Постанова № 66848234, 25.05.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 р. Справа №805/593/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., за участю секретаря судового засідання Зими М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трубопроволочна компанія” до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

встановив :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Трубопроволочна компанія”, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі – відповідач-1) з вимогами:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження № 53228314 від 04.01.2017 року;

- скасувати постанову ВП № 53228314 про відкриття виконавчого провадження від 04.01.2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2017 року до участі у справі в якості відповідача залучено Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – відповідач-2).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 10.01.2017 року отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.01.2017 року ВП №53228314, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору №50788966 від 20.04.2016 року у розмірі 4452988,21 грн. Позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Також зауважує, що постанова про відкриття виконавчого провадження в порушення вищезазначених норм не скріплена печаткою. Окрім цього, в п. 2 оскаржуваної постанови в порушення п. 4 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено про стягнення виконавчого збору в розмірі 10 відсотків від суми боргу, тоді як виконавчий збір не стягується за виконавчим провадженням про стягнення виконавчого збору. Таким чином, вважає позовні обґрунтованими та просив їх задовольнити.

Позивач явку свого представника до судового засідання не забезпечив. Представником позивача засобами електронного зв’язку надано клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач-1 засобами поштового зв’язку надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких він зазначає, що 04.01.2017 року до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшла постанова про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 4452988,21 грн., яка винесена в рамках виконавчого провадження №50788966. Оскільки поданий документ повністю відповідав вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» 04.01.2017 року було відкрито виконавче провадження ВП №53228314. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження вчасно була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням, та отримана ним 10.01.2017 року. Крім того, 11.01.2017 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно підприємства боржника. Вважає постанову про відкриття ВП №53228314 правомірною та просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки в даному позові позивачем не наведено жодної норми права, яку було порушено державним виконавцем. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

Разом з тим, 25.05.2017 року представником відповідача-1 до суду надано клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату та час, яке обґрунтовано необхідністю отримання відповіді на його запит із Господарського суду Запорізької області.

Суд зауважує, що відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, якість розгляду справ, не допускання фактів зволікання, вживання всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків покладається на суддів.

Приписами статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи.

Разом з тим, статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено поняття розумного строку, це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Частиною 5 ст. 181 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

При цьому, суд зауважує, що строки розгляду справи не можуть вважатися розумними у випадках безпідставного задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричиняє продовження процесуальних строків на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо.

Таким чином, враховуючи, по-перше, встановлений КАС України обмежений термін розгляду адміністративних справ даної категорії, по-друге, що запитувані відомості встановлені постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи.

Відповідач 2, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

У зв’язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, що беруть участь у справі, відповідно до приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.04.2016 року на підставі наказу господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 року по справі № 908/464/15-г Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 50788966.

20.04.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 в рамках ВП №50788966 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 4452988,22 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.11.2016 року у справі №908/464/15-г замінено стягувача – Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» його правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВМ Фінанс».

22.11.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВМ Фінанс» подано до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про заміну сторони в виконавчому проваджені, повернення виконавчого документу та застосування наслідків повернення виконавчого документу.

29.11.2016 року в рамках виконавчого провадження ВП №50788966 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, якою постановлено повернути наказ господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 року стягувачу, постанову про стягнення виконавчого збору від 20.04.2016 року направити до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Листом № 20.1-50788966-383/20 від 29.11.2016 року відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Покровського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області направлено оригінал постанови про стягнення виконавчого збору від 20.04.2016 року ВП№50788966, копію наказу №908/464/15-г від 14.03.2016 року та копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.11.2016 року ВП№50788966.

04.01.2017 року старшим державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №507889666 від 20.04.2016 року. Пунктом 2 зазначеної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми боргу.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів – постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Частиною 5 ст. 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно п. 1 ст. 28 Закону №1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

З аналізу наведених норм слідує, що законодавцем встановлено безпосередній обов’язок державного виконавця при надходженні виконавчого документа, що відповідає вимогам до виконавчого документа, винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як вже зазначалось судом, у зв’язку з направленням на адресу Покровського ВДВС постанови про стягнення виконавчого збору від 20.04.2016 року ВП№50788966 державним виконавцем 04.01.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№53228314.

З урахуванням вищезазначених норм, суд не вбачає в діях відповідача-1 порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№53228314 від 04.01.2017 року.

Водночас, суд зауважує, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.02.2017 року по справі №908/464/15-г, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року, зокрема, вирішено визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, які полягали у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому проваджені № 50788966; визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, яка полягала у не скасуванні постанови про стягнення виконавчого збору; скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 20.04.2016 року у виконавчому провадження №50766866.

Так, господарським судом встановлено, що не надавши боржнику фактичного строку для самостійного виконання судового рішення, державний виконавець в порушення вимог ст. ст. 27, 52 Закону України "Про виконавче провадження" позбавив відповідача можливості самостійно виконати судове рішення та надати документальне підтвердження факту його повного виконання, внаслідок чого необґрунтовано і передчасно виніс постанову про стягнення виконавчого збору від 20.04.2016 року. З цих підстав судом скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 20.04.2016 року у виконавчому провадження №50766866.

Частиною першою ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, суд зауважує, що невідповідність номеру виконавчого провадження у вищезазначеному рішенні Господарського суду Запорізької області (ВП №50766866), в рамках якого 20.04.2016 року було винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору, номеру виконавчого провадження ВП№50788966 не може нівелювати суттю вищезазначеного судового рішення. Зі змісту даного судового рішення господарського суду вбачається, що предметом розгляду даної справи були, зокрема, обставини винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 20.04.2016 року з Товариство з обмеженою відповідальністю “Трубопроволочна компанія”. Тобто зміст зазначеного судового рішення по справі №908/464/15-г свідчить, що саме правомірність дій державного виконавця, вчинених в рамках виконавчого провадження ВП№50788966, була предметом розгляду зазначеної господарської справи та саме постанові державного виконавця ВП№50788966 від 20.04.2016 року про стягнення виконавчого збору надана належна правова оцінка.

Таким чином, враховуючи скасування в судовому порядку постанови державного виконавця ВП№50788966 від 20.04.2016 року про стягнення виконавчого збору, яка була підставою винесення спірної в даній справі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№53228314 від 04.01.2017 року, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови ВП№53228314 від 04.01.2017 року.

Поміж іншого, суд погоджує доводи позивача, викладені у позовній заяві, стосовно зазначення в пункті 2 оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№53228314 від 04.01.2017 року вимоги про стягнення виконавчого збору в розмірі 10 відсотків від суми боргу.

Так, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Таким чином, державний виконавець в порушення зазначеної норми вказав позивачу на необхідність стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням ВП№53228314, оскільки на примусовому виконанні в даному виконавчому провадженні перебуває постанова про стягнення виконавчого збору.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Трубопроволочна компанія” підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 цієї статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 71, 86, 158-163, 167, 186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -,

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Трубопроволочна компанія” до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження – задовольнити частково.

Скасувати постанову ВП №53228314 про відкриття виконавчого провадження від 04.01.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 34941051) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трубопроволочна компанія” (код ЄДРПОУ 33417411) судові витрати у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

Повний текст постанови виготовлено 31.05.2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Молочна І. С.