017 року колегією суддів Апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого судді Іваненка І. В., суддів Єльцова В. О. та Биби Ю. В. постановлена ухвала у кримінальному провадженні за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 та захисників обвинуваченого ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси 14.09.2015 року щодо ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК України.

За змістом ухвали було вирішено вирок суду першої інстанції від 14 вересня 2015 року, яким ОСОБА_2 був засуджений за ч. 3 ст. 190 КК України, скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Цієї окремою думкою висловлюю свою незгоду з ухваленим рішенням, вбачаючи його передчасним.

Вбачаю, що, оскільки, на мою думку, в ході розгляду кримінального провадження судом першої інстанції були допущені істотні процесуальні порушення, вирок суду мав бути скасований з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Зокрема, у кримінальному провадженні не був здійснений належний допит особи, яка указана в обвинувальному акті як потерпілий, ОСОБА_5 (Т-1 м.к.п., а.с. 9). З незрозумілих причин він був допитаний судом першої інстанції як свідок, про що зазначено у вироку.

Зміст цілого ряду доказів, які були досліджені судом першої інстанції, у вироку не розкритий (Т-1, м.к.п., а.с. 185-187), на недопустимість чого указується в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».

Судом першої інстанції не надано жодної оцінки у вироку доводам сторони захисту щодо допустимості як доказу результатів НСРД, отриманих в іншому провадженні. Ця відсутність ускладнює можливість оцінки цього аспекту в апеляційному порядку, адже думка суду першої інстанції з цього питання не відома.

Вбачаю, що за таких умов кримінальне провадження мало б бути знову призначене до розгляду судом першої інстанції з неухильним дотриманням вимог процесуального закону й з подальшим ухвалення обґрунтованого рішення.

Суддя І. В. Іваненко