Ухвала суду № 66858019, 30.05.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/3238/17 Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/2940/17 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 33 30.05.2017

УХВАЛА

Іменем України

30 травня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Іванової І.В., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2017 року за заявою про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та взаємодії джерел підвищеної небезпеки,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися із даним позовом, посилаючись на те, що 14 січня 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода, вину в заподіянні якої встановлено постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області, внаслідок якої транспортний засіб ОСОБА_3 зазнав пошкоджень, а ОСОБА_4 та її малолітній доньці завдані тілесні ушкодження. Просили стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 237625 грн., із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 солідарно на користь позивачів моральну шкоду в розмірі 30000 грн., із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 судовий збір на користь держави.

Також ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із клопотанням про забезпечення позову по справі у вигляді накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, належний ОСОБА_5, вказуючи, що існує ризик того, що ОСОБА_5 з метою уникнути або перешкодити виконанню можливого рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 моральної щкоди в розмірі 30000 грн., може продати зазначений автомобіль, що може зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки крім зазначеного майна, у відповідача іншого майна немає.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2017 року забезпечено позов ОСОБА_4 шляхом накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2017 року. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що суд наклав арешт на автомобіль, який належить ОСОБА_5, який взагалі не був стороною при розгляді адміністративного правопорушення в суді, а отже належить сторонній особі. ОСОБА_5 безпідставно було залучено до справи в якості другого відповідача, щоб накласти арешт на майно, суд залишив поза увагою, що в прохальній частині позовної заяви до ОСОБА_5 взагалі немає вимог. Суд не навів фактів та доказів, яким чином існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі звернулися до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та взаємодії джерела підвищеної небезпеки, відповідачу ОСОБА_5 належить на праві власності автомобіль НОМЕР_2. З огляду на співмірність обраного позивачами способу забезпечення із заявленими вимогами, відсутність підстав вважати, що вжиті заходи будуть порушувати права інших осіб, та те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду у разі задоволення вимог позивачів, суд вважав за можливе задовольнити заяву та забезпечити позов.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. ст. 151, 152 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; позов зокрема забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Зміст заяви про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що підставами заявленого позову є завдання матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 237625,88 грн. і її невідшкодування в добровільному порядку.

24 березня 2017 року відкрито провадження в даній справі.

Власником автомобіля НОМЕР_2 є ОСОБА_5 (а. с. 19, 66).

Відтак, власник майна, на яке накладено арешт в порядку забезпечення позову, є відповідачем по справі.

Відповідно до ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Оскільки транспортні засоби як об'єкти цивільних прав не вилучені та не обмежені в обороті, ризик відчуження даного майна за умови невжиття заходів забезпечення позову є постійним.

З огляду на викладене ґрунтуються на законі та відповідають матеріалам справи висновки суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на транспортний засіб може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення заявлених позовних вимог про відшкодування шкоди, оскільки майно відповідача, за рахунок якого може бути виконане рішення, може бути відчужене останнім у будь-який час.

Із цих же підстав відхиляються доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано доказів того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також спростовуються змістом позовних вимог доводи апеляційної скарги про те, що до ОСОБА_5 не пред'явлено жодних вимог, оскільки позивач ОСОБА_4 просить стягнути із ОСОБА_5 на свою користь моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

При цьому із доводів апеляційної скарги вбачається, що відповідачем фактично ставиться під сумнів обґрунтованість позову, в той час як дані обставини встановлюються на стадії розгляду спору по суті і під час забезпечення позову не вирішуються, а відтак доводи ОСОБА_2 відхиляються в цій частині.

Колегія суддів враховує, що саме по собі накладення арешту на спірне майно без наміру власника його відчужити жодним чином не впливає на правовий статус майна і не впливає на права і законні інтереси такого власника.

Крім того, задоволення клопотання про забезпечення позову не позбавляє відповідача в подальшому звернутися до суду із клопотанням про скасування забезпечення позову або заміну виду забезпечення позову в порядку ст. 154 ЦПК України.

Також колегія суддів враховує, що із апеляційною скаргою на ухвалу суду про забезпечення позову звернувся ОСОБА_2 без наведення підстав, яким чином накладення арешту на майно, що належить іншій особі, порушує його права та інтереси, в той час сам власник автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_5 забезпечення позову не оскаржує.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Іванова І.В.

Фінагєєв В.О.