Ухвала суду № 66834673, 31.05.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1365/16-к

Провадження №1-кп/645/90/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі: Головуючого судді Бондарєвої І.В., суддів - Сілантьєвої Е.Є., Шарко О.П., при секретарі Проневич Д.О., за участі прокурора Нащанського В.М., потерпілої Мікос, захисника адвоката ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Фрунзенського районного суду м.Харкова знаходиться вказана кримінальна справа.

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який востаннє ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 12.04.2017 р. продовжено до 09.06.2017 р.

Вирішуючи питаннядоцільності продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у звязку з неможливістю завершення судового розгляду до 09.06.2017 р., прокурор заявив про необхідність продовження тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник проти продовження тримання ОСОБА_2 під вартою заперечувала, посилаючись на відсутність обгрунтованих підстав тримання його під вартою, недоведеність вини. Просила суд змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_2 на домашній арешт.

Вислухавши думку всіх учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. 3ст. 331 КПК України,незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до цього спливу.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і звязки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії»(п. 60).

Заслухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України,які слугували підставою для обрання запобіжного заходку в період досудового слідства, для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено. Обраний відносно обвинуваченогозапобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, виключає можливість ухилення обвинуваченого від суду, незаконно впливати на свідків, які не допитані, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, а відтак існує реальна необхідність у продовженні строку тримання під вартою.

За таких обставин суд дійшов висновку пронеобхідність продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою на 60 діб та неможливості обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

З підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави обвинуваченому ОСОБА_2 судом не визначається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-199 КПК України, судова колегія

П о с т а н о в и л а:

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 10 липня 2017 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Бондарєва І.В.

Судді : Сілантьєва Е.Є.

ОСОБА_3