Окрема ухвала № 66858853, 31.05.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_________

О К Р Е М А Д У М К А

31.05.2017 року м. Рівне

Під час розгляду 31.05.2017 р. апеляційної скарги прокурора на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 05.10.2016 р. представником ПАТ "Державний ощадний банк України" мені, як головуючому судді, був заявлений відвід з мотивів упередженого ставлення до нього як представника цивільного позивача.

Ухвалою колегії суддів від 31.05.2017 р. заявлений відвід був задоволений.

Вважаю задоволення колегією суддів заяви представника цивільного позивача про мій відвід безпідставним, виходячи з наступного.

За вимогами кримінально-процесуального законодавства (ч.3 ст.61 КПК України ) цивільний позивач має права та обов"язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосується цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

В ст.ст.55 та 56 КПК, які дають визначення "потерпілий" та "права потерпілого" в частині, що стосується цивільного позову, і, які, на мою думку, має права та обов"язки цивільний позивач в кримінальному процесі і якими він може користуватися, тільки зазначено щодо визначення статусу потерпілого, а саме, що "потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди" та що протягом кримінального провадження потерпілий має право " на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом".

Стороною обвинувачення в суді відповідно до вимог ст.36 КПК є прокурор, який уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.

За вимогами ч.1 ст.405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

Судовий розгляд в суді першої інстанції регламентований главою 28 КПК. Статтею 321 КПК, яка міститься в главі 28 Кодексу, передбачено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних порав і виконання ними обов"язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з"ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

У ст.352 КПК, яка регулює порядок допиту свідка, зазначено, що "суд зобов"язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайво витраченого часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту" ( ч.3).

Таким чином, із системного аналізу зазначених норм кримінально-процесуального закону, на мою думку, слідує, що представник цивільного позивача при розгляді кримінального провадження, має права тільки в частині щодо доведеності цивільного позову. Питання щодо доведеності вини обвинуваченого шляхом дослідження відповідних письмових доказів, допиту свідків тощо у даному кримінальному провадженні покладається виключно на прокурора. При дослідженні вказаних доказів прокурор не був процесуально обмежений. Я, як головуючий у кримінальному процесі, контролював хід дослідження відповідних письмових доказів, допиту свідків і, поставлені представником цивільного позивача запитання, що не стосувались цивільного позову, знімав. В свою чергу, на мою думку, представник цивільного позивача у даному кримінальному провадженні зловживає своїми правами і обов"язками, перебираючи на себе функцію державного обвинувача.

Також, вважаю, що в моїх діях не було упередженого ставлення до представника цивільного позивача, перевіряючи його повноваження, оскільки ст.63 КПК передбачені документи, які підтверджують повноваження представника цивільного позивача, і суд зобов"язаний їх перевірити.

Тому для мене є незрозумілим, які "інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості", встановлені колегією суддів, задовольняючи заяву представника цивільного позивача про мій відвід.

Суддя М.Д.Шпинта