Рішення № 6682974, 16.11.2009, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 2-467

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

16 листопада 2009 року                                 Маневицький районний суд  Волинської області

в складі:   головуючого - судді                                       Невара О.В.,

при секретарі                                                  Островик І.А.,

з участю   прокурора                                                       Маїло С.І.,

представника позивача                                 ОСОБА_1,

відповідачів                                                    ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом прокурора Маневицького району в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості на загальну суму 17720 гривень 50 копійок, -

В С Т А Н О В И В:

9 вересня 2009 року прокурор Маневицького району в інтересах держави в особі ВАТ „Державний ощадний банк України” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості на загальну суму 17720 гривень 50 копійок. Свої вимоги обґрунтували тим, що за умовами кредитного договору № 3994 від 30 травня 2008 року ОСОБА_2 було надано грошові кошти в сумі 18000 гривень на строк до 30 травня 2011 року зі сплатою процентної винагороди в розмірі 27% річних. Додатковою угодою № 1 від 27.10.2008 року до вказаного кредитного договору розмір процентної винагороди було збільшено до 31% річних.  В свою чергу відповідач зобов’язувався щомісячно погашати кредит та проценти за користування ним відповідно до графіку, наведеного в кредитному договорі, і повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 27 травня 2011 року. Однак, в порушення п.п. 1.6, 3.3.1 кредитного договору ОСОБА_2 порушувалися строки погашення кредиту, що є невиконанням умов договору та передбаченою п.п. 2.2, 3.2.2 кредитного договору підставою для дострокового стягнення заборгованості по кредиту та нарахованих процентів за користування ним. Згідно п. 5.2 кредитного договору у разі порушення позичальником строків погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Станом на 8.09.2009 року за ОСОБА_2 рахується кредитна заборгованість  на загальну суму 17702  гривень 50 копійок . Крім того, 30 травня 2008 року на забезпечення виконання зобов’язань відповідача за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 (договір поруки № 4700), ОСОБА_4 (договір поруки № 4701) було укладено договори поруки, відповідно до яких останні на добровільних засадах взяли на себе зобов’язання перед банком по зобов’язаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 3994 від 30 травня 2008 року в повному обсязі цих зобов’язань. Посилаючись на зазначені обставини, прокурор Маневицького району просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” 17702 гривень 50 копійок кредитної заборгованості та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник прокуратури ОСОБА_5 та представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги змінили, пояснивши, що з моменту звернення з позовом до суду до часу розгляду справи відповідачем ОСОБА_2 було частково погашено заборгованість по кредиту, а тому просили стягнути на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку 12246 гривень 69 копійок кредитної заборгованості, яка на даний час не погашена в добровільному порядку, та судові витрати по справі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали у повному обсязі, підтвердили, що на даний час у ОСОБА_2 дійсно є заборгованість по кредитному договору № 3994 від 30 травня 2008 року на загальну суму 12246 гривень 69 копійок, ним порушувалися умови укладеного договору, а тому проти задоволення позову не заперечують.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед    кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися   виконання   зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання,  забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що за умовами кредитного договору № 3994 від 30 травня 2008 року ОСОБА_2 було надано грошові кошти в сумі 18000 гривень на строк до 30 травня 2011 року зі сплатою процентної винагороди в розмірі 27% річних. Додатковою угодою № 1 від 27.10.2008 року до вказаного кредитного договору розмір процентної винагороди було збільшено до 31% річних.  Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов’язувався щомісячно погашати кредит та проценти за користування ним відповідно до графіку, наведеного в кредитному договорі, і повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 27 травня 2011 року. Однак, в порушення п.п. 1.6, 3.3.1 кредитного договору ОСОБА_2 порушувалися строки погашення кредиту, що є невиконанням умов договору та передбаченою п.п. 2.2, 3.2.2 кредитного договору підставою для дострокового стягнення заборгованості по кредиту та нарахованих процентів за користування ним. Згідно п. 5.2 кредитного договору у разі порушення позичальником строків погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім того, 30 травня 2008 року на забезпечення виконання зобов’язань відповідача за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 (договір поруки № 4700), ОСОБА_4 (договір поруки № 4701) було укладено договори поруки, відповідно до яких останні на добровільних засадах взяли на себе зобов’язання перед банком по зобов’язаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 3994 від 30 травня 2008 року в повному обсязі цих зобов’язань. Станом на 16.11.2009 року за ОСОБА_2 рахується кредитна заборгованість  на загальну суму 12246  гривень 69 копійок, з яких 11791 грн. 88 копійок невиплаченого кредиту, 454 грн. 81 копійка пені . Зазначене підтвердили сторони в судовому засіданні, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, а саме: кредитного договору № 3994 від 30 травня 2008 року, розрахунків заборгованості станом на 8.09.2009 року та 16.11.2009 року, заяви ОСОБА_2 на отримання кредиту від 20 травня 2008 року, договорів поруки № 4700 та № 4701 від 30 травня 2008 року, додаткової угоди № 1 від 17 жовтня 2008 року, розпорядження по операційному відділу ВАТ „Державний ощадний банк України” від 30 травня 2008 року.

Проаналізувавши пояснення сторін та оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки ВАТ „Державний ощадний банк України” взяті на себе зобов’язання по кредитному договору виконали в повному обсязі, а відповідачем ОСОБА_2 порушено умови вказаного кредитного договору, заборгованість по платежах та поточні платежі відповідно до умов договору ним своєчасно не сплачувалися, слід стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” 12246 гривень 69 копійок кредитної заборгованості.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) відповідно з кожного по 40 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та по 40 гривень 82 копійки судового збору в доход держави, а всього судові витрати на загальну суму 80 гривень 82 копійки з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212-215  ЦПК України, ст.ст. 526, 553, 554, 1048, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в солідарному порядку на користь Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” (т/р НОМЕР_4 у філії-Волинське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 303398, код 09303328) 11791  (одинадцять тисяч сімсот дев’яносто одну) гривень 88 копійок невиплаченого кредиту, 454 (чотириста п’ятдесят чотири) гривень 81 копійку пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків , а всього кошти на загальну суму 12246 (дванадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) відповідно з кожного по 40 (сорок) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та по 40 (сорок) гривень 82 копійки судового збору в доход держави, а всього судові витрати відповідно з кожного на загальну суму 80 (вісімдесят) гривень 82 копійки.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

                      Суддя: