Постанова № 66849899, 31.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2017 року № 826/19758/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві

третя особа Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі

м. Києва

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у поверненні сплаченої суми збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12538,19 грн., так як ОСОБА_1 придбала житло вперше.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією відносно прав власності на нерухоме майно, а позивачем не було надано ніяких доказів, яким би підтверджувалося придбання житла вперше.

Представник третьої особи через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що повернення помилково сплаченої суми збору до бюджету здійснюється за поданням, в даному випадку, відповідача, яке до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

11.08.2016 між ОСОБА_1 (покупець) та ПАТ «Банк Форум» (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири, що продана на аукціоні, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корецькою І.С. та зареєстрований в реєстрі за №750, згідно з яким позивач придбала у власність квартиру вартістю 1253819,40 грн., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Перед укладенням вищезазначеного договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла, відповідно до квитанції від 11.08.2016 №68313\з3 на суму 12538,19 грн.

04.10.2016 ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві) із заявою, в якій повідомивши, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, була придбана нею (позивачем) вперше, просила повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 12538,19 грн., повідомивши реквізити рахунку для зарахування коштів: отримувач: ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; рахунок отримувача № 26203645324001; банк отримувача: ПАО «Альфа-Банк», МФО 300346, ЕГРПОУ 23494714; призначення платежу: повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. До даної заяви позивачем було додано копію квитанції від 11.08.2016 №68313\з3 на суму 12538,19 грн.

Листом від 01.11.2016 №12060/16 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу про відсутність правових підстав для подання до органів державної казначейської служби про повернення помилково сплачених коштів, оскільки відповідно до чинного законодавства в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та відповідного органу, компетентного видавати довідки на підтвердження первинного придбання житла.

ОСОБА_1, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернулася з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. N 1740 (далі - Порядок №1740) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Водночас, пунктом 15-3 Порядку №1740 встановлено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Як зазначає позивач у позовній заяві, нерухоме майно нею придбано вперше, до укладення договору купівлі-продажу від 11.08.2016 інша нерухомість нею не придбавалася.

Факт придбання ОСОБА_1 нерухомого майна підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Згідно з даною довідкою у власності позивача з житлової нерухомості є лише придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, інформація щодо будь - яких інших об'єктів житлової нерухомості у власності позивача відсутня (доказів зворотнього суду не надано).

Тобто, зазначене вище житло позивачем придбано вперше, отже в цьому випадку позивач згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктом 15-1 Порядку не виступав платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 відсотка від вартості вказаної квартири, зазначеної у договорі купівлі-продажу.

Крім того, відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Крім цього, зазначаючи про відсутність в управління обов'язку здійснювати перевірку факту придбання громадянином житла вперше, відповідачем не враховано, що згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідач, відмовляючи позивачу у поверненні спірного пенсійного збору, діяв як суб'єкт владних повноважень, саме на нього покладається обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, проте, такі докази відповідачем не надані.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Пунктом 39 статті 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, - органи державної влади, а також органи місцевого самоврядування, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів, інших надходжень бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. N 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" установлено, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (далі - перелік), згідно з додатком, зокрема, Пенсійний фонд України зазначено в переліку органів, що контролюють справляння надходжень бюджету при купівлі-продажу нерухомого майна (код класифікації доходів бюджету 24140500).

Згідно з Порядком казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2013 N 43, органи Казначейства у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 03.09.2013 року №787 (далі - Порядок №787).

Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Враховуючи, що відповідним органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов'язкового пенсійного страхування є відповідач, суд дійшов висновку, що саме останній наділений обов'язком щодо формування та подання до органів казначейства подання про повернення коштів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що орган Пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, не зміг у встановленому порядку довести правомірність своїх дій, відповідно, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.04.2017 №К/800/12884/17 по справі №819/1455/16, від 27.04.2017 № К/800/13707/17 по справі № 819/31/17 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 по справі №826/19754/16.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору необхідно вийти за межі позовних вимог зобов'язати відповідача подати подання до Головного Управління державної казначейської служби України у місті Києві про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Водночас, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу помилково сплачений збір на обов'язкове державне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 12538,19 грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки повернення коштів здійснює орган казначейства, а не відповідач, крім того, для повернення помилково сплачених коштів відповідач має звернутися з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови повернути помилково сплачений ОСОБА_1 збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 12538,19 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім грн. 19 коп.).

3. Вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати подання до Головного Управління державної казначейської служби України у місті Києві про повернення ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12 538,19 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім грн. 19 коп.).

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов