Ухвала суду № 66839783, 31.05.2017, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1387/16-к

Провадження № 1-в/135/33/17

УХВАЛА

Іменем України

31.05.2017 року Ладижинський міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

при секретарі судового засідання Паладій В.П.,

з участю: прокурора Веселовської О.О.,

засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижині Вінницької області в режимі відеоконференцзв`язку клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування строку попереднього увязнення в строк покарання,-

ВСТАНОВИВ:

До Ладижинського міського суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування строку попереднього увязнення в строк покарання відповідно до положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 клопотання підтримали. Засуджений додатково пояснив, що просить зарахувати йому в строк покарання попереднє увязнення за періоди з 13.08.2012 року по 23.03.2016 року та з 09.06.2016 року.

Прокурор вважає за необхідне частково задовольнити клопотання, зарахувавши засудженому строк попереднього увязнення за період з 12.03.2015 року по 16.09.2015 року.

Заслухавши прокурора, засудженого, його захисника, вивчивши матеріали провадження, суд вважає, що клопотання засудженого підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року ОСОБА_1 засуджений за ч.3 ст.187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою. Строк покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 13.08.2012 року (а.с. 144-150).

16 липня 2013 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року, залишено без змін (а.с. 189-191).

12 березня 2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16.07.2013 року скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд (а.с. 192-196).

16 вересня 2015 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року, щодо ОСОБА_1 змінено. Вирішено перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.3 ст.187 КК України на ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. В решті вирок залишено без змін (а.с. 153-157).

15 березня 2016 року ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 13.08.2012 року по 16.07.2013 року, визначеними ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дня позбавлення волі. Вказана ухвала набрала законної сили 23.03.2016 року (186-187).

23.03.2016 року ОСОБА_1 був звільнений від відбування покарання (а.с. 174, 175).

07 квітня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16.09.2015 року, щодо ОСОБА_1 скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд (а.с. 160-164).

09 червня 2016 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року, залишено без змін. ОСОБА_1 взято під варту в залі судового засідання апеляційного суду Одеської області. Зарахувано ОСОБА_1 термін відбутий ним покарання з урахуванням ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.03.2016 року в порядку ст.72 ч.5 КК України (167-173).

Згідно протоколу затримання від 09.06.2016 року ОСОБА_1 затримано в прміщенні апеляційного суду (а.с. 165-166).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє увязнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 розглядалась в процесуальному порядку, передбаченому КПК України (в редакції 1960 року).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13.08.2012 року по 16.07.2013 року, з 12.03.2015 року по 16.09.2015 року перебував під вартою, як запобіжним заходом в межах цього кримінального провадження, тобто був попередньо увязненним.

При цьому періоди попереднього увязнення судом визначено з урахуванням того, що після винесення судом касаційної інстанції ухвали від 12.03.2015 року, і до нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції (16.09.2015 року), щодо засудженого діяв запобіжний захід у виді тримання під вартою, який був продовжений до набрання вироком законної сили згідно вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року.

Оскільки ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.03.2016 року засудженому зараховано у строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 13.08.2012 року по 16.07.2013 року, крім того, згідно ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 09.06.2016 року зараховано термін відбутого засудженим покарання з урахуванням вказаної ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області, тому немає підстав для повторного зарахування періоду попереднього увязнення з 13.08.2012 року по 16.07.2013 року в строк покарання.

Разом з тим, відповідно до змісту ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 15.03.2016 року видно, що судом розглядалося питання про зарахування в строк відбування покарання лише одного періоду попереднього увязнення, а саме починаючи з дня затримання особи і до дня розгляду судом апеляційної інстанції апеляції на вирок, тобто дати набрання законної сили вироком суду 16.07.2013 року. Питання щодо зарахування інших періодів попереднього увязнення судом не розглядались, оцінку їм не давалось.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідно до змісту ухвали Казанківського районного суду, не вбачається те, що судом вирішувалось питання про зарахування засудженому інших строків попереднього увязнення у строк покарання та давалась оцінка іншим періодам попереднього увязнення, виходячи із засад справедливості та захисту прав людини, зважаючи на неодноразові скасування та зміну рішень судів по даній справі, суд керуючись ч. 5 ст.72 КК України, вважає за необхідне зарахувати засудженому ОСОБА_1 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі період його попереднього увязнення з 12.03.2015 року по 16.09.2015 року, виходячи із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Посилання засудженого на необхідність зарахування інших періодів попереднього увязнення є безпідставними, оскільки після набрання вироком суду першої інстанції законної сили припинилось і попереднє увязнення, як запобіжний захід.

А тому не є попереднім увязненням проміжок часу після розгляду справи касаційною інстанцією 07.04.2016 року і до винесення 09.06.2016 року ухвали апеляційним судом, враховуючи що з 23.03.2016 року по 09.06.2016 року ОСОБА_1 перебував на свободі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, ст. 5, ч. 5 ст. 72 КК України, ст. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про зарахування строку попереднього увязнення в строк покарання задовольнити частково.

Зарахувати засудженому ОСОБА_1 строк попереднього увязнення: з 12.03.2015 року по 16.09.2015 року у строк покарання, призначеного вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 09.04.2013 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.

Суддя: