Рішення № 66842648, 26.05.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/722/17 Провадження № 22-ц/795/840/2017 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Коваленко А. В. Доповідач - Євстафіїв О. К.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,суддів:Бечка Є.М., Шарапової О.Л.,при секретарі:Нечасному О.Л.,за участю:відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 17 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини і дружини,

в с т а н о в и в:

У березні 2017 року ОСОБА_6 пред'явила позов до ОСОБА_5, в якому просила стягнути з останнього аліменти на їхнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на неї у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 29.08.2014 сторонами укладено шлюб, проте з листопада 2016 року вони фактично припинили шлюбні відносини та проживають окремо. У зв'язку з знаходженням позивача у скрутному матеріальному становищі, що спричинене перебуванням її у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відсутністю у позивача, крім державної допомоги на дитину, інших доходів, вона потребує стягнення аліментів на дитину та на себе.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено; з ОСОБА_5 до бюджету стягнуто 640 грн 00 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити дане рішення в частині стягнення з нього аліментів на ОСОБА_6 шляхом зменшення їх розміру до 1/8 частини усіх видів його заробітку щомісячно. Доводи скарги зводяться до того, що визначений місцевим судом розмір аліментів є завищеним та ніяк не вмотивованим.

У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, що оскаржується, суд І інстанції виходив з того, що хоча сторони й перебувають у шлюбі, але разом вони не проживають, що дитина проживає разом з матір'ю, а тому остання має право на отримання аліментів на дитину до досягнення нею повноліття, які слід стягти щомісячно в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та на себе, які слід визначити у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача, щомісячно до досягнення дитиною трьох років. Проте з таким висновком частково не погоджується апеляційний суд.

Так по справі встановлено наступне.

29.08.2014 сторонами укладено шлюб, від якого вони мають сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв (арк. 5, 6).

Сторони не заперечують, що вони мешкають окремо.

Згідно з довідками комітету самоорганізації населення № 1 Центрального мікрорайону Прилуцької міської ради № 1535 від 13.03.2017 та № 2692 від 12.05.2017, ОСОБА_5 зареєстрований разом зі своєю матір'ю ОСОБА_8 та сином ОСОБА_7 у АДРЕСА_1, але за зазначеною адресою не проживає (арк. 16, 81).

Відповідно до роздруківки щорічної декларації ОСОБА_5 за 2016 рік з Єдиного державного реєстру декларацій, він мешкає разом з матір'ю та працює у Прилуцькому відділі поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; він у власності має мотоцикл (мопед) Honda, моделі Tact - AF 24, 1992 року випуску (арк.61-68).

Згідно з довідкою з місця роботи ОСОБА_5 № 826/124/21/01-2017 від 10.04.2017, його нарахована середньомісячна заробітна плата за два місяці до пред'явлення позову до суду становить 9571 грн 05 коп. (арк. 43).

У довідці Замостянської сільської ради № 177 від 06.03.2017 зазначено, що ОСОБА_6 зареєстрована та проживає разом з сином ОСОБА_7, який знаходиться на її утриманні, у буд. АДРЕСА_2 (арк. 7). Відповідно до роздруківки щорічної декларації ОСОБА_6 за 2016 рік з Єдиного державного реєстру декларацій, вона мешкає разом з батьками і працює у Прилуцькій місцевій прокуратурі; отримана нею заробітна плата за 2016 рік за основним місцем роботи становить 13209 грн 00 коп.; додаткове джерело її доходу - виплати Чернігівської регіональної профспілкової спілки працівників у сумі 392 грн 00 коп. та допомога при народженні дитини у розмірі 16340 грн 00 коп.; у її власності майна нема (арк. 69-76).

Факту проживання сина сторін з позивачем відповідач не заперечує.

Відповідач ОСОБА_5 стверджує, що відомості у вищеописаних деклараціях щодо майнового стану сторін на даний час є незмінними, крім того, що позивач стала до роботи.

ОСОБА_5 пояснює, що він бере участь у витратах на оплату комунальних послуг за зареєстрованим місцем проживання, розмір яких підтверджує копіями та дублікатами квитанцій на оплату даних послуг за грудень 2016 та січень 2017 року (арк. 82-91). Згідно з цими документами, середньомісячний розмір абонплати за спожиті комунальні послуги за ці місяці склав 1251 грн 09 коп. Доказів про те, яку частку цих витрат бере на себе ОСОБА_5, суду не надано.

У заяві до місцевого суду від 17.03.2017 останній визнав позов у повному обсязі (арк. 28).

Із встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

При розгляді справи суд І інстанції, на порушення ст. 182 СК України, не з'ясував матеріальне становище сторін.

Виходячи з встановленого по справі та описаного вище матеріального становища сторін, суд вважає, що місцевим судом завищено розмір аліментів на ОСОБА_6 та що він має становити 1/8 частку з усіх видів заробітку відповідача. Отож визнання ОСОБА_5 позову в частині стягнення аліментів на дружину (у завищеному розмірі) суперечить приписам ст. 182 СК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, якщо визнання позову відповідачем суперечить закону, суд відмовляє у прийнятті визнання позову.

З викладеного випливає, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині розміру стягнутих на ОСОБА_6 аліментів шляхом зменшення його до 1/8 частини усіх видів заробітку (доходів) відповідача.

В іншій частині рішення суду І інстанції не оскаржується і суд не встановив передбачених ч. 3 ст. 303 ЦПК України підстав для його перегляду у цій частині.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_5 з державного бюджету належить компенсувати сплачений ним за її подання судовий збір у сумі 740 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 17 березня 2017 року змінити в частині розміру аліментів на ОСОБА_6 шляхом зменшення його до 1/8.

В іншій частині дане рішення залишити без змін.

Повернути ОСОБА_5 з розрахункового рахунку № 31210206780002 (код бюджетної класифікації 22030101) УК у м. Чернігові/ м. Чернігів/ 22030101, код ЄДРПОУ 38054398, банк одержувача - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, 740 (сімсот сорок) грн 00 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але воно може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: