
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2017 р. справа №818/3274/15
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "ЗЛАТОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних у розмірі 200000 грн.; зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "ЗЛАТОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 200000 грн.; зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ "ЗЛАТОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 200000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ЗЛАТОБАНК" безпідставно, в порушення приписів чинного законодавства, ОСОБА_1 не включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ЗЛАТОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що оскільки база даних вкладників АТ "ЗЛАТОБАНК" не містить відомостей про позивача як про вкладника за договором банківського вкладу №169879 від 04.02.2015, а також не містить відомостей про наявність відкритого рахунку №26200500181585 та залишку коштів на ньому, то не включення відомостей про позивача як про вкладника у Переліку вкладників є обґрунтованим. Отже, у переданому Уповноваженою особою переліку вкладників АТ "ЗЛАТОБАНК" інформація про ОСОБА_1 відсутня, у зв'язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні Загального реєстру.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ "ЗЛАТОБАНК" 04 лютого 2015 року було укладено угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №169879 (Договір банківського вкладу) (а.с.14, т.1).
Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_1 було внесено (залучено) кошти на депозит у розмірі 14000 доларів США, що підтверджується квитанцією №84239 від 04.02.2015 року. Призначення платежу: залучення коштів на депозит, угода від 04.02.2015 року №169879 (а.с.15, т. 1).
Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 13.02.2015 №105 ПАТ "ЗЛАТОБАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.
12.05.2015 року правлінням НБУ прийнято постанову №310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" (а.с. 28, т. 1).
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №99 від 13.05.2015 про початок процедури ліквідації ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (а.с.29-30, т. 1).
Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2015 №156 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та призначено ОСОБА_2 уповноваженою особою фонду на ліквідацію (а.с.31-32, т. 1)
ОСОБА_1 звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 із заявою про включення її до реєстру вкладників АТ "ЗЛАТОБАНК" та відшкодувати кошти, що були внесені нею в АТ "ЗЛАТОБАНК" відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.16, т.1).
Розглянувши вказану заяву, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 листом від 04.08.2015 року ОСОБА_1 було повідомлено, що в АТ "ЗЛАТОБАНК" на її ім'я відсутні відкриті рахунки (а.с.17, т. 1).
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та зобовязання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачку до переліку вкладників ПАТ ЗЛАТОБАНК, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО у розмірі 200000,00 гривень, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ПАТ "ЗЛАТОБАНК" 04 лютого 2015 року було укладено угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №169879 (Договір банківського вкладу) (а.с.14, т.1).
Відповідно до п.1.1 Договору, підписанням цієї Угоди вкладник в порядку ст. 634 Цивільного Кодексу України приймає Публічну пропозицію АТ "ЗЛАТОБАНК" про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26384502181585. Пунктом 2.2. Договору зазначено вид вкладу Вільні кошти в іноземній валюті.
Відповідно до п. 2.3 Договору сума вкладу становить 14000 дол.США. Строк розміщення вкладу до 24.02.2015 року (п. 2.5. Договору).
Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_1 було внесено (залучено) кошти на депозит у розмірі 14000 доларів США, що підтверджується квитанцією №84239 від 04.02.2015 року. На банківській квитанції проставлено штам АТ "Златобанк" із датою зарахування коштів, проставлено печатку АТ "ЗЛАТОБАНК" та підписано. Відповідно до зазначеної квитанції гривневий еквівалент залучених коштів становив 14000 дол. США. (а.с.15, т. 1).
Порядок внесення готівкових коштів через касу банку регулюється Законом України "Про національний банк України", Постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", Постановою Правління Національного банку України від 01.06.11 №174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні".
Так, відповідно до ст. 33 Закону України "Про Національний банк України", для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює, зокрема, визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.
Статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті.
До банківських послуг належать, зокрема, залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб.
Порядок ведення касових операцій регулюється Постановою Правління Національного банку України від 01.06.11 №174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні" (далі - Постанова №174).
Відповідно до абз. 14, 15 пункту 4 розділу 1 Постанови №174, касові операції - операції з видачі готівки, її приймання, обміну не придатних до обігу банкнот (монет) та виведених з обігу на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами, а також операції з приймання на інкасо банкнот іноземної валюти та чеків в іноземній валюті, інших цінностей, які обліковуються на позабалансових рахунках.
Касовий документ - документ, який оформляється для здійснення касової операції.
Пунктом 5 Постанови №174 встановлено, що Банк (філія) зобов'язаний здійснювати касове обслуговування клієнтів на підставі договірних відносин через касу банку.
Відповідно до п. 8 розділу 1 Постанови №174, Банк, під час здійснення касових операцій має забезпечувати, зокрема, своєчасне та повне оприбутковування готівки, документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в касі банку, своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку, належний внутрішній контроль за касовими операціями банку.
Порядок прийняття Банківською установою готівки від клієнта регулюється розд. 4 Постанови №174.
Так, відповідно до п. 2.1 розділу 4 Постанови №174 Банк (філія, відділення) приймає від клієнта готівку для здійснення її переказу через операційну касу і платіжні пристрої.
Пунктом 2.2 розділу 4 Постанови №174 встановлено, що Банк (філія, відділення) здійснює приймання від клієнта готівки національної валюти через операційну касу за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки банку (філії, відділення), у тому числі на погашення кредиту, інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказ без відкриття рахунку.
