Ухвала суду № 66849705, 01.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

01 червня 2017 р. справа №812/693/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15,

ОСОБА_1 Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року у справі № 812/693/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськобленерго до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі Інспекція) на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року у справі № 812/693/16.

Ухвалою суду від 10 квітня 2017 року у звязку з виявленими недоліками апеляційної скарги, остання була залишена без руху, Інспекції був встановлений строк, для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, протягом пяти днів з наступного дня після отримання копії ухвали, шляхом надіслання до Донецького апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 4 336 680,84 грн.

На адресу Донецького апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги по справі №812/693/16 до 31.05.2017.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що надходження коштів за кодом бюджетної кваліфікації по сплаті судового збору КЕКВ 2800 планується на кінець травня 2017 року, тому Інспекція гарантує сплату судового збору після надходження необхідних коштів на рахунок Інспекції.

Ухвалою апеляційного суду від 27 квітня 2017 року клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги по справі №812/693/16 до 31.05.2017 було задоволено та продовжено Інспекції для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги до 31 травня 2017 року, шляхом надіслання на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі передбаченому чинним законодавством

29 травня 2017 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання, в якому Інспекція просить:

- визнати належною сумою для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 №812/693/16 про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» в розмірі 96936,81 грн. (5874958,5 грн. * 1,15% * 110%), та про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «В4», в розмірі 4547,40 грн. (1378 * 3 * 110%); - у разі невизнання належною сумою судового збору 101484,21 грн. ((5874958,50 грн. * 1,15% * 110% за майновий спір) (1378 грн. * 3 * 110% не майновий спір)) відтермінувати (відстрочити) строк виконання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 до 30.06.2017.

Клопотання обґрунтоване тим, що судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 №812/693/16 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» є майновим характером, а про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «В4» про зменшення розміру відємного значення суми ПДВ не носять майновий характер так, як вони не впливають на майновий склад майна ТОВ «Луганськобленерго».

Щодо вирішення питання про розподіл вимог на майнові та немайнові слід вирішувати з урахуванням практики Верховного Суду України. Зокрема, в ухвалах від 13 січня 2016 року (55159722), від 15 січня 2016 року (55160036), де Верховний Суд зазначив, що орган державної податкової інспекції у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору, що узгоджується з нормами ст. 244 КАС України щодо обов'язковості судових рішень Верховного Суду України.

Вказана позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05 лютого 2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Враховуючи зазначене, суддя апеляційної інстанції дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення форми «В4» носять майновий характер, та сплата судового збору повинна визначатися саме за ставками майнового характеру.

Крім того, відповідно до частини першої статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 3 статті 9 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі Закон № 3674-VI) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Виходячи з викладеного, судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямуванням виключно на потреби судочинства.

Стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

За приписами статті 8 Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору, не свідчіть про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір, як зазначено в клопотанні.

Апелянт не надав належних доказів щодо відсутності фінансування.

Також, апелянтом не надано до матеріалів справи доказів, здійснення дій щодо забезпечення сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду, а саме звернення до відповідних органів з запитом щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Враховуючи встановлені обставини та приписи вищенаведених норм, суддя-доповідач вважає, що клопотання Інспекції про визнання належною суми для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 101 484 грн. 21 коп. та відтермінування (відстрочення) строку виконання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2017 є необґрунтованим, внаслідок чого, у задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Суддя вважає за необхідне також зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим ст. 129 Конституції України основним засадам судочинства, а саме: рівності усіх учасників судового процесу перед законам і судом.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року отримана скаржником 3 травня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, станом на 30 травня 2017 року (з урахуванням довідки про відсутність даних в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства про зарахування судового збору) апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

За приписами ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо апелянтом не усунені недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, вона повертається особі, яка її подала.

Відповідно до ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 108, 186, 189 ч. 3, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання належною суми для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 101 484 грн. 21 коп. та відтермінування (відстрочення) строку виконання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2017 - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року у справі № 812/693/16 - повернути апелянту.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 ОСОБА_2