Ухвала суду № 66851231, 17.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 року м. Київ К/800/24656/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Маринчак Н.Є., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року

у справі № 813/2578/15

за позовом Дочірнього підприємства "Датський текстиль" Компанії "ПВН Холдінг А/С" (Данія)

до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство «Датський Текстиль» компанії «ПВН Холдінг А/С» (Данія) (далі - Підприємство) звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області (далі - Інспекція), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2012 року №0000332301 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 1 квартал 2011 року в розмірі 4 120 530,00 грн., зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 4 квартал 2011 року в розмірі 4 120 530,00 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 1 квартал 2012 року в розмірі 4 120 530,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2012 року №0000332301 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 1 квартал 2011 року в розмірі 4 120 530,00 грн., зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 4 квартал 2011 року в розмірі 4 120 530,00 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 1 квартал 2012 року в розмірі 4 120 530,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та висновками Інспекції не погоджується та вважає їх необґрунтованими, у зв'язку із чим просить касаційну скаргу залишати без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем за результатами проведеної перевірки складено акт від 3 липня 2012 року № 325/2200/31588791, згідно з яким позивачем порушено зокрема вимоги пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон), підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено від ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на суму 4 139 710,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 8 285 750, 00 грн., в тому числі по періодах: за II-IV квартали 2011 року на суму 4 142 875, 00 грн., за І квартал 2012 року на суму 4 142 875 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2012 року №0000332301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року в розмірі 4 139 710, 00 грн., за 4 квартал 2011 року на 4 142 875, 00 грн., за 1 квартал 2012 року на 4 142 875, 00 грн.

Позивач не погодився із вказаним рішенням в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 1 квартал 2011 року в розмірі 4 120 530,00 грн., зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 4 квартал 2011 року в розмірі 4 120 530,00 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 1 квартал 2012 року в розмірі 4 120 530,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фактичною підставою зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на підставі податкового повідомлення-рішення в частині, що оскаржена позивачем, стали висновки про те, що позивачем в порушення вимог законодавства розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ-ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 року здійснив з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку до І кварталу 2011 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій із наведеним висновком не погодились і зазначили про те, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не давало підстав вважати, що поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за І квартал 2011 року. З урахування наведеного, згідно з позиціями судів попередніх інстанцій, позивач обґрунтовано включив до розрахунку об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ-ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 року від'ємного значення, отриманого платником податку як і в І кварталі 2011 року так і до цього періоду.

Колегія суддів погоджується із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат ІІ кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року.

Водночас, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону.

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону , полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникла у 2010 році.

Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 року.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, яка розраховується з урахуванням у складі валових витрат І кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

Виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що у подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ-ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат І кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас, відсутні підстави вважати, що поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за І квартал 2011 року.

Таким чином, з огляду на те, що позивач вчиняв дії щодо відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування з дотриманням положень наведених норм, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 1 квартал 2011 року в розмірі 4 120 530,00 грн., зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 4 квартал 2011 року в розмірі 4 120 530,00 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за 1 квартал 2012 року в розмірі 4 120 530,00 грн.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

Н.Є. Маричак

І.Я. Олендер