Постанова № 66849693, 31.05.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року справа № 812/1492/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року по справі №812/1492/16 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення коштів з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 887 920,60 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення заборгованості перед бюджетом з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 887 920,60 грн., за рахунок коштів, які перебувають у власності, з рахунків Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» у банках, обслуговуючих його, за період з 19.02.2016 року по 19.11.2016 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року позов задоволено частково, стягнуто заборгованість перед бюджетом з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 887 920,60 грн. за рахунок майна. В інший частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що положення податкового законодавства не передбачали і не передбачають повторного направлення платнику податків податкової вимоги кожного разу в момент виникнення нового податкового боргу, без відкликання вже існуючої вимоги.

Відповідачем на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надіслано клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутністю представника відповідача.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що відповідач є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку у позивача.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 257.1, пункту 257.2. статті 257 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п.257.5 ст.257 ПКУкраїни).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були подані податкові декларації з рентної плати за спеціальне використання води: - №9275759052 від 16.02.2016 у розмірі 223 487,18 грн.; - №9063447064 від 25.04.2016 у розмірі 238 635,96 грн.; - №9123696035 від 19.07.2016 у розмірі 192 868,29 грн.; - №9193369387 від 17.10.2016 у розмірі 232 929,21 грн.

Свої зобовязання щодо сплати самостійно узгодженої суми податкового зобовязання відповідачем належним чином не виконано, сума податкового боргу станом на 22.11.2016р. становить 887920,60 грн., що підтверджується витягом з картки облікових рахунків відповідача та останнім не заперечується.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписамси п.59.5 наведеної статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з корінця першої податкової вимоги форми «Ю1» від 08.10.2001 року №6589 зазнчена податкова вимога була виставлена позивачем за погодженими податковими зобовязаннями на загальну суму 344,15 грн. та направлена на адресу відповідача, яку останній отримав 10.10.2001 року, що підтверджується відповідним підписом.

Відповідно до корінця другої податкової вимоги форми «Ю2» від 10.10.2001 року №2/151, зазначена податкова вимога була виставлена позивачем за погодженими податковими зобовязаннями на загальну суму 255 989,77 грн., яку представник відповідача отримав 14.12.2001 року, що підтверджується відповідним підписом.

Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р., не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що наведені вище податкові вимоги є нечинними, колегія суддів вважає помилковим.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За приписами пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи відсутні докази, що засвідчують погашення відповідачем податкового боргу в сумі 887 920,6 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення податного боргу з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 887 920,60 грн, саме за рахунок коштів, які перебувають на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Керуючись статтями 11, 24, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року по справі №812/1492/16 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року по справі №812/1492/16 - змінити.

В абзаці другому резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року по справі №812/1492/16 вислів «за рахунок майна» замінити висловом «за рахунок коштів, які перебувають на рахунках Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» у банках, обслуговуючих такого платника податків».

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року по справі №812/1492/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г.Гаврищук

Судді: А.А.Блохін

ОСОБА_2