Пунктом 2.9 розділу 4 Постанови №174 визначено, що Банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити: найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Враховуючи викладене, 04.02.2015 року на виконання своїх обов'язків за Договором, ОСОБА_1 було внесено (залучено) кошти на депозит у розмірі 14000 доларів США, що підтверджується квитанцією №84239 від 04.02.2015 року. Призначення платежу: залучення коштів на депозит, угода №169879 від 04.02.2015 року (а.с.15, т.1).
На банківській квитанції присутні усі реквізити, визначені п. 2.9 розділу 4 Постанови №174, зокрема: зазначено найменування банку, зазначено дату здійснення касової операції, проставлено штам АТ "ЗЛАТОБАНК" із датою зарахування коштів, проставлено печатку АТ "ЗЛАТОБАНК" та підписано працівником банку.
Отже, зазначені обставини підтверджують, що позивачем надані належні та допустимі докази того факту, що ним було внесено (залучено) кошти на депозит у розмірі 14000дол.США через касу банку.
Крім того, суд зазначає, що ні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, ні уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не було надано жодних доказів щодо факту не внесення позивачем грошових коштів на депозит та не оскаржувалась дійсність Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 169879 та дійсність Квитанції № 84239 від 04.02.2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Разом із тим, згідно із ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Виходячи зі змісту ст. 1059 Цивільного кодексу України, п. 8 гл. 2 розд. III Інструкції про касові операції у банках України, письмова форма договору банківського вкладу (депозиту) вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, які, у свою чергу, є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
При цьому, відкриття банківських рахунків та облікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку (ч. 3 ст. 1058, ч. 2 ст. 1068 ЦК України, п. 2.1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516).
Таким чином, відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і як наслідок, необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків, і як наслідок, необлікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу) слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.
Також, слід зазначити, що Верховний суд України у постанові від 29.10.2014року зазначив, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. При цьому договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
У постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2012 року (справа №6-20цс12) висловлено правову позицію, згідно якої відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і, як наслідок, необліковування грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків і, як наслідок, необліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу) слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обовязків за договором банківського вкладу. Разом з тим договір банківського вкладу (депозиту) може бути визнано недійсним у зв'язку з порушенням інших умов дійсності правочинів, передбачених, зокрема, частинами першою, третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.
У постанові Верховного Суду України від 29 січня 2014 року (справа № 6-149цс13) висловлено правову позицію, що згідно зі статтями 1058, 1059 ЦК України та положеннями Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошових сум підтверджується договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки; факт видачі вкладнику лише ощадної книжки не є підтвердженням укладення договору банківського вкладу та внесення вкладником грошової суми.
Аналогічну позицію виклав Верховний суд України і у постанові від 06 червня 2012 року у справі №6-17ЦС12, від 27 січня 2016 року по справі №6-1045цс15.
Отже, письмова форма Договору банківського вкладу №169879 від 04.02.2015 дотримана, внесення позивачем коштів підтверджується квитанцією №84239 від 04.02.2015 року, в якій зазначено призначення платежу: залучення коштів на депозит, угода №169879 від 04.02.2015, та яка має всі необхідні реквізити, визначені п. 2.9 розділу 4 Постанови №174, зокрема: зазначено найменування банку, зазначено дату здійснення касової операції, проставлено штам AT "ЗЛАТОБАНК" із датою зарахування коштів, проставлено печатку AT "ЗЛАТОБАНК" та підписано працівником банку, а отже позивачем зі своєї сторони виконано умови договору №169879 від 04.02.2015.
Крім того, суд зазначає, що позивач не міг знати про те, що 12.05.2015 року правлінням НБУ буде прийнято постанову про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК". Невиконання своїх зобовязань Банком, не може спричиняти негативні наслідки для позивача.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 вказаної статті Закону, виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Наведене свідчить, що до виключної компетенції виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка є колегіальним органом, належить повноваження щодо прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
За приписами пунктів 3-4 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Як передбачено у пункті 2 розділу IV Положення, Фонд складає лише на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є вкладником ПАТ "ЗЛАТОБАНК" в розумінні положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд вважає, що позивач повинен бути включений до переліку вкладників.
Невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "ЗЛАТОБАНК", які мають право на відшкодування коштів, порушує його право на визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при прийняті рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних у розмірі 200000 грн. та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 200000 грн.
Що стосується позовних вимог позивача про зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ ЗЛАТОБАНК, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО у розмірі 200000,00 грн., суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Оскільки уповноваженою особою Фонду ГВФО ПАТ "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_2 не було включено позивача до переліку вкладників, то відповідно, у Фонду ГВФО не виникло обов'язку щодо включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО.
Тому, позовна вимога стосовно включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "ЗЛАТОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною.
За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно зі ст.ст. 19, 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має бюджетних асигнувань, а його кошти не включаються до коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Таким чином, відповідач по справі - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 є працівником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є суб'єктом владних повноважень, однак відповідно до закону не має бюджетних асигнувань.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 146,66 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "ЗЛАТОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних у розмірі 200000 грн.
Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 200000 грн.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 33-Б) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (40000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 146,66 грн. (сто сорок шість грн. 66 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя C.О. Бондар
Судове рішення № 66849431, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 30.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/3274/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